У Варшаві попрощалися з театральною режисеркою Світланою Олешко

Світлана Олешко — видатна українська режисерка, засновниця і багаторічна керівниця харківського Театру-студії «Арабески»

Ілюстративне фото.

pxhere.com

23 грудня у Варшаві відбулося прощання з відомою театральною режисеркою Світланою Олешко, яка померла після тривалої боротьби з хворобою.

Світлана Олешко — видатна українська режисерка, засновниця і багаторічна керівниця харківського Театру-студії «Арабески», ініціаторка створення в цьому місті Інституту театру, де було реалізовано кілька десятків проєктів. Польський театр ім. Арнольда Шифмана у Варшаві, у якому режисерка працювала після початку повномасштабної війни РФ проти України, повідомив про її смерть 19 грудня у фейсбуці.

«Наш театр швидко став і її театром, а два прапори, що висіли перед театром, перестали бути просто жестом солідарності, ставши символом нашої спільної присутності, спільної праці та дружби. Світлано, ми будемо пам’ятати!» — читаємо у дописі театру.

Театр-студія «Арабески», який приніс режисерці визнання, був заснований Світланою Олешко в Харкові в 1993 році. Все починалося як студентський експеримент, але згодом це місце стало одним із найяскравіших культурних феноменів сучасної України. З моменту заснування заклад культури почав функціонувати як платформа для реалізації сміливих творчих ідей, що зосереджувалися переважно на важливих соціально-історичних темах. У своїх постановках режисерка і колектив зверталися до творчості поетів українського розстріляного Відродження, відновлюючи пам’ять про тих, кого сталінська влада намагалася викреслити з вітчизняної історії. Світлана Олешко подарувала українському театру низку новаторських постановок. Найвідоміші серед них — «Енеїда» (за І. Котляревським, 1997), «Червоний Елвіс» (2010) та «Радіо-Шансон або Radio шансон: вісім історій про Юру Зойфера» (2007), створені у співпраці з письменником та її колишнім чоловіком Сергієм Жаданом, а також документальна вистава «Чорнобиль» (2006), створена у співпраці з польськими та білоруськими митцями. Як режисерка вона не боялася експериментів і постійно шукала нові форми вираження. Навіть після початку повномасштабної війни в Україні Олешко продовжувала творити.

У березні 2024 року у Варшаві відбулася прем’єра її п’єси «Харків, Харків!» — мюзиклу про авангардний театр «Березіль» 1920-х років та його засновника Леся Курбаса. Ця музична вистава є постановкою п’єси Сергія Жадана в перекладі Адама Поморського. У тексті, створеному на замовлення Польського театру, розповідається про конфлікти між містом і театром, театральним директором і режисером, режисером і акторським складом або глядачем.

PAP/Д.Ю.