Українська Служба

2011 року уряд ГП дозволив російським компаніям приватизувати Lotos

16.05.2022 17:09
Уряд Громадянської платформи 2011 року дозволив російським компаніям приватизувати Lotos. Це відбулося через тиждень після перемоги ГП на парламентських виборах
  ;     ,
Ґданський нафтопереробний завод; на передньому плані Чорна Лаха, на задньому — Мартва Вісла Wikimedia: Andrzej Otrębski - CC BY-SA 3.0

2011 року уряд Громадянської платформи допустив до приватизації компанії Lotos російськими компаніями. Згідно з розсекреченою запискою тодішнього міністра фінансів Алєксандра Ґрада, до процесу продажу було допущено три компанії. Ними були: російська компанія ВАТ ТНК-ВР, угорська MOL та голландська Mercuria Energy, чиї російські акціонери раніше працювали в Польщі як J&S. При цьому, за словами Ґрада, Lotos мав залишитися незалежною компанією з центром прийняття рішень у Польщі.

2011 року уряд Громадянської платформи та Польської народної партії спочатку розглядав можливість продажу мажоритарних акцій Lotos і приватизації компанії. Під час прес-конференції 28 березня 2011 року тодішній прем’єр-міністр Дональд Туск сказав: «До вересня-жовтня ми дізнаємося, на якому рівні потенційні інвестори оцінюють вартість Ґданського НПЗ. Разом із керівництвом НПЗ і Держказначейством оцінимо, наскільки сигнали, які я отримую, є задовільними». І дійсно, через кілька місяців надійшли попередні пропозиції щодо купівлі 53,1875% акцій підприємства Grupa LOTOS SA. Серед зацікавлених були: угорська MOL, російська ТНК-ВР (викуплена «Роснєфтю» 2013 року) та Mercuria Energy, акціонери якої протягом багатьох років були посередниками в закупівлі російської нафти і були одними з фігурантів так званого «Орленського скандалу» початку 21 століття.

Документ, який 9 травня 2022 року розсекретив чинний міністр фінансів Яцек Сасін, доводить, що ці три компанії були допущені до продажу підприємства Lotos. За словами заступника міністра державних активів Мацєя Малецького, цей документ показує, що план продажу Lotos росіянам був справжнім наміром уряду Дональда Туска. Схожої думки з цього приводу дотримується і чинний президент PKN Orlen Даніель Обайтек.

Зовсім інакше оцінюють ситуацію люди, пов’язані на той момент із компанією Lotos чи Мінфіном. Павел Олехнович очолював Lotos з 2002 по 2016 рік. Сьогодні він стверджує, що тоді рішення приймалися без нього, на рівні уряду. Тодішній міністр фінансів Алєксандер Ґрад (очолював міністерство у 2007-2011 роках) стверджує, що умови, які він пропонував потенційним інвесторам, були непосильними — це були багатомільярдні інвестиції в компанію, а також її неподільність. «Lotos мала залишитися незалежною компанією з центром прийняття рішень у Польщі, з доступом до нових родовищ нафти та нових ринків. Умовою були нові інвестиції в обсяги переробки та нові технології», — пояснює Ґрад. У результаті жоден із трьох претендентів не подав остаточної пропозиції — ніхто не запропонував купити Lotos, і продаж не відбувся.

Натомість чинний президент Orlen вважає, що угоду не було укладено, оскільки уряд ГП поступився під тиском громадськості: «У Сеймі був величезний скандал, міністра відкликали, з'явився громадянський проект і Громадянська платформа злякалася, бо зрозуміла, що не в змозі втілити це в життя ані політично, ані економічно». Даніель Обайтек стверджує, що здійснений таким чином продаж створив би загрозу енергетичній безпеці Польщі.

Як би там не було, стосовно продажу компанії виникли великі сумніви, і уряд відмовився від цього процесу. Утім, залишалося питання можливості продажу компанії інвесторам з Росії. На вже згаданій вище конференції в березні 2011 року Туска запитали про можливість продажу польського паливного концерну росіянам. «Немає ідеологічних підстав говорити категоричне «ні» інвесторам з будь-якої країни, в тому числі з Росії. Але через сировинну позицію Росії та нашу часткову залежність від постачальників з російської сторони, доцільна певна обережність і стриманість, але ніяких ідеологічних заборон щодо здійснення спільних інтересів не буде», — відповів прем'єр.

Даніель Обайтек не має сумнівів: якби продаж відбувся, Польща мала б величезні проблеми. Власники деяких з цих компаній знаходяться в санкційних списках, про диверсифікацію не могло би бути мови, це було б невигідно для економіки.

Павел Олехнович вважає, що сьогодні така ситуація має стати застереженням для чинної влади. Справа цікава тим, що нині компанії на чолі з урядом PiS ведуть бізнес з однією з компаній з документу 2011 року — з підконтрольною уряду Угорщини MOL. Lotos знову планують продати.

Президент Orlen Даніель Обайтек повідомив, що в цьому процесі візьмуть участь три компанії. Saudi Aramco, яка має стати основним партнером, має придбати 30 % Lotos, викупити акції НПЗ і взяти на себе частину авіапаливного бізнесу. Угорська MOL придбає 417 АЗС Lotos у Польщі, але натомість Orlen купить у MOL 144 АЗС в Угорщині, а також 41 АЗС у Словаччині. Неофіційно на ринку також чути, що Orlen може купити деякі з понад 400 станцій MOL у Хорватії, яка є популярним місцем відпочинку поляків. Третьою учасницею угоди має стати польська компанія Unimot, яка придбає Lotos Terminale. Зараз Орлен чекає на схвалення цих планів Єврокомісією, що має відбутися у другій половині травня.

Павел Олехнович та Алєксандер Ґрад переконані, що в світлі нинішньої політичної та економічної ситуації це починання є ворожим і нищівним для майбутнього польської економіки. Натомість Даніель Обайтек зазначає: «Ми діємо так, щоб кожен із суб'єктів, включно з Lotos, мав умови для динамічного розвитку та зміцнення своїх позицій. Нашим пріоритетом є те, щоб новий концерн гарантував енергетичну незалежність як Польщі, так і регіону — Чехії, Словаччини, Литви, Латвії та Естонії. Для нас продаж усього НПЗ ніколи не був варіантом».

rmf24.pl/М.Ш.

Побач більше на цю тему: нафта