Для інформаційного опонента, який планує очолити, а фактично здійснює наступальну пропагандистську та дезінформаційну діяльність, людське благо не матиме значення. Так вважають польські експерти. Чи і як використовують росіяни пандемію коронавірусу для дезінформації?
З самого початку появи в Європі вірусу COVID-19 спостерігався наростаючий потік недостовірної і брехливої інформації, організований, зокрема, з Росії, заявив Петер Стано, офіційний представник очільника дипломатії Європейського Союзу Жозепа Борреля.
«Із поширенням коронавірусу ми зауважили все більше дезінформації, фейкової інформації та відвертої брехні. Вона надходила з-за меж Європейського Союзу, особливо з Росії і від осіб або компаній, котрі пов’язані у цій країні з прокремлівськими джерелами. Важливо, щоб люди знали про це. Йдеться не лише про тих, хто створює дезінформацію, але й поширює її, розповсюджуючи паніку та недовіру», - сказав Петер Стано.
За документом Єврокомісії, російські мас-медіа організували значну дезінформаційну кампанію проти Заходу, аби посилити вплив коронавірусу на суспільство, призвести до паніки та недовіри. Каміль Басай з Фонду Info Ops Polska звертає увагу на декілька особливостей дезінформації Росії у зв’язку з коронавірусом:
«Дії Російської Федерації є частиною декількох сфер. Перша з них – це постійна пропагандистська операція, що має поглибити поділи у суспільстві. Другий елемент – це використання емоцій, що пов’язані з почуттям загрози, тиску, що виникає з необхідності зіткнутися із загрозою, що невидима. А тому з психологічної перспективи це дуже важкий виклик для стабілізації та способу сприйняття цієї загрози (…). Третім елементом є озвучення та проникнення в інформаційне середовище, де Російська Федерація планує пропагандистські операції», - каже Каміль Басай.
На думку експерта, прагнення до поляризації та поглиблення соціальних поділів є одним з постійних видів діяльності російської пропаганди протягом багатьох років, - додає Каміль Басай.
«Ці умови просто дають можливість розширити ці дії. Також через поширення теорій змови або недостовірної інформації, пов’язаної з методами лікування або самодіагностикою. Для інформаційного опонента, який планує проводити, а насправді здійснює наступальну пропагандистську діяльність та дезінформацію, людське благо не матиме значення. Ситуаційний контекст сприяє як розширенню дезінформаційих операцій, а також вивченню, як реагує на це суспільство та держава. Останнім часом маємо справу з ситуацією, яку ми можемо назвати дестабілізацією інформаційного простору, що пов’язана з поширенням у ньому дуже багатьох різних, іноді інфантильних інформацій, що ми називаємо фейковими новинами. Не усі ці кампанії мають ввести в оману. Ціллю частини з них є одержання інформації осередком, що їх впускає, щодо того, як, які соціальні групи, коли і на якому рівні вразливості вони реагують на це, а з іншого боку, як держава хоче захистити інформаційне середовище».
То ж як відповідний підрозділ (East StratCom) Європейської зовнішньополітичної служби (ЄВС), яка відстежує і моніторить цю дезінформацію, цю пропаганду з Росії, повинен реагувати на неї, адже він є невеликий і має теж невеликий бюджет? Каміль Басай вважає, що розуміння цієї російської агрози постійно збільшується:
«Усвідомлення дій Російської Федерації зростало щороку з 2014 року з перспективи організаційних підрозділів, створених в ЄС. Тим не менш висвітлення самої загрози, написання звітів є певним елементом, що підвищує свідомість у суспільстві, але це не має потенціалу боротьби із операціями, що направлені проти конкретно вибраних соціальних груп коли, наприклад, у цих соціальних групах проводиться операція з відмежування групи від процесу обміну інформацією з польською державою у висвітленні загрози, пов’язаної з коронавірусом. Цього можна досягти вибором групи, яка є найбільш психологічно вразливою до керування її страхами, і у ній розвивається атмосфера страху, що унаслідок цього буде призводити до паніки, а ця паніка буде створюватиме опір безпеці держави».
У звіті Єврокомісії йдеться не тільки про дезінформаційну кампанію Росії, пов’язану з коронавірусом. Згідно з документом, сліди ведуть також до Китаю. Проте найбільшу проблему у випадку китайської дезінформації мають американці, яких Китай намагається пов’язати із поширенням коронавірусу. Подібні повідомлення мають зменшити відповідальність за недбальство дій, що пов’язані із перешкоджанням поширенню коронавірусу на території Китаю ще у грудні 2019 року, - додає Каміль Басай:
«За найновішими повідомленнями ЗМІ, на початку грудня китайці вирішили цензурувати інформацію про поширення каоронавірусу. Це підтверджує пов’язана з цим інформація, яку висвітлили у Китаї на початку січня, що короанвірус з Уханю нібито не має потенціалу поширення від людини до людини. Потім цю інформацію відкоригували, оскільки ситуація почала виходити з-під контрою і довелося прийняти іншу пропагандистську стратегію. У цьому випадку стратегія Китаю і Росії є спільною. У зв’зку з цим можна очікувати збільшення числа повідомлень із звинуваченнями не тільки на адресу США, але й інших трансатлантичних держав. Оскільки у цих повідомленням НАТО постає як один із відповідальних за початок епідемії».
А тому не слід вірити усьому, що можемо прочитати в Інтернеті або почути на вулиці. Бо ці фальшивки є дуже різними, зокрема ті, що розповсюджує Кремль, іноді дуже інфантильні, а іноді – несподівані. І найгірше, коли люди вірять у них. Декілька прикладів такої дезінформації, що, наприклад, потрібно приспати домашніх звірів, бо вони нібито поширюють вірус. Тоді як дослідження тисяч тестів, взятих у псів та котів, не дали жодного позитивного результату на присутність коронавірусу. Або, наприклад, це плітки про перекриття санітарним кордоном міст у Польщі. За принципом дедукції можна знайти подібність між операціями, що проводять у Польщі, Німеччині та Сполучених Штатах з тими, що здійснюють в Україні та Грузії, - зауважує Каміль Басай:
«У зв’язку із загрозою, що стоїть перед нами, основним обов’язком гарантування суспільством, тобто нами усіма, самим собі безпеки, є одержання інформації із джерел, що мають перевірений, юридично підзвітний характер їхньої підготовки. У зв’я зку з цим я рекомендую у випадку будь-яких сумнівів заходити на інтернет-сторінку головного санітарного інспекторату та Міністерства здоров’я, аби перевірити цю інформацію».
Взагалі ситуація, у якій ми нині перебуваємо, може бути пов’язана з великим стресом. Як зберігати спокій, коли з кожного боку до нас надходить стільки тривожної інформації? Докторка Йоанна Ґжимала-Мощинська з Інституту психології Яґеллонського університету вважає, що одна з речей, яку ми можемо зробити, аби трохи зменшити рівень страху, - це обмежити слідкування за самою інформацією.
«Утримання організму в стані підвищеного збудження, з яким ми насправді небагато чогось можемо зробити, не впливає позитивно на наш імунітет. Ми можемо також подумати про те, на що ми маємо вплив, а на що ні, і спробувати зосередити увагу на тому, що у нас є, тобто вжити всіх захисних і запобіжних заходів, і за можливістю не займатися тим, що ми не можемо контролювати».
На переконання докторки Йоанни Ґжимали-Мощинської, варто пошукати підтримки у рідних, яким ми розповімо про наші турботи або пошукати психологічної підтримки.
Водночас експерти та медики нагадують, що перебіг корона вірусної інфекції у людей ускладнюють інші супутні захворювання, наприклад, діабет, гіпертонія, хронічне обструктивне захворювання легень, хронічна ниркова недостатність та серцева недостатність.
Вірусологи також наголошують, що потрібно мінімізувати ризик зараження коронавірусом. COVID-19 не є захворюванням, що пов’язане з дуже великою загрозою, якщо дотримуватися рекомендацій, залишатися вдома і не виходити. Але, як додають фахівці, якщо вже треба вийти, то контактувати слід з якомога меншою кількістю людей.
PR1/Т.А.