100 років тому розпочався контрнаступ Війська польського з-над ріки Вепр, що став несподіваним для більшовиків і змусив їх до відступу. Порятунок столиці було відтак названо «Дивом на Віслі», хоча, як наголошує дослідник того періоду проф. Ґжеґож Новік з Польської академії наук, цій перемозі сприяла також геніальність польських математиків, раціональні рішення генерального штабу, а також… гребінець і весілля. За рік до Варшавської битви поручник Ян Ковалєвський замінив на чергуванні колегу, який хотів станцювати на весіллі сестри. Ковалєвський, нудьгуючи після сповнення свого обов’язку, почав аналізувати російські депеші. Ключовим виявилося слово "дивізія", – розповідає історик проф. Ґжеґож Новік:
«Виламуючи зуби гребінця (з відповідною регулярністю, звісно, їх виламуючи), він пересував їх криптограмою, аж йому в око впали літери д-и-в-і-з-і-я».
Завдяки розкриттю російських шифрів у критичні дні серпня 1920 року поляки змогли використати кожну помилку ворога: «Величезна маса солдатів, кавалерії. Але цій масі солдатів не вдалося забезпечити регулярного постачання боєприпасів», – додає проф. Новік.
15 серпня 1920 року вдалося відбити Радзимін, а з-над Вепра рушив контрнаступ Війська польського, змусивши більшовиків до відступу.
IAR/А.М.