До інформації, яка передається у соціальних мережах (наприклад, Facebook або Twitter), варто ставитися з обмеженою довірою і пам’ятати, що такі повідомлення можуть піддаватися маніпуляції або бути повністю неправдивими. Про це нагадують експерти NASK (Наукова і академічна комп’ютерна мережа) – Національного науково-дослідного інституту, який у другій половині квітня оприлюднив Кодекс належної практики у сфері дезінформації.
Марта Ґромада з Відділу запобігання дезінформації інституту NASK зазначила – якщо це можливо, варто перевірити основні дані про фото, фільм, повідомлення чи статтю, знайдені в інтернеті. Наприклад, чи автор підписаний ім’ям і прізвищем, чи наведено джерело, чи описану подію можемо перевірити деінде, і чи ЗМІ, яке опублікувало зміст, не було створене напередодні, а є визнаним джерелом.
Експерти NASK нагадують, що люди, відповідальні за дезінформаційні кампанії в інтернеті, у своїх матеріалах і публікаціях часто навмисне використовують зміст, який викликає в користувачів почуття страху, загрози, посилює антинаукові тези, дискредитує конкретних людей або групи.
У межах самостійної боротьби з дезінформацією та профілактики експертка Марта Ґромада пропонує уважно переглянути свої дотеперішні джерела інформації з інтернету. Організація NASK заохочує зголошувати контент і профілі в соціальних мережах, а також вебсторінки і сервіси, які поширюють неправдиву інформацію.
На своїх профілях у соціальних мережах та на вебсторінці NASK регулярно публікує приклади дезінформації і вказує механізми маніпуляції. Крім того, інститут веде список профілів і вебсторінок, які поширюють фейкові повідомлення.
Для користувачів інтернету, які хочуть поглибити свої знання про дезінформацію, NASK і ще кільканадцять організацій та установ підготували Кодекс належної практики, доступний, зокрема, на вебсторінці: nask.pl, де пояснено, як захиститися від дезінформації в інтернеті.
IAR/Н.Б.