Однією з тем зустрічі міністрів закордонних справ держав Європейського Союзу у понеділок була міграційна криза на східному кордоні Євроспільноти. Унія звинувачує Алєксандра Лукашенку в умисній організації контрабанди мігрантів та біженців з Близького Сходу через кордони Литви, Латвії та Польщі. Причиною цих дій режиму білоруського диктатора є бажання помсти за європейські санкції, введенні раніше проти білоруського режиму.
У понеділок міністри закордонних справ країн Європейського Союзу одноголосно погодилися розширити санкції проти білоруського режиму Лукашенки за використання нелегальних іммігрантів для дестабілізації Євроспільноти. Про це після завершення євросоюзної наради повідомив віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач.
На засіданні у Люксембурзі заступник голови МЗС Польщі представив звіт про ситуацію на польсько-білоруському кордоні, причини кризи та політичні цілі Лукашенки. Він додав, що переважна більшість держав висловила солідарність з Польщею, і що всі країни вирішили розширити обмеження:
«Санкції торкнуться конкретних чиновників, людей, котрі відповідальні за міграційну кризу та недотримання прав людини. Крім того, у переліку можуть опинитися конкретні підприємці, не тільки зі сфери транспортування, але й туристичного сектора».
Заступник голови Міністерства закордонних справ додав, що йдеться про запобігання злочинним угрупованням та використанню авіакомпаній для перевезення нелегальних мігрантів до Білорусі, які потім витісняються через кордон до ЄС:
«Щоб ті люди, яких часто вабить режим Лукашенки, не потрапляли до Білорусі, оскільки немає можливості перетнути цей кордон, він добре охороняється. Польські дії підтримали наші друзі з Ради Європейського Союзу».
Раніше міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив, що «Європа зіткнулася з тим, що Лукашенка використовує мігрантів як інструмент тиску, а сам він не хто інший, як керівник державної мережі контрабанди».
У центрі уваги ЄС насамперед білоруська авіакомпанія «Белавія», яка є лідером цієї нелегальної практики. Санкції відключили б їх від технічної підтримки з боку Унії. Нині, хоча білоруський перевізник уже підпадає під обмеження, він не може приземлятися в європейських аеропортах або користуватися повітряним простором держав-членів, однак все ще орендує літаки з Ірландії.
Водночас Варшава у відповідь на дедалі більший потік іммігрантів, котрі нелегально намагаються пройти на територію Польщі та далі на Захід, вирішила звести стіну на кордоні з Білоруссю. Сейм Польщі схвалив спеціальний закон про побудову міцної та високої огорожі, обладнаної системою моніторингу та датчиками виявлення руху.
Доктор Аґнєшка Бриц з Університету Міколая Коперника у Торуні в ефірі Польського радіо 24 сказала, що не очевидно, що стіна може виправдати очікування та, як висловилася, «скласти іспит»:
«Достатньо подивитися на стіну, що свого часу побудував Арієль Шарон на кордоні між Ізраїлем і Палестиною, яка, з одного боку, призупинила теракти, але, з іншого боку, вона сприяла цілому ряду негативних наслідків - у довгостроковій перспективі роз'єднанню палестинців та ізраїльтян, браку діалогу та контактів, що могли би їм допомогти домовитися, натомість посилила радикалізацію взаємних оцінок один одного. Стіна може бути тимчасовим інструментом, але це не вирішує проблему».
Крім провокування політичних розбіжностей, подібні проекти потребують теж великих державних коштів та тривалої роботи. Аґнєшка Бриц зауважила, що міграційний тиск – це не нове явище і сьогодні – це дуже ефективний та часто використовуваний інструмент здійснення тиску. За словами експертки, «стягування» до Білорусі мігрантів Лукашенкою завершиться серйозними наслідками для Мінська:
«Операція „Шлюз” була влучно задумана. Лукашенка надихався міграційною кризою в Європейському Союзі і тим, що мігранти можуть бути добрим інструментом тиску на європейські країни. Спочатку ідея дуже ефективно впроваджувалася. Лукашенці вдавалося випробовувати Литву, а потім перенести ці дії у напрямку Польщі, однак ми не були повністю реально до цього готові. Тоді Лукашенка ще контролював ситуацію і задавав тон цим подіям. Але тепер уже Лукашенка може мати клопоти. Рішуча реакція Польщі на кордоні, дипломатичні зусилля у країнах Близького Сходу, підтримка Європейського Союзу ускладнили ситуацію для Лукашенки. Польсько-білоруський кордон теж не має такого ж потенціалу, аби створити таку велику міграційну хвилю, як шість років тому в Європі. Можливо Лукашенка ще поки перемагає, бо саме він контролює міграційну хвилю, а ми постійно захищаємося. Проте Польщі та ЄС слід дійти висновку, що потрібно нарешті не тільки захищатися, але й перейти у контрнаступ і створити такі умови, аби Лукашенка заплатив за кризу, яку створив, наприклад, запровадженням більш радикальних, вже не тільки секторальних санкцій. Якщо Захід не відповість рішуче, то це дозволить Мінську дублювати цю схему й надалі».
На думку Аґнєшки Бриц, операція та шантаж режиму Лукашенки проти Польщі та ЄС спрямована на створення кризи та змушування до розмов з Мінськом, щоб добитися пом’якшення санкцій. За її словами, якщо польський кордон буде досить захищеним, Білорусь залишиться наодинці з проблемою, і тоді їй загрожуватиме гуманітарна криза. Аґнєшка Бриц теж звернула увагу на ще один важливий чинник – це зміна погоди і те, як зима вплине на ситуацію, передусім у контексті загрози для здоров’я та життя тих людей та часто дітей, яких цинічно використовує диктаторський режим Лукашенки, намагаючись виштовхати через кордон до Польщі.
Польський експерт з міжнародних питань Ярослав Войтас в ефірі Польського радіо 24 також звернув увагу на дуже важку ситуацію у Білорусі у контексті іммігрантів, котрі туди прибувають оманливим та підступним шляхом:
«Ми отримуємо інформацію про важке становище іммігрантів у білоруських аеропортах. Їх ошукали та перевезли у межах протизаконних дій, що нагадують звичайну торгівлю людьми. У розв’язання цієї проблеми має залучитися цілий Європейський Союз. Тут уже йдеться не про бідних людей, які загубилися в лісі, які пересуваються невеликими групами, а про потужні протиправні дії, у межах яких сотні чи тисячі людей виштовхуються у небезпечних, часто несприятливих умовах, зокрема метеорологічних і погодних, білоруськими службами до Європейського Союзу. Їхня мета - потрапити до Німеччини. Тож не дивно, що німецькі політики зацікавлені у вирішенні цього питання. Що викликає занепокоєння, так це занадто мало дискусій в ЄС про те, як на білоруський режим ще додатково можна вплинути, щоб припинити цю варварську практику».
А тим часом у вівторок віцеміністр закордонних справ Польщі Марцін Пшидач поінформував послів держав НАТО про ситуацію на кордоні з Білоруссю і про виштовхування мігрантів на територію Польщі службами, підлеглими режиму у Мінську. За словами Пшидача, учасники зустрічі у Брюсселі висловив солідарність з Польщею:
«Союзники одноголосно зазначили, що на це слід дивитися з погляду безпеки всього європейського континенту, що це не тільки локальна криза, але й загроза безпеці всього Альянсу».
Віцеміністр Марцін Пшидач наголосив, що країни НАТО розуміють природу цієї кризи та серйозність ситуації:
«Серед усіх членів Альянсу існує абсолютне розуміння того факту, що це цинічна гра Алєксандра Лукашенки, підтримана також владою Москви, що це штучно викликана міграційна криза, спрямована на дестабілізацію східних кордонів НАТО та Європейського Союзу».
Віцеміністр Марцін Пшидач теж наголосив, що з одного боку, тиск на Мінськ буде посилюватися, з іншого боку - потрібно протидіяти дезінформаційній діяльності на рівні ЗМІ, а з третього - розмовляти з партнерами з Північної Африки та Близького Сходу, щоб заблокувати можливість залучення цих мігрантів, яких потім направляють до польського кордону. Він додав, що всі союзники погодилися, що слід діяти чітко та послідовно у цих трьох напрямках.
IAR, PR24/Тарас Андрухович