Події останніх двох місяців привели до того, що питання Північного потоку 2 повернулося на перші шпальти газет. Повідомлення про введення нових санкцій США фактично призупинило будівництво останнього відрізка трубопроводу, в результаті чого основні підрядники припинили будівельні роботи. Багато спостерігачів сподівалися, що заплановані санкції виявляться символічним цвяхом у труні російсько-німецьких інвестицій.
Декларації Європейської комісії, яка виступила проти запланованих санкцій, ставлячи під сумнів їх юридичне обґрунтування, додатково підігріли атмосферу дискусії, пише депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський.
Новий імпульс дало отруєння головного опозиціонера та опонента президента Путіна Алєксєя Навального. Більшість аналітиків прогнозували, що самі росіяни сприяли провалу заходу. Перш за все, канцлерка Ангела Меркель під впливом перших емоцій запропонувала, що отруєння Навального та використання для цього хімічної зброї, безсумнівно, може остаточно поставити під сумнів участь Німеччини у суперечливому проєкті.
Обурення німецького політичного класу досягло апогею, але насправді лише одиниці дійсно наважилися запропонувати Німеччині відмовитися від будівництва газопроводу. Перші емоції дуже швидко вщухли, і уряд чітко дав зрозуміти, що призупинення проєкту не є можливим.
Зокрема, міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас оголосив, що на Північний потік 2 санкції не повинні впливати через те, що до проєкту залучено майже 100 європейських компаній, половина з яких – німецькі.
Навіть, якщо Франція та Німеччина нарешті вирішили запровадити додаткові санкції у зв'язку із спробою вбивства російського опозиціонера, в офіційних деклараціях немає жодного слова про Північний потік 2.
Знову ж таки, все закінчилося лише гарними словами та порожніми заявами. Ще раз німецькі інтереси були поставлені перед добробутом та безпекою всієї європейської спільноти. Ще раз Німеччина показала, що прагматизм німецької політики «Німеччина насамперед» означає більше, ніж європейська солідарність.
Ці події однозначно показують, що, всупереч широкому оптимізму, нам треба бути обережними та пильними. Війна за зупинення Північного потоку 2 ще не виграна.
У спорі за газопровід вирішальну роль відіграють санкції США. З самого початку американці негативно підходили до Північного потоку 2 і послідовно захищали не тільки безпеку нашого регіону, але і всього континенту. США десятиліттями інвестували значні кошти в безпеку Європи, яка марно і даремно витрачається.
Що стосується Північного потоку 2, то серед політичного класу США існує загальний консенсус, незалежно від приналежності до партії. Про це свідчить минулотижнева заява кандидата в президенти Джо Байдена, який відверто підтвердив свій спротив щодо газопроводу.
Той факт, що Європейська комісія не хоче бачити загрозу, яку створює Північний потік 2 для безпеки не тільки нашого регіону, але і всього ЄС, не просто розчаровує, але навіть жахає.
Підрив ідеї санкцій США викриває упередженість, бездушність та відчуженість Єврокомісії від інтересів Центральної та Східної Європи. Засудлива пасивність Єврокомісії не тільки відкрито підриває принцип «енергетичної солідарності», але ігнорує голос громадян, чітко виражений у трьох резолюціях Європарламенту, що засуджують проєкт газопроводу.
Парадоксально, але навіть адвокати Бундестагу в своїх аналізах підтвердили, що як санкції США, так і пропозиція про їх продовження не порушують міжнародне право, всупереч тому, що оголосили Європейська комісія та верховний представник ЄС у зовнішній політиці Жозеп Боррель.
Відповідно до нового регламенту Ради та Європейського парламенту, що встановлює основу для моніторингу прямих іноземних інвестицій в ЄС, яке набрало чинності 11 жовтня 2020 року, дев'ять держав-членів можуть змусити Європейську комісію висловити висновок щодо інвестицій, які порушують безпеку ЄС, і Північний потік 2, безсумнівно, є такою інвестицією.
Це означає, що якби Польща могла знайти достатню кількість союзників, Європейській комісії довелося б уважніше розглянути питання газопроводу. Не забуваймо, що війна за енергетичну безпеку, не лише для Польщі, але і для всього нашого регіону, все ще триває, і що ми в ній не самотні.
Можлива дія дев'яти підписантів проти Північного потоку 2 з березня 2016 року, тобто Чехії, Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Румунії, Словаччини, Угорщини та Хорватії, може надати реальний шанс задокументувати загрозу безпеці Центральної та Східної Європи та всього ЄС, що приносить будівництво російсько-німецького газопроводу.
biznesalert.pl/Л.І.