Основою цієї дискусії був останній звіт генсека ООН. Рапорт Антоніу Гутерреша твердить, що лише 41% членів ООН прийняв державний план діяльності у справі жінок, миру і безпеки. Лише 22% з них долучились до фінансування програми. Голова ООН дійшов до висновку, що це «ключовий показник політичної волі».
Згідно з документом, робота над причинами ґендерної нерівності та реалізація програми повинні бути пріоритетом у прагненнях до досягнення тривалого миру. Тим часом, майже 40% світової економіки обмежує права власності жінок, а близько 30% - свободу їх пересування. Критикуючи виразний контраст між риторикою та реальністю, звіт закликає до того, аби «розпочати негайну діяльність, аби запобігти регресії у впровадженні проекту».
Серед причин, для яких присутність жінок у процесах, які поєднуються з миром і безпекою є дуже складною, рапорт називає серед іншого зростаючу кількість недержавних структур та збройних угрупувань.
До участі у відритій дискусії у Раді Безпеки ООН долучилось близько 100 країн. Посол Словаччини при ООН Міхал Млинар аргументував, що міжнародна спільнота перестала трактувати жінок як жертв. На його думку, вона вважає жінок речницями змін. А вони і далі залишаються ціллю сексуального насильства і на статевому фоні. Політик зазначив, що «насилля і далі є знаряддям покарання, терору та нищення».
Представниця Чехії в ООН Марія Чатардова зазначила, що її країна приклалася до більшої участі жінок у мирних місіях. Вона переконувала, що для подальшої зміни у всьому світі велике значення має надання безпеки жінкам, які займаються політикою, громадською діяльністю та правами людини.
PAP/M.K.