В Україні розгортається політична криза після того, як президент Володимир Зеленський оголосив про відставку керівника свого Офісу Андрія Єрмака. Причиною рішення став корупційний скандал, що привернув увагу антикорупційних органів і спричинив обшуки у помешканні чиновника.
Єрмак заявив про готовність співпрацювати зі слідством, водночас назвавши ситуацію політичною атакою. Аналітики вважають, що відставка може вплинути на переговорний процес України зі США щодо мирної ініціативи. У країні спостерігають за розвитком подій, очікуючи кадрових рішень, які визначать подальшу внутрішню динаміку.
Події в Україні викликали реакцію у Варшаві. Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що прозорість і послідовність у боротьбі з корупцією залишаються важливими умовами підтримки Києва. Польські експерти вказують, що скандал в українському керівництві може ускладнити дипломатичні консультації щодо мирного плану. Водночас офіційна Варшава підтвердила незмінність своєї позиції щодо допомоги Україні. У ЄС триває обговорення наслідків відставки та її впливу на регіональну безпеку.
Польська прокуратура тим часом оголосила про видачу ордерів на арешт трьох громадян України, яких підозрюють у причетності до диверсій на залізниці. За версією слідства, підозрювані пошкодили колії та встановлювали пристрої, що могли призвести до аварій поїздів. Двоє з них втекли до Білорусі, у зв’язку з чим прокуратура ініціює європейські ордери на розшук. Польські спецслужби заявили, що співпрацюють з Україною щодо перевірки інформації про підозрюваних. Уряди обох країн наголошують на необхідності уникнення політизації справи.
На тлі диверсій польський уряд повідомив про активізацію кампаній дезінформації, які, за даними служб, координуються з території Росії та Білорусі. Мета цих операцій — створити враження, ніби до атак причетні українці, а також підірвати довіру до польських інституцій. Міністр цифровізації Кшиштоф Гавковський заявив про збільшення фінансування для виявлення й нейтралізації таких операцій. Експерти наголошують на необхідності медіаграмотності громадян у період гібридних загроз. Офіційна Варшава підкреслює, що інформаційна безпека стає ключовим елементом національної оборони.
У питанні мирного врегулювання війни в Україні Європа зберігає активність. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що рішення щодо мирного плану повинні ухвалюватися лише за умови повної координації між союзниками. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський бере участь у міжнародних консультаціях, хоча Польща не входить до деяких переговорних форматів. Він підкреслив, що Росія може припинити війну лише тоді, коли переконається у неможливості досягти цілей військовим шляхом. Експерти припускають, що потенційне перемир’я можливе лише за умови збереження єдності Заходу.
Польща також оголосила про масштабне зміцнення обороноздатності. Зокрема, Варшава уклала угоду зі Швецією про придбання трьох підводних човнів A26 та оголосила контракт на закупівлю 200 ракет AIM-120D-3 для винищувачів F-35. Уряд наголошує, що ці інвестиції є відповіддю на зростання загроз у регіоні. Військові експерти вважають ці кроки стратегічно необхідними для Балтійського моря. Влада підкреслює, що модернізація армії триватиме й надалі.
Тим часом у Польщі тривають протести фермерів, невдоволених низькими закупівельними цінами на зерно та політикою ЄС щодо імпорту. У Варшаві відбувся масштабний мітинг, на якому аграрії вимагали перегляду угод та підвищення доходів сільгоспвиробників. Міністр сільського господарства Стефан Краєвський заявив про готовність до переговорів. Протестувальники попереджають про можливе банкрутство багатьох господарств. Уряд шукає компроміс, щоб уникнути подальшої ескалації.
Польський Сейм також ухвалив зміни, які дозволять українським біженцям переходити зі статусу тимчасового захисту на тимчасове перебування терміном до трьох років. Мета закону — спростити інтеграцію українців та надати їм більш стабільний правовий статус. Подавати заяви тепер можна буде онлайн. Влада заявляє про поступовий перехід від спеціальних механізмів допомоги до загальних процедур легалізації. Зараз у Польщі перебуває близько мільйона українських біженців, переважно жінок і дітей.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
22:52 PIDSUMKY TYZNIA U POLSZCZI_2025_11_29.mp3 Червоні лінії для Польщі, диверсії та дезінформації, зміни для українців.
Володимир Гарматюк