Українська Служба

«Navigare necesse est». Відійшов у вічність Дмитро Павличко

29.01.2023 23:35
Відійшов у вічність Дмитро Павличко, класик української літератури, письменник, перекладач, суспільний і політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща у 1999-2002 роках. Ініціатор встановлення пам’ятника Тарасові Шевченкові у Варшаві
 .     500-  ,  , 4  1990
Ілюстраційне фото. Дмитро Павличко на святі 500-ліття Запорозького козацтва, село Капулівка, 4 серпня 1990 рокуFoto: wikimedia creatiwe.commons/ М.Яковенко, В.Білецький - М.Яковенко, В.Білецький/Суспільне надбання

Відійшов у вічність Дмитро Павличко, класик української літератури, письменник, перекладач, суспільний і політичний діяч, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща у 1999-2002 роках. Ініціатор встановлення пам’ятника Тарасові Шевченкові у Варшаві. Дмитро Павличко неодноразово був гостем ефірів Української служби Польського радіо.

Схиляємо свої голови перед Поетом.

Дмитро Павличко — один із авторів Декларації про Державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної доктрини самостійної держави, почесний професор НаУКМА, Голова Української всесвітньої координаційної ради . Його працю визнано наданням звання «Герой України» й орденами. А поезія «Два кольори» стала однією з найвідоміших в Україні пісень, сконцентрувавши в собі традиційне українське світосприйняття.

Навіть перебуваючи цілком у межах дозволеного радянською цензурою, поезія Дмитра Павличка вирізнялася соціальною та етичною гостротою, явленою і в одній із останніх збірок — «Вірші з Майдану». У більш зрілій поезії вияскравлюється драматичний характер, з’являється витонченість пейзажу, філософська глибина, вони часто орієнтовані на світову культуру й літературу.

Іван Дзюба помічав «невичерпну вибуховість темпераменту» Павличка, а водночас «самовладання», «поєднання максималізму й тверезості», «політичність у найкращому розумінні», з провідним мотивом свободи. Риси, які в пізній творчості єдналися з філософською та еротичною лірикою. Володимир Моренець писав про «Таємницю твого обличчя», що збірка «хоч і ввійшла в десятиліття явищем майже унікальним, та аж ніяк не випадковим. З вер­шин життєвого досвіду він оспівав любов як найбільшу цінність життя, запоруку його осмисленості й тривання». До цієї збірки увійшла пронизлива пісня «Моя любове, ти – як Бог».

Дмитро Павличко, чи не єдиний із радянських письменників, спромігся на покаяння (збірка «Покаянні псальми»), решта ж — безтурботно списали свої помилки радянського часу на обставини.

Він був також літературним критиком, публіцистом, сценаристом, перекладав із англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш і слов’янських мов.

Сонет — улюблена форма не лише в оригінальній творчості поета, але й у його перекладацькому доробку. Дмитро Павличко уклав антологію перекладів «Світовий сонет», де серед інших  — найбільше перекладів польських авторів: від XVI століття (Миколая Семп-Шажинського) — й до сучасних Ернеста Бриля та Богдана Дроздовського.

Зрештою, неможливо говорити про біографію Дмитра Павличка й не згадати про його доньку – Соломію Павличко, яка пішла з життя зовсім молодою, але наукові дослідження якої надали абсолютно нових, притомних і життєствердних якостей українській літературній критиці. Засноване Соломією Павличко видавництво сьогодні очолює її донька.

ПРдУ/С.Ч.