Новітні батареї ППО та тактичні системи, літаки F-16, мільйонні пакети військової допомоги, а також щорічні кошти на військову підтримку — такими є результати 75-го саміту НАТО, який з 9 по 11 липня проходив у Вашингтоні.
«Протягом трьох днів саміту ми досягли конкретних успіхів. Це важливі для нас рішення: для наших людей, для наших дітей. Передусім ми вдячні за ухвалені рішення щодо протиповітряної оборони. Це будуть п’ять систем Patriot, а також десятки інших систем. Ми очікуємо, що отримаємо цю техніку настільки швидко, наскільки це можливо, щоби зберегти якомога більше життів», — заявив на саміті Північноатлантичного альянсу під час спільної конференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенберґом президент України Володимир Зеленський. Політик додав, що Україна також конче потребує посилення військової авіації. Мова про сучасні літаки F-16, які допоможуть захистити українські міста від російського терору.
Водночас, як підкреслив український лідер, справжнім успіхом можна буде вважити лише закінчення війни.
«Говорячи про війну, іноді навіть неможливо вживати слово "успіх". Тому що успіх — це відсутність війни в нашій країні, в нашому житті, це коли ми не втрачаємо членів родини... Ось це успіх. Вижити та виграти цю війну, — це станеться, — це буде для нас справжній успіх. І я думаю, що ми повинні припинити говорити про те, що членство в НАТО — це успіх для України. Гадаю, це успіх для нас обох. Ми зміцнюємо НАТО. Ми сильні хлопці. У нас сильна армія. І ми воюємо з тираном путіним», — наголосив Зеленський, додавши, що нині передусім потрібно думати «про реальні сильні кроки для дуже сильних людей».
Очільник НАТО Єнс Столтенберґ, зі свого боку, оголосив про «потужний пакет практичної підтримки для України, включно із зобов’язанням про довгострокову безпекову допомогу» з боку НАТО, який був затверджений у середу, 10 липня 2024 року.
«З часу останнього саміту (у Вільнюсі у липні 2023 року — ред.) країни-члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, включаючи десятки мільярдів євро військової допомоги. Тут, у Вашингтоні, члени Альянсу ухвалили рішення щодо забезпечення підтримки на довгостроковій перспективі. Держави-учасниці НАТО пообіцяли надати Україні військову допомогу на суму щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року. Члени Альянсу домовилися передати Україні вкрай необхідну додаткову військову техніку, зокрема для протиповітряної оборони, а також інші критично важливі засоби. Крім того, підписано нові двосторонні угоди з Україною у сфері безпеки. Понад 20 членів Альянсу та партнерів вже підписали з Україною білатеральні безпекові угоди. Ми також будемо тісніше співпрацювати зі Збройними силами України, зокрема завдяки новому спільно заснованому центру НАТО-Україна. Це буде центр спільного аналізу, освіти та навчань в Польщі (у Бидґощі — ред.). Крім того, ми будемо поглиблювати нашу співпрацю у сфері інновацій та оборонно-промислового виробництва», — підбив підсумки зустрічі лідерів країн-членів НАТО у Вашингтоні Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ.
Водночас, як підкреслив високопосадовець, НАТО підтримує Україну на «незворотному шляху» до членства в Альянсі.
Із тим, що членство України в НАТО — це лише питання часу, погоджується, зокрема, президент Польщі Анджей Дуда.
«Маю надію, що цей саміт стане чітким сигналом, що шлях України до НАТО незворотній. Рішення в першу чергу належить українському суспільству, яке має цього хотіти. Але ніхто ззовні не може це заблокувати. Ніхто не може ухвалювати цього рішення, крім країн-членів НАТО, які вирішать прийняти іншу країну до Північноатлантичного альянсу, а також суспільства країни, яке демократично обирає напрям державної політики», — зауважив польський лідер, додавши, що передусім в Україні має закінчитися війна. Інакше, як пояснив політик, у випадку прийняття України зараз до своїх лав, Північноатлантичний альянс повинен би був запустити славнозвісну п'яту статтю.
«Сьогодні голос українського суспільства чіткий і зрозумілий. Вони (українці — ред.) хочуть належати до Заходу, а Захід надсилає дуже чіткий сигнал Україні, що він відкритий і готовий до того, щоби прийняти Україну в НАТО на всіх правах, як і будь-яку іншу повноцінну країну-члена Північноатлантичного союзу. Це означає, що на Україну б поширювалася Стаття 5, тобто обов’язок колективної оборони. Сьогодні, коли триває війна, це означало б автоматичне включення НАТО у війну проти росії, а цього ніхто не хоче. НАТО підтримує Україну, НАТО буде підтримувати Україну, але НАТО не хоче воювати з росією», — звернув увагу під час прес-брифінгу польський лідер.
Говорячи про посилення співпраці між Україною та НАТО, Анджей Дуда згадав про запуск JATEC (навчального центру НАТО — Україна) у польському місті Бидгощ — центру спільного аналізу, освіти та навчань, де, зокрема, українці зможуть ділитися своїм досвідом з поля бою.
«Це буде спільний центр НАТО — Україна, де проходитимуть навчання українських військових, відбуватиметься обмін досвідом між українськими військовими та експертами НАТО в плані стратегії, в плані методів ведення війни, які застосовуються на полі бою, зокрема російським агресором. Це буде розбудова спільної обороноздатності у межах цього центру, а також ще одного великого центру у Вісбадені в Німеччині, яка виконуватиме координаційні завдання щодо підтримки України», — сказав Анджей Дуда.
Як зауважив у розмові з Польським радіо для України очільник Міністерства закордонних справ Литовської Республіки Ґабріелюс Ландсберґіс, вагомі рішення щодо України можуть бути ухвалені також за полями саміту НАТО.
«Оскільки нам уже відомий текст (спільної декларації. — Ред.) і консенсус, до якого дійшли 32 держави-учасниці, я думаю, що найкращим повідомленням для України зараз було б щось поза декларацією. Моя позиція є такою: оскільки путін привітав початок саміту у найжорстокіший спосіб, здійснивши атаку на дитячу лікарню та інші цивільні об’єкти в Україні, треба дозволити Україні атакувати військові об’єкти, розташовані в глибині території рф. Це було б правильною відповіддю», — наголосив голова литовської дипломатії.
На думку Ландсберґіса, таке рішення було б неабияк вагомим у світлі останніх трагічних подій в Україні. Високопосадовець нагадав про ракетний обстріл росіянами дитячої лікарні «Охматдит» у Києві, який стався 8 липня.
США, однак, не змінили рішення щодо дозволу Києву бити по території рф американською зброєю після російського масованого удару по території України 8 липня. Про це радник Білого дому з питань комунікацій у сфері національної безпеки Джон Кірбі заявив під час брифінгу.
На запитання, чи існують певні рамки, якщо говорити про «стільки, скільки це буде потрібно» в контексті допомоги Україні, в ексклюзивному інтерв’ю для Польського радіо для України Джон Кірбі відповів:
«Ми надалі залучені до надання допомоги Україні, щоби вона могла здобути успіх. І, як ми (США — ред.) заявляли, ми робитимемо це стільки, скільки це буде потрібно. Сподіваюся, однак, що це не триватиме довго, адже, я думаю, ми всі хотіли б, щоби ця війна якнайшвидше закінчилася, особливо український народ. Проте важливо, щоби конфлікт завершився на умовах, які відповідають баченню президента Зеленського щодо справедливого миру, які відповідають правам і обов’язкам (міжнародного права — ред.), життю і засобам існування українського народу. Це має закінчитися на цих умовах.
І як чітко сказав президент Байден, він вкотре наголошував на цьому нещодавно на зустрічі "Великої сімки" в Італії, Сполучені Штати залишатимуться залученими до допомоги Україні. Ми не залишимо Україну. Як ми знаємо, президент Байден підписав з Україною двосторонню безпекову угоду. Цього тижня на саміті НАТО зберуться всі країни, які підписали двосторонні безпекові угоди з Україною, це важливо. Коли та як би ця війна не закінчилася, беззаперечним фактом є те, що між Україною та Росією надалі існуватиме довгий кордон. Український народ має враховувати, що його країна-сусідка, Росія, надалі залишатиметься потенційно здатною на більш агресивні дії. Ми маємо переконатися, що в довгостроковій перспективі, навіть після закінчення конфлікту, Україна матиме все необхідне для захисту».
Під час саміту у Вашингтоні світові ЗМІ та провідні політики не залишили без уваги рішення угорського прем'єра Віктора Орбана вирушити з «мирною ініціативою» до росії для зустрічі з воєнним злочинцем путіним і до Китаю після його візиту до України. Поїздка очільника угорського уряду до Москви та Пекіна викликала шквал критики, а подекуди й роздратування з боку інших лідерів країн-членів НАТО. Дії Орбана розкритикували і США. Про це у коментарі для Польського радіо для України сказав офіційний представник Державного департаменту США Деніел Сайзек.
«Уряд США вважає, що візит до росії був помилкою, особливо коли Угорщина головує в Раді Європейського Союзу. Позитивно на ситуацію це не впливає. Так, дійсно, це добре, що лідер Угорщини також зробив візит до України і розмовляв із президентом Зеленським. На мій погляд, те, що президент Зеленський прийняв цей візит, показує, що він серйозно думає про те, як знайти шлях до миру, і що він готовий ввічливо та продуктивно говорити з будь-якою людиною, яка також цього прагне. Це дуже добре свідчить про президента Зеленського. Однак, з мого погляду, на жаль, Угорщина навряд чи може відіграти в цьому позитивну роль...», — висловив свою думку американський високопосадовець.
Відомо, що після завершення саміту НАТО, прем’єр-міністр Угорщини зустрівся з Дональдом Трампом. Віктор Орбан показав у соціальній мережі X відео своєї зустрічі у резиденції 45-го президента США у Мар-а-Лаґо у Флориді. Політики говорили про «шляхи досягнення миру» та «миротворчу місію» щодо України.
Серед важливих кроків, які мають допомогти Україні та наблизити її до Північноатлантичного альянсу, — створення нового командування Україна-НАТО у Вісбадені, Німеччина, для координації поставок озброєнь та тренувань для Українських збройних сил. Як йдеться у підсумковій заяві лідерів держав і урядів країн-учасниць, мета полягає в тому, щоби надати на постійній основі підтримку Україні в галузі безпеки і таким чином забезпечити надання покращеної, передбачуваної та послідовної допомоги. У зв’язку з цим у Вісбаден буде направлено приблизно 700 співробітників.
«Планується створення нового центру в Німеччині з питань координації підтримки для України. Це буде центр НАТО, заснований у Німеччині. Це також важливий крок», — підкреслив Даніел Сайзек.
Понадто, рішення саміту щодо нового командування також розглядається як запобіжний крок на випадок можливого повернення Дональда Трампа до Білого дому.
Як інформує видання Bloomberg, «візит, імовірно, викликає занепокоєння, що угорський лідер працює посередником між путіним і Трампом».
Протягом трьох днів у Вашингтоні у фокусі обговорень світових лідерів опинилася й інформаційна складова війни. Росія систематично здійснює інформаційні маніпуляції та ІПСО, намагаючись зомбувати населення не лише рф та окупованих територій України, а й впливати на настрої в країнах Заходу. На саміті НАТО лідери держав-учасниць наголошували на тому, що росія втручається в інформаційний простір і підриває кібербезпеку.
Варто зазначити, що Сполучені Штати Америки та Республіка Польща спільно заснували нову Українську комунікаційну групу (UCG), метою якої є підтримка України проти російської агресії в інформаційному середовищі. Центр, який розпочав свою роботу у Варшаві на початку червня 2024 року, об’єднує уряди країн-однодумців задля обміну повідомленнями та сприянню точному звіту про повномасштабне вторгнення російської федерації. Як поінформував глобальний центр взаємодії (Global Engagement Center) Державного департаменту США, завдання групи — боротися з фейковими наративами Кремля про агресію проти України у глобальному інформаційному просторі.
«Це міжнародний центр, до його функціонування залучені не лише США. Робота тільки-но починається, країни долучаються, щоби дедалі більше підтримувати Україну. Нині росія нібито перебуває в ізоляції, але все ж таки не повністю. Є низка країн, які не розуміють, що відбувається в Україні, які не можуть збагнути, що це саме російський уряд розпочав цю жахливу війну. Тож важливо про це говорити таким чином, щоби країни знали правду.
Населення України страждає, і важливо це пояснювати, щоби люди в інших країнах розуміли, що вороже вторгнення Кремля в Україну було здійснено без жодного виправдання, і те, що роблять українці, це захист своєї країни. Це дуже важливо. Тож коли люди, наприклад, в Бразилії, в Південній Африці, і, скажімо, в Індонезії, це розумітимуть, вони зможуть обрати, на якій стороні бути», — поділився представник Держдепу США.
Запрошуємо послухати матеріал у доданому звуковому файлі.
Христина Пічкур
