23 серпня в Києві відбулося установче засідання української дипломатичної ініціативи Кримська платформа. 46 делегатів цього форуму, серед яких були представники всіх 30 держав-членів НАТО, схвалили спільну декларацію, в якій засудили анексію та мілітаризацію Криму. Водночас учасники не проголосили жодних конкретних кроків. А багато хто з оглядачів звернув увагу на відсутність в Києві ключових персон Євросоюзу – канцлерки Німеччини Анґели Меркель та президента Франції Емманюеля Макрона. Проте Києву таки вдалося головне: поставити гучний наголос на питанні Криму, можливо, й всупереч бажанням багатьох лідерів Заходу – відновити обговорення і засудження окупації півострова в світовому порядку денному.
Кримська платформа вдарила по самій суті російської стратегії щодо Криму – поступовому забуттю окупації. Москва схарактеризувала Кримську платформу як “ворожий та антиросійський захід” і всіляко намагалася відрадити лідерів інших держав від участі в ньому. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба за два дні до міжнародного форуму в Києві потрапив під російські санкції. Сам Кулеба назвав це помстою за організацію Кримської платформи. Він заявив, що саміт Кримської платформи – це початок великої роботи, яка буде розгортатися за п'ятьома напрямами: зміцнення міжнародної політики невизнання анексії Криму, застосування антиросійських санкцій, протидія порушенню прав людини, гарантії безпеки і свободи судноплавства в Чорному та Азовському морях а також подолання економічних та екологічних наслідків окупації Криму Росією.
Наразі Захід дотримувався політики невизнання окупації Криму Росією, але уникав будь-яких дій з відновлення непорушності кордонів, встановлених після Другої Світової війни. Тим часом, на думку політолога Володимира Єрмоленка, слід було би звернути пильну увагу до потужного військового контингенту, що його сконцентрувала в Криму Росія і який значно більший, ніж американські бази в Європі за часів Холодної війни.
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на те, що відтепер Крим повернеться в центр уваги міжнародної спільноти:
- Вперше на міжнародному рівні Російську Федерацією визнано державою-окупантом і відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, вона має негайно припинити порушення прав людини в окупованому Криму і забезпечити безперешкодний доступ до Криму для міжнародних гуманітарних правозахисних організацій. Крім цього, в кожній країні буде визначена відповідального високопосадовця для подальшої співпраці із новоствореним офісом Кримської платформи.
Представник України при Європейському Союзі 2010-2015 років Костянтин Єлісєєв нагадав, що Росію вперше було на міжнародному рівні визнано державою-окупантом ще в резолюції 71-й сесії Генеральної асамблеї ООН від19 грудня 2016 року. Відсутність дієвої реакції міжнародної спільноти на цю резолюцію означає, що Москва домоглася певного успіху в своїй політиці замовчування анексії Криму на міжнародному рівні впродовж щонайменше останніх п'яти років. Але тепер, як вважає прем’єр України Денис Шмигаль, цьому настав час покласти край. Він назвав суму збитків від російської окупації півострова і висловив сподівання на те, що країни-учасниці Кримської платформи активніше переслідуватимуть Росію і змусять її заплатити за анексію:
- Україна зазнала величезних економічних втрат від окупації Криму. Загальні потенційні збитки на сьогодні оцінюються експертами в розмірі більше ста мільярд доларів. Це природні ресурси, це втрачені активи держави, це втрачена промисловість, а головне – це негативні наслідки для людей, які потерпають від політики країни-агресора. Саме тому одне з пріоритетних завдань та змусити Російську Федерацію за рішенням міжнародних судів в почати платити за свої дії. Вже маємо не один позитивний приклад, коли українські державні та приватні структури виграють відповідні судові процеси.
Рівень представництва держав-учасниць Кримської платформи, які вислухали ці промови, був доволі високий. З Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови, Словенії, Фінляндії прибули президенти цих держав. На рівні прем’єр-міністрів були представлені Румунія, Грузія, Хорватія, Швеція. Голів парламентів делегували Швейцарія та Чехія, а від Євроради до Києва прибув її президент Шарль Мішель. Більшість гостей доволі різко висловлювалися щодо окупації Криму Росією. Таким, зокрема, став виступ на форумі президента Польщі Анджея Дуди, який розпочав його перфектною українською мовою. Дуда наголосив, що Польща дуже добре пам'ятає, що таке окупація і нагадав про згоду Заходу віддати його країну під владу Сталіна після завершення Другої Світової війни. А тому зараз Польща надаватиме всю можливу підтримку Україні:
- Кримський півострів мілітаризований, широко використовується воєнна пропаганда, що скерована до молоді, нелегально там відбуваються вибори. Крим – це Україна. Це знають всі, хто сьогодні зібрався в Києві. Ми не погоджуємося на іншу нарацію. Я переконаний, що Польща є і буде активною учасницею кримської платформи. Крим – це Україна. Ще не вмерла Україна!
Ще одним пам'ятним виступом стала промова на Кримській платформі міністра закордонних справ Австрії Александера Шалленберга, який теж не цурався уроків історії:
- Анексія Криму стала тривожною спробою переписати історію сучасності. Сім років по тому Росія продовжує підривати цілісність, суверенність і неподільність України. Вона цим загрожує безпеці українських громадян і таким чином загрожує безпеці всіх нас. Через відверте нахабне порушення міжнародного права і усталеного порядку. Це означає, що вона керується не міжнародним правом, а законом джунглів.
З огляду на такі оцінки, установчий форум Кримської платформи має стати лише першим кроком до міжнародних зусиль з деокупації та демілітаризації півострова, вважає голова правлячої в Україні партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко:
- Це майданчик для напрацювання дипломатичних та організаційних рішень, щоби відбувся повноцінний процес повернення Криму Україні, щоби відбулася деокупація, реінтеграція цієї території. Передбачається, що це буде постійно діючий орган і його офіси і представництва будуть в інших країнах.
Але такий перебіг подій абсолютно не влаштовує офіційну Москву, яка не гидує жодними спробами дискредитації міжнародного руху з деокупації Криму. Так 28 серпня контррозвідники Служби безпеки України заявили, що їм вдалося викрити в Києві потужну ботоферму, яку ворожа інтернет-агентура використовувала для поширення в соцмережах антиукраїнських гасел та дезінформацію щодо результатів "Кримської платформи". Основна діяльність зловмисників була сфокусована на мережах Facebook, Instagram та Tik-Tok. Для розповсюдження викривлених фактів та відвертої дезінформації вони адміністрували понад 15 тисяч анонімних акаунтів. Свої дописи публікували від імені "пересічних громадян", повідомили українські контррозвідники. За оцінками експертів, що більшими будуть успіхи Кримської платформи, то запеклішим ставатиме гібридний спротив з боку Росії.
Вільгельм Смоляк