У середу, 11 серпня, у Варшаві вшанували пам’ять жертв так званої Польської операції НКВС, яка проводилася в СРСР з 1937 року. До Пам’ятника загиблим і вбитим на Сході поклали квіти, прочитали молитви та запалили меморіальні свічки.
У середу минуло 84 роки від дня виданого 11 серпня 1937 року наказу начальника НКВС Миколи Єжова, яке ініціювало етнічне винищення поляків - громадян Радянського Союзу. Наказ до його опублікування схвалило Політбюро ЦК ВКП (б) на чолі з Йосипом Сталіним. Так звана Польська операція НКВС була одним із найбільших злочинів проти польського народу у 20 столітті.
Польська операція була спрямована переважно проти поляків, які після Ризького договору опинилися в межах СРСР. У 1937 році їх звинуватили у шпигунстві на користь Речі Посполитої та засудили до страти або вислали до трудових таборів. Переважна більшість жертв цієї винищувальної операції НКВС були поляками, але переслідували також інші національні та етнічні групи, зокрема значну кількість українців.
Доктор Кароль Навроцький, голова Інституту національної пам’яті, сказав, що в роки великого терору в СРСР поляки були особливо переслідуваною нацією. «Сам Сталін у 1937 році називав поляків польським брудом. Як встановили історики, польські громадяни СРСР ставали перед розстрільними взводами в 36 разів частіше, ніж представники інших національностей», - сказав президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький.
Голова Управління у справах ветеранів та репресованих Ян Юзеф Каспшик зазначив, що неприязнь комуністів до поляків виникла після розгрому совєтів у 1920 році. Незважаючи на те, що час минав, У Кремлі поляків вважали загрозою. «Ленін сказав, що там є все, що можна захопити, але Пілсудський та його поляки зупинили революцію, їх ніколи не можна пробачити», - сказав Ян Юзеф Каспшик.
«„Польською операцією” прийнято називати репресії проти поляків у Радянському Союзі відповідно до оперативного наказу № 00485, виданого 11 серпня 1937 року Миколою Єжовим, головою НКВС та органів державної безпеки. Польська операція не була єдиною національною операцією періоду Великого терору. В рамках інших подібних дій репресії зазнали також фіни, німці, корейці, курди, вірмени, цигани, іранці, афганці, греки, латиші, болгари, македонці», - розповіла, у свою чергу, у переддень 84-их роковин операції доктор Божена Вітович з Архіву Інституту національної пам’яті, яка підготувала допис на цю тему в соціальних мереж.
«Однак польська операція була найбільш масштабною совєтською національною операцією і однією з найжорстокіших», - підкреслила вона. Геноцид був викликаний тим, що в 1930-х роках радянський режим все більше боявся «ворогів радянської влади», також серед національних меншин, тому посилилися переслідування поляків.
«Особливо побоювалися польського військового втручання, яке нібито мало на меті відокремити територію України від СРСР і приєднати її до Польщі. Через загрозу вторгнення радянські поляки розглядалися як потенційна підтримка інтервентів на місці, особи, котрі збирають для них розвідувальні дані, хто вербує агентів, а також проводили диверсії та інші акти саботажу. Поляків довелося знешкодити, а в радянській номенклатурі – ліквідувати», - нагадала архівістка.
Вона також нагадала, що в 2018 році Архів ІНП Польщі підготував виставку «Наказ № 00485. Антипольська операція НКВС в Радянській Україні 1937-1938». На виставці були представлені унікальні документи, отримані для ресурсів Інституту з Українського державного архіву в Одесі, Хмельницькому та Вінниці. Експозицію презентували у ряді міст в Україні та Польщі, зокрема у Варшаві та Києві.
З січня 2017 року прокурори ІНП розслідують цю операцію НКВС, в якій вони прийняли її юридичну кваліфікацію як комуністичний злочин у формі геноциду. Це означає, серед іншого, що ці злочинні дії не мають терміну давності.
За підрахунками польських істориків, під час польської операції НКВС було заарештовано понад 143 000 осіб, щонайменше 111 000 поляків було вбито, а понад 28 000 було вивезено до трудових таборів. Понад 100 000 поляків із заходу СРСР також були депортовані до Сибіру та Казахстану. Кількість репресованих жінок та дітей невідома; вважається, що їх було кілька сотень тисяч.
Також, за словами польських істориків, убиті поляки становили понад 44 відсотки всіх жертв операцій НКВС проти національностей, проведених у СРСР.
IAR, PAP/Т.А.