«Наш звіт про загрози проросійської дезінформації в контексті польських продуктів харчування охоплював останні 12 місяців. Дані чітко свідчать про те, що в той час польська їжа зазнала серйозних атак в Інтернеті через акаунти, пов’язані з прокремлівським наративом», – каже порталові «Interia» Міхал Федорович із Інституту досліджень Інтернету та соціальних медіа.
Головною метою було дискредитувати якість польських харчових продуктів, як серед польських споживачів, так і насамперед показати її в поганому світлі в країнах, куди Польща експортує продукти харчування, - вказує експерт.
Отже, кремлівська пропаганда писала, що польські продукти неякісні, шкідливі для здоров’я і навіть отруйні. Це одна з найбільших дезінформаційних кампаній щодо Польщі, проведених за останні роки, – оцінює експерт.
«Їжа має стратегічне значення, ціни на неї на світових ринках стрімко зростають, сприйняття якості польської їжі є і буде мати для нас ключове значення. Неправдива інформація про це дійшла до всього Євросоюзу, а також інших континентів», - зазначає Міхал Федорович.
Експерт наголошує, що в Інтернеті можна написати будь-яку неправду. Дезінформація, однак, не має такого великого значення, поки її не розмножують ЗМІ. Тому ефективність дезінформації вимірюється не кількістю фейкових акаунтів, а кількістю публікацій, - пояснює фахівець.
«Відповідні повідомлення створюються в соціальних мережах і надсилаються журналістам. І коли ми щось читаємо на порталі, ми зазвичай припускаємо, що це правда "автоматично". 75 відсотків одержувачів отримують інформацію з інтернет-порталів, 47 відсотків - із соціальних мереж, приблизно 40 відсотків із телебачення», - говорить Федорович.
«Коли хтось проводить дезінформаційну кампанію, спочатку створює відповідне середовище, групи та профілі, є ще й "корисні ідіоти", які десь щось прочитали і шукають теорію, яка їм підходить, а коли вже створиться "проблему", йдеш із нею до журналіста: "Людям це цікаво, про це варто писати". Парадоксально, але таку акцію проводять переважно громадяни Польщі», – пояснює експерт Інституту.
Польський продовольчий ринок де-факто, - зазначає Федорович, - не захищається від таких атак, виробники не вживають активних заходів у співпраці з відповідними службами чи Міністерством сільського господарства.
«Є переконання, що продукт сам захистить себе. Для цього знадобився б хороший аналітик, щоб виловлювати такі акції. Нам також потрібно пояснити, що таке дезінформація і як її виявити. Інтернет дає прості відповіді на складні питання, тому ми не можемо боротися з дезінформацією, використовуючи великі обсяги аналізу», - пояснює експерт.
«Неосвіченій людині дуже важко помітити різницю між справжньою думкою споживача та тією, яка є частиною запланованої дії. Буває і так, що центр дезінформації "підключається" до реальної проблеми з конкретним продуктом і намагається узагальнити її, поширити на інших виробників у Польщі. Фахівець може розпізнати акаунт, який створюється швидко, зразу має дуже великий діапазон і публікує часто, суперечливо та на одну тему», - підкреслює Федорович.
Як наголошує експерт, «дезінформацію ми також бачимо на інших ринках, наприклад, в енергетичному секторі у перші дні війни цілеспрямовано підігрівали побоювання щодо можливого дефіциту палива. Більшість прокремлівської дезінформації походить із тих самих акаунтів, які торік займалися пандемією та відмовою від вакцинування. Сьогодні добре видно, що мова аж ніяк не йшла про те, щоб просвітити людей і "розкрити їм очі"», – підсумовує Міхал Федорович.
іnteria.pl/Л.І