Сотні цивільних жертв щороку, зруйновані лікарні, необхідність евакуації пацієнтів — таким є нинішній стан української системи охорони здоров’я. В умовах війни підтримка партнерів, зокрема Польщі, є для нас ключовою, — підкреслив у п’ятницю міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
У п'ятницю, 5 грудня, у Варшаві пройшла конференція «Система охорони здоров’я під час війни. Як скористатися українським досвідом?».
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко не зміг особисто прибути до Варшави, тому розповів про стан української системи охорони здоров’я у відеозаписі.
Він підкреслив, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, лише цього року внаслідок російських атак загинули 548 цивільних, а понад 3,5 тисячі були поранені.
Віктор Ляшко додав, що в межах програми медичної евакуації понад 6 тисяч українців отримали допомогу в різних країнах Європейського Союзу, що стало можливим зокрема завдяки хабу, організованому у Варшаві. «Зараз близько 80% усіх поранених потребують підтримки. Держава вдвічі збільшила фінансування медичних закладів. Лікування таких пацієнтів часто передбачає багатоетапні операції тривалістю 10–20 годин», — зазначив Віктор Ляшко.
Одним із найбільших викликів для української системи охорони здоров’я він назвав зростання кількості інфекцій, стійких до протимікробних препаратів. У країні триває робота над запобіганням ризикам, які спричиняють резистентні патогени, зокрема шляхом посилення інфекційного контролю.
За словами очільника відомства, в Україні розвивається система охорони психічного здоров’я, а також проводяться трансплантації — пересаджують серця, печінку, легені. Крім того, Україна повністю забезпечує свої потреби в крові без необхідності залучення донорів з-за кордону. Також країна інвестує в обладнання, зокрема в ангіографи, та в медичний транспорт. Завдяки двом центрам ядерної медицини триває робота над одним із найсучасніших систем зберігання вакцин.
Програма конференції охопила такі питання, як управління системою охорони здоров’я під час війни, цивільно-військову співпрацю, організацію роботи лікарень у разі масового напливу постраждалих, сортування та пріоритезацію ресурсів, логістику ліків, крові та обладнання в умовах дефіциту й обмежень.
PAP/Д.Н.