У годину «W» у Варшаві вшанували варшавських повстанців

Перед пам'ятником Gloria Victis на військовому цвинтарі Повонзки за участі влади та жителів міста відбулися урочисті заходи із вшанування повстанців, що стали кульмінацією відзначення 77-ї річниці початку Варшавського повстання

Покладання вінка президентом Анджею Дудою до пам'ятника Gloria Victis у Варшаві

PAP/Andrzej Lange

«Щоб сплатити борг вдячності тим, хто поклав своє життя на вівтар свободи, пам’яті -  недостатньо. Нам потрібно зробити крок до розуміння, чому вони це зробили», - сказав архієпископ Юзеф Ґуздек у неділю під час церемонії біля пам’ятника Gloria Victis («Слава переможеним») на військовому цвинтарі Повонзки.

Столичні Військові Повонзки у так звану годину «W» представники державної влади, зокрема президент Анджей Дуда та прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький, а також ветерани та жителі Варшави, вшанували варшавських повстанців.

О 17:00, о котрій 1 серпня 1944 року, 77 років тому у Варшаві розпочався повстанський зрив, по всьому місту спрацювали сигнальні сирени. На хвилину зупинилися перехожі, автомобілі, трамваї та автобуси та усі транспортні засоби.

Присутні перед пам’ятником Gloria Victis також хвилиною мовчання вшанували пам’ять ветеранів. Заспівано гімн Польщі «Мазурка Домбровського» та зіграно варшавського гейнала.

Потім молитву за полеглими повстанцями прочитав апостольський адміністратор польового ординаріату Війська Польського архієпископ Юзеф Ґуздек. На честь 77-ї річниці початку Варшавського повстання також прозвучав почесний залп.

«Місце спочинку повстанців на Військових Повонзках – це місце зустрічі з полеглими та померлими повстанцями. Ми слухаємо тишу могил, де поховані лицарі свободи. Ми дивимось на хрести повстанців, які говорять і нагадують нам євангельську правду: ніхто не має більшої любові, ніж та, коли хтось віддає своє життя за своїх друзів. Вони є ознакою найважливіших і незаперечних цінностей», - сказав священик.

Він додав, що «ми шукаємо натхнення для вільного та відповідального життя, гідного наших предків, які пролили свою кров на захист суверенітету улюбленої Батьківщини».

«Щоб сплатити борг вдячності тим, хто поклав своє життя на вівтар свободи, пам’яті -  недостатньо. Потрібно зробити крок, щоб зрозуміти, чому вони це зробили. Щоб ми повернулися до своїх домівок ліпшими, а наше життя ставало щодня служінням Богові та Вітчизні», - наголосив Ґуздек.

Вінки перед пам'ятником Gloria Victis поклали, серед інших, президент Анджей Дуда, спікерка Сейму Ельжбєта Вітек, спікер Сенату Томаш Ґродзький, прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький, мер Варшави Рафал Тшасковський. Делегації супроводжували варшавські повстанці.

Офіційна частина урочистостей на військовому цвинтарі Повонзки завершилася військовими почестями.

Після урочистих заходів прем'єр-міністр Матеуш Моравєцький поклав квіти до могили генерала Антоні Хрусьцєля «Монтера». Прем'єр-міністр також запалив свічки на кількох інших могилах, зокрема, Лідії Львов-Еберлє.

Раніше квіти до могили «Монтера» поклали президент Анджей Дуда, спікерка Сейму Ельжбета Вітек, державний секретар Міністерства національної оборони Войцєх Скуркєвич (від імені міністра національної оборони) та представники міської влади Варшави.

Урочистості перед пам’ятником Gloria Victis стали кульмінацією відзначення 77-ї річниці Варшавського повстання.

Традиція віддавати шану загиблим у річницю повстання на Військових Повонзках сягає часів Польської Народної Республіки, коли тодішня влада не дозволяла офіційних заходів. Незважаючи на це, жителі Варшави щороку 1 серпня збиралися зі своїми сім’ями біля пам’ятника Gloria Victis та могил загиблих.

Година «W» була офіційним початком повстання. Варшавське повстання було найбільшою підпільною військовою операцією в окупованій Німеччиною Європі. 1 серпня 1944 року в столиці до боротьби приєдналося від 40 до 50 тисяч повстанців. Запланована на кілька днів, боротьба тривала понад два місяці.

Під час боїв у Варшаві загинуло приблизно 18 тис. повстанців, а 25 тис. були поранені. Втрати серед мирного населення були величезними і становили приблизно 180 тис. загиблих. Решту жителів Варшави, приблизно 500 тис., вигнали з міста, яке після повстання було майже повністю спалено та зруйноване.

PAP/Т.А.