47 відсотків усіх іноземних студентів у країні над Віслою у 2020/2021 навчальному році були українці, ще 12 відсотків - білоруси. За словами видання, цьогоріч їх буде ще більше. Газета цікавиться, чи виші мають обмежену кількість місць для прийому студентів з-за кордону, як перераховуються оцінки із відповідників польського атестату зрілості (матури) у бали і чи взагалі можна порівнювати оцінки, одержані в Польщі і, наприклад, в Україні.
Як читаємо у публікації, наприклад, тільки у Яґєллонському університеті цьогоріч із 2815 іноземців 1184 кандидатів є з України (з них 433 прийнятих), 376 – з Білорусі (141 прийнятий). Пореднього року було 2463 іноземних кандидатів і 1196 прийнятих. На першому місці, звісно, були українці.
Популярністю серед іноземних студентів задоволені теж в Університеті імені Марії Кюрі-Склодовської у Любліні, де навчається приблизно 1,7 тисяч іноземців, представники 49 країн, передусім, з України та Білорусі. Варшавський університет має нині приблизно 3,1 тисячу нових заяв з-за кордону, також найбільше з України – 660 та Білорусі – 553 і Норвегії – 311. Подібна ситуація, як пише видання, в Університеті імені Адама Міцкевича у Познані, Університеті Міколая Коперника у Торуні.
Як нагадує видання, кандидатів на здобуття вищої освіти у Польщі приймають на підставі результатів атестатів про закінчення середньої освіти (так званих матур). А їх Центральна екзаменаційна комісія у Польщі подає у відсотках. Оцінки із закордонних атестатів потрібно також пропорційно перерахувати у відсотки. А оскільки вихідним пунктом є оцінка на іспиті, газета попросила вчителів математики та англійської мови, які навчають у середніх школах, готують завдання до випускного іспиту, порівняти екзаменаційні завдання з України та Польщі. Тож, за словами вчителів математики, польський та український випускний іспит із цього предмету насправді розділяє прірва, позаяк більшість завдань в українському варіанті – на значно нижчому і простішому рівні, середніх та навіть початкових класів. Подібна ситуація в англійській мові. В українському варіанті випускні завдання - на початковому або розширеному рівні. Тому польські вчителі роблять висновок, що польські кандидати стикаються із важчими завданнями під час матури, а під час перерахунку їхніх оцінок у бали вони можуть відчути себе скривдженими.
Як пояснює видання, іноземні оцінки перераховують пропорційно у відсотки польської нової матури. Максимальна оцінка, наприклад, в Україні – 12, а в Білорусі – 10, відповідає 100 відсоткам із даного предмету. Нижчі оцінки – це, відповідно, менше балів. Хоча виші у Польщі мають свободу у перерахунках, дуже вони не відрізняються.
Як додає газета, обмеження на кількість місць для іноземних студентів також встановлюються на розсуд самих вишів. Наприклад, таких лімітів немає в Університеті Адама Міцкевича, Варшавському університеті, Університеті Казімєжа Великого у Бидґощі. Натомість їх має Яґєллонський університет, який проводить для іноземців теж співбесіду, під час якої оцінюються бажання кандидата навчатися, а також знання польської мови. Ліміти є теж у Ряшівському університеті та Ґданській політехніці.
«Dziennik Gazeta Prawna» наводить слова Міністерства освіти і науки, згідно з якими, число іноземних студентів у Польщі постійно збільшується, що позитивно впливає на якість навчання, поглиблення взаєморозуміння і особистий та професійний розвиток молодого покоління, а також на розвиток позитивного іміджу Польщі за кордоном. Утім, як дізнаємося зі статті, фактор інтернаціоналізації вищої освіти у Польщі в 2019 році складав 6,5 відсотків і 6,8 відсотків у 2020 році, що є одним із найнижчих результатів серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку.
«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.