Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак сказав, що дії Росії на сході України доводять, що політика Владіміра Путіна має на меті відбудову російської імперії. Гість Польського радіо 24 вказав, що після атаки на Грузію в 2008 році Україна стала черговим об’єктом російської агресії:
«Святої пам’яті президент Лєх Качинський під час віча у Тбілісі, коли спільно із лідерами держав нашої частини Європи зупинив російське вторгнення до Грузії, сказав тоді: „спочатку Грузія, потім Україна, далі країни Балтії, а потім, можливо, Польща”. Тому ми теж попереджаємо подібні дії завдяки нашій активності у межах Північноатлантичного альянсу і завдяки модернізації та збільшенню чисельності Війська польського».
А колишній міністр національної оборони Польщі Антоні Мацєревич заявив, що нині ми маємо справу із зростаючою агресією з боку російської адміністрації та зростаючим імперіалізмом Росії. «Ми повинні захищатися від цього», – додав він.
На думку Антоні Мацєревича, завершення Росією військових навчань поблизу кордону з Україною не припиняє її робити загрозою для країни над Дніпром, східного флангу НАТО та всієї Європи:
«У жодному випадку не слід це сприймати як відмову Путіна від прагнення агресії в Україні. Потрібно цю ситуацію сприймати серйозно як постійну загрозу не тільки для України, але й для всього східного флангу НАТО та всієї Європи».
Минулого тижня із візитом в Україні та на Донбасі перебувала віцеспікерка Сейму Малґожата Ґосєвська. Спільно із віцеголовою Сейму Литви Паулюсом Саударґасом на віцеспікером Верховної Ради України вона зустрілася із українськими захисниками на так званій лінії розмежування, а також, серед іншого, підписала спільну декларацію парламентарів країн Люблінського трикутника із засудженням російської агресії та вимогою відвести війська Росії від кордонів України.
Віцеголова Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська спільно із делегаціями литовських та українських парламентаріїв відвідала, серед іншого, пост української армії у селі Широкине поблизу Маріуполя Донецької області. Більше про цей візит в ефірі Польського радіо 24 розповів кореспондент польських мас-медіа у країні над Дніпром Павел Боболович:
«Саме в селі Широкине було прийнято спільну декларацію. Відбувся також дуже важливий з українського погляду жест передачі прапора НАТО. Українська сторона сприйняла його дуже позитивно. Хоча це тільки символ, він також є однозначною підтримкою на євроатлантичному шляху України. Безпосередньо була також можливість під час цього візиту як під Маріуполем, так і в Авдіївці, що теж лежить на лінії фронту, розмовляти на тему ситуації у момент загострення українсько-російських відносин. Українські солдати розповідали, як виглядає ситуація, як стягувалися російські підрозділи та передусім те, як вже сім років там триває війна і як безпосередньо за неї відповідають російські кадрові офіцери, котрих там декілька тисяч. Саме вони керують так званими сепаратистами. Парламентарі могли теж на власні очі побачити, як виглядає щоденне життя на лінії фронту, адже протягом усього візиту не стихали постріли. Щодня на лінії фронту було кільканадцять атак. (У четвер) унаслідок цих атак загинув український солдат. Водночас була можливість побачити, як виглядає життя цивільного населення в умовах сьомого року війни, адже Росія напала на Україну у березні 2014 року. Можна було теж побачити життя Маріуполя, який раніше був процвітаючим портом усього Донбасу. Сьогодні – це порожній порт через те, що Росія обмежила судноплавство Керченською протокою і вона її контролює».
За словами українських військових, російська загроза періодично то збільшується, то зменшується, тому така ситуація із військового погляду абсолютно не заскочила, додав журналіст. Натомість заява міністра оборони Росії Шойґу про відведення військ сприймається в Україні скептично, позаяк, попри виведення солдатів, залишається військова техніка, яка відіграє ключову роль, бо саме її перекидання на тисячі кілометрів є найбільш складним логістичним елементом.
У свою чергу, віцемаршалок Сейму Польщі Малґожата Ґосєвська в ефірі Польського радіо 24 розповіла про спільний із віцеголовами парламентів Литви та України візит на схід:
«Ми вирішили поїхати на Донбас і там твердо сказати „ні” імперській політиці Росії та загостренню ситуації, що насправді триває від початку року. Висловити солідарність з Україною, що ми з ними і не покинемо у важкій ситуації. На Донбасі чути війну. Під час нашого перебування загинув український солдат. Від початку року там загинуло вже 30 українських солдатів. Найчастіше вони гинуть від пострілів снайперів. Немає дня, аби не було провокацій з боку терористів, якими командують російські офіцери. Українська сторона неодноразово надавала докази цього, також у вигляді озброєння так званих сепаратистів, яке вони отримують від Росії. Але війна – це не тільки загибель солдатів, це ще й доля мирних жителів. Ті терени заміновані, неможливо було залишити дорогу. Міни навіть скидають із дронів поблизу будинків. Там теж живуть діти, а дехто все своє життя стикається із цією загрозою».
За словами Малґожати Ґосєвської, візит був дуже добре сприйнятий і матиме вплив на польсько-українські відносини. Водночас вона наголосила, що те, що сьогодні відбувається на Донбасі, є дуже гнітючим. За словами польської політикині, необхідний комплексний план допомоги цивільному населенню, яке там проживає. За словами заступниці голови польського парламенту, мирне населення, яке живе поблизу лінії фронту, є часто у дуже важкій ситуації:
«Ми були у населених пунктах безпосередньо на лінії фронту та обстрілів або у повністю знищених населених пунктах, де вже неможливо жити. Іноді там з’являються поодинокі люди, котрі, мабуть, просто не мають де мешкати, а тому пробують якось там жити. Це дуже гнітюче. Це мені нагадує буферну зону в Грузії в 2008 році. Той самий агресор, та сама Російська Федерація і ті самі наслідки для країни».
Утім, Малґожата Ґосєвська зауважила, що на Донбасі є місця, які дають надію та перспективи цивільному населенню, особливо молоді. Вона зазначила, що так є зі Слов'янськом, містом, яке в минулому контролювалось так званими сепаратистами, і яке, як сказала політикиня, раніше було «надзвичайно депресивним» місцем, а нині швидко змінюється та розвивається.
Віцемаршалок Сейму Польщі нагадала, що завжди агресивні дії Росії починаються від випробовування і нагадала, що Грузія у 2008 році теж була одним великим тестом реакції Заходу. У цьому контексті вона згадала про візит президента Лєха Качинського до Грузії, який мобілізував лідерів Центральної та Східної Європи здійснити цю поїздку:
«Насправді вони словом тоді захистили Грузію, коли російські війська знаходилися в кільканадцяти кілометрах від Тбілісі. Я пригадую, що було потім, як довго тривали санкції, якою була оцінка тієї війни. Пізніше з'являлися навіть оцінки, що то Грузія напала на Росію, але ми дуже добре знаємо, що було навпаки. Відомо, що незадовго до агресії Росія починає масово роздавати російські паспорти на теренах, котрі планує захопити. Так було теж в Абхазії та Південній Осетії. Цього разу все залежить від ставлення США та країн ЄС. Від рішучості та санкцій. Якщо реакція буде твердою, то Росія не атакує, бо це їй буде не вигідно. Якщо Росія побачить слабкість, вона піде далі і нападе на Україну. Триває гра на провокацію, це переслідування, інсценування і точкові атаки. Ці дії мають спровокувати українську сторону, а потім звинуватити її».
При цьому, як зауважила Малґожата Ґосєвська, Україна показує великий спокій. З одного боку, в Україні кажуть, що готові до війни і будуть захищати кордони. З іншого боку, поводяться дуже спокійно та розсудливо, дотримуючись взятих на себе зобов’язань і не дозволяючи «вписати себе у московський сценарій».
PR24/Т.А.