У цій передачі пошукаємо відповідей на найбільш популярні запитання, які стосуються епідемії коронавірусу, профілактики та ґаджетів, що допоможуть нам контролювати параметри, важливі при COVID-19.
Почнемо від запитання, яке турбує багатьох, - коли пацієнт, котрий хворіє на COVID-19, але ця хвороба має в нього легкий перебіг, перестає заражати? Із цим запитання ми звернулися до професорки Анни Боронь-Качмарської, спеціалістки інфекційних хвороб.
- Це добре запитання. Ми відмовилися від попередніх засад про 14-денний карантин такого пацієнта. Нині, якщо людина проходить COVID-19 у легкій формі, вистачить 10-денний обов’язковий карантин. Після цього не виконуються повторні тести на присутність вірусу, оскільки — як показують наукові дослідження — час виведення вірусу складає до 14 днів, але у пацієнтів, котрі мали важку форму хвороби, цей час видовжується до трьох тижнів, а навіть до місяця. Виведення вірусу — це досить загальне поняття, але важливо те, що у мазках, які зроблено в пацієнтів з легкою формою COVID-19, містять частинки вірусу, тобто ці люди не заражають далі. Але я би все-таки радила людям зберігати усі правила безпеки людям, котрі хочуть відвідати таку особу — тобто у закритому приміщенні зустрічаємося в масках, не цілуємося, дотримуємося соціальної дистанції, після відвідин миємо або дезінфікуємо руки. Варто дотримуватися цих правил безпеки принаймні 14 днів.
Наступне популярне запитання стосується вакцини проти коронавірусу. Чи особи, котрі перехворіли COVID-19, теж повинні щепитися, адже вони мають антитіла, котрі зберігаються на кілька місяців? Із чим запитанням ми звернулися до голови Варшавського відділення Колегії сімейних лікарів доктора Міхала Сутковського.
- Вакцина — це зовсім інша справа, ніж антитіла після хвороби. Вакцина — це спосіб показати нашому організму певний взірець, приклад, який для атаку може вибрати в майбутньому патоген. Організм запам’ятовує цей взірець, запам’ятовує цей патоген і може за кожним разом сам виробляти антитіла. Ці нові антитіла за кожним разом будуть атакувати патоген. Отже, антитіла після хвороби — це одне, а вакцина — зовсім інше. Завдання вакцини — застрахувати нас у довшій перспективі, але чи це буде річна, дворічна чи трирічна перспектива — ми ще не знаємо. Але навіть не період тут є важливий. Важливим, насправді, є те, що після щеплення ми не будемо хворіти. І в цьому є суть різниці між вакциною та ліками.
Одне з найпопулярніших слів цієї осені — пульсоксиметр. І наступні запитання: чи варто такий приклад мати вдома, свій власний приватний, як правильно міряти сатурацію кисню пульсоксиметром, і які показники повинні нас насторожити? Про це поговоримо з доктором Влодзімєжем Якубом Сємяновським із медичного центру “EneleMed”. На початок скажімо, чим є пульсоксиметр.
- Це такий пристрій, який показує так звану сатурацію кисню в капілярній крові. Коротко кажучи, пульсоксиметр показує, наскільки кров (а точніше — гемоглобін, який транспортує кисень в крові) є насичена киснем. Іншими словами, це частка насиченого киснем гемоглобіну відносно загального гемоглобіну (ненасиченого та насиченого) в крові.
Пульсоксиметр, крім показника сатурації крові (який має величезне значення у хворого на COVID-19), вказує теж частоту пульсу. Якими повинні бути показники сатурації киснем, щоби ми могли бути спокійними за своє здоров’я?
- Норма для здорової людини вагається від 98% до 100%. Натомість рівень сатурації крові киснем, який ще можна витримати, - це 95%, це вже мінімальний рівень, нижче якого показник вважається неправильним, позанормовим.
Ці пристрої, які маємо у своєму розпорядженні, тобто пальцеві пульсоксиметри, не мають вбудованого якогось сигналу, котрий би нам говорив — у вас занизький рівень сатурації крові киснем. Ні, вони тільки показують рівень сатурації та пульс, а ми, тобто користувачі, повинні знати норми, і, відповідно, робити висновки.
Як правильно користуватися пульсоксиметром? Сам пристрій, тобто пальцевий пульсоксиметр, виглядає як велика прищіпка, яку фіксують на пальці, найчастіше - вказівному.
- Саме так. Важливо, щоби палець всунути у пульсоксиметр до самого кінця цього пристрою. Прилад має периферійний датчик, у якому знаходиться джерело світла. Світло, що проходить крізь капіляри тканин до фотодетектора, частково поглинається тканинами та кров'ю. Ступінь поглинання залежить від насиченості гемоглобіну киснем. Цей датчик повинен бути на рівні нігтя. Хочу теж вказати важливу інформацію в контексті правильного вимірювання сатурації киснем. Нігті повинні бути чистими і непомальованими. Лак для нігтів впливає на обрахування і прилад може показувати неправильний результат.
Дехто каже, що температура долоні теж впливає на достовірність показників. Тому руки не повинні бути надто холодними.
- Так, рука повинна бути теплою. Адже на показник, на рівень сатурації киснем крові, як я вже загадав, має вплив ступінь поглинання світла, а в холодних долонях кров повільніше циркулює, тому, зрештою, ці долоні є холодними. Перед тим, як зафіксувати пульсоксиметр на пальці, потрібно розігріти долоні. Ми так робимо в лікарні — перед вимірюванням сатурації, якщо у пацієнта холодні долоні, ми їх розігріваємо чимось теплим, але не гарячим. Можна розігріти долоні.
Чи варто придбати такий пульсоксиметр або, наприклад, подарувати його старшим членам сім’ї — бабусі або дідусю? Якщо так — то, чи наприклад, пульсоксиметр за кільканадцять злотих вимірює сатурацію так само правильно, як дорожчий пристрій?
- Звісно, пристрій, котрий коштує кільканадцять злотих, - я не впевнений, чи він буде добре вимірювати. Кожен пульсоксиметр повинен мати сертифікат якості. Але повертаючись до того, що показує пульсоксиметр. По-перше, це сатурація киснем крові, про що ми говоримо. А по-друге, це пульс. Це теж дуже важлива інформація, оскільки важливою є сама кореляція цих двох показників. Адже може бути так, що наприклад, рівень сатурації є правильний, але пульс — 100 або 110, і ми тоді теж повинні зробити якісь висновки. Якщо говорити наскільки цей пульсоксиметр є потрібний, то варто це питання пов’язати із загальним станом пацієнта. Чим старший пацієнт, чим його загальний стан здоров’я є гірший, тим більше обґрунтованою є покупка такого пристрою. Натомість міряти сатурацію раджу у випадках, коли пацієнт почувається погано, коли має задуху, кашель, проблеми із диханням тощо.
Запрошуємо послухати звукову версію передачі в доданому файлі
Jedynka/Яна Стемпнєвич