Росія хоче дестабілізувати внутрішню ситуацію в США, Іспанії чи Франції, адже чим більше поляризоване суспільство, тим беззахиснішим воно стає, - пише Станіслав Жарин на порталі C4ISRNET.
«Росія втручається всюди там, де бачить можливість поглибити існуючі поділи», - заявляє речник міністра координатора спецслужб та обговорює приклади інформаційної війни, яку ведуть російські служби у західних країнах.
У контексті останніх масових протестів проти жорстокості поліції, деякі американські чиновники та експерти з питань безпеки неявно припускають, що Росія, можливо, зіграла певну роль у посиленні насильства.
Станіслав Жарин наводить тут інформацію американської телевізійної мережі NBC з травня 2019 року про документи, що містять, серед іншого, російський план дестабілізувати США за допомогою актів насильства скоєних завербованими та навченими афроамериканцями, які мають судимість або є пов'язані з радикальними рухами.
Документи були оприлюднені групою журналістів-розслідувачів, яку фінансував колишній начальник «Юкосу» Міхаіл Ходорковський, і включали вони листування Євґєнія Прігожина, відомого як «кухар Путіна», що є одним із 13 громадян Росії, яких звинувачує Міністерство юстиції США у втручанні у президентські вибори 2016 року.
Важливо, що прокремлівська дезінформація працює на багатьох фронтах. «Вона намагається використати протести всіма можливими способами - висловлюючи співчуття протестувальникам, а також відкрито висловлюючи расистську думку», - пише Станіслав Жарин, цитуючи аналіз осередку East StratCom, який займається боротьбою проти російської пропаганди.
«Все це звучить, як зізнання божевільного і, можливо, так до цього слід було б і ставитися, якби мова не йшла про Росію», - наголошує речник міністра. «Ми занадто часто бачили, на що Кремль здатний, щоб ігнорувати подібні сенсаційні повідомлення», - додає він.
У своїй статті Станіслав Жарин також наводить іспанське розслідування, розпочате минулого року щодо ролі російської військової розвідки ГРУ в незаконному референдумі щодо незалежності Каталонії 2017 року.
Члени того ж «спецпідрозділу 29155» за версією New York Times також були причетні до анексії Криму, кампанії дестабілізації в Молдові в 2014 році, спробі отруєння болгарського виробника озброєння Еміліана Гебрева у 2015 році та невдалого перевороту в Чорногорії у 2016 році.
Аналогічні висновки були представлені щодо референдуму про незалежність Шотландії та протестів жовтих жилетів у Франції. Раніше американська організація Avaaz повідомила, що між початком протестів наприкінці 2018 року та весною 2019 року кремлівський пропагандистський канал Russia Today France опублікував у YouTube вдвічі більше контенту, ніж усі основні французькі випуски новин разом.
За словами Жарина, найпростішою відповіддю на питання, чому Росія хоче дестабілізувати внутрішню ситуацію за кордоном, є римський принцип «діли і управляй». «Чим більш поляризоване суспільство, тим беззахиснішим воно стає», - пояснює автор.
Можливо, також, за словами Жарина, що втручання противника у внутрішні справи іноземної країни служить для перевірки того, як далеко можна пройти, поки тебе розкриють, і що «глибші прогалини в безпеці можуть бути використані пізніше». Цей тип втручання також може використовуватися як засіб залякування, - пояснює речник міністра координатора спецслужб.
Втручання Росії не мусить бути політичним, але воно завжди слугує хаосу, тому що в останні місяці, зазначає коментатор, «проросійські ЗМІ виробили нескінченну кількість контенту, який сприяє зміцненню коронавірусних теорій змови і пішов настільки далеко, щоб підживити антивакцинальний рух».
На закінчення своєї статті Жарин цитує російського політолога Сєрґєя Іваннікова, який стверджує, що Росія повинна підтримувати такі соціальні сили, які «можуть мати справді суїцидальні наслідки для західної цивілізації».
«Можливо, вищевказаний фрагмент - це просто думка», - зазначає Станіслав Жарин, «але, здається, він точно відображає спосіб діяльності Росії». «Тож, якщо видно, що у західній країні наближається криза, можна сподіватися, що російська пропагандистська кампанія може ось-ось недалеко», - підсумовує автор.
РАР/Л.І.