«Можливо, ці люди не усвідомлювали, у що вони потрапляють, і потребували допомоги. Польща може їм юридично підтримати, потрібна лише згода Мінська», - каже заступник голови Міністерства закордонних справ Марцін Пшидач про мігрантів на кордоні в інтерв'ю «Dziennik Gazeta Prawna».
Видання поцікавилося у Пшидача, як уряд має намір вирішити кризу на кордоні з Білоруссю.
«По-перше, прояснимо ситуацію. Алєксандр Лукашенка протягом кількох тижнів навмисно стягує мігрантів з Близького Сходу літаками. Потім цих людей направляють до кордонів Європейського Союзу. Кордон з Польщею є порівняно щільним, тому мігрантів передусім надіслано до Литви. Основною метою Лукашенки ще раніше було дестабілізувати ситуацію у східному фланзі ЄС. Це елемент гібридної діяльності, на який ми також повинні дивитися крізь призму військових навчань Росії та Білорусі „Запад”, що проходять біля наших кордонів. Тривалий час це не викликало інтересу в Польщі - на відміну від Литви, де це питання викликало величезну дискусію. Відповідно сценарій був змінений. Щоб викликати цей інтерес, була використана дезінформація. Але з юридичного погляду ці люди все ще перебувають у Білорусі, і саме Білорусь відповідає за нинішню ситуацію. Ми не можемо погодитися на нелегальну міграцію, і перш за все на порушення польського та європейського законодавства. Кодекс Шенгенської зони чітко говорить: „Зовнішній кордон ЄС можна перетинати у визначених місцях, у пунктах пропуску через кордон, у години їхньої роботи”. Іншого варіанту немає. А оскільки надходили повідомлення про важке гуманітарне становище мігрантів, ми запропонували конвой з допомогою. До речі, ми маємо інформацію, що ці люди білоруською стороною забезпечуються їжею, напоями та сигаретами. Але наша вантажівка чекає перед кордоном, вона може доставити їжу, воду, ковдри, намети, електрогенератори, миючі засоби. Білоруська сторона на це не погодилася, що показує, які її реальні цілі», - зауважує заступник голови МЗС.
На запитання, чи серед людей на кордоні були люди, які втікають з Афганістану через загрозу, що з’явилася після захоплення влади талібами в цій країні, заступник міністра зазначив, що «це дві різні справи». «Захоплення Кабула - справа останніх двох тижнів. Те, що відбувається сьогодні в Афганістані, може принести хвилю біженців у майбутньому. Тим більше у Польщі ми повинні бути до цього готові. І я не говорю лише про інфраструктурні питання, такі як огорожа на кордоні, але також про політичний та ментальний аспекти. Справа в тому, що моральні та гуманітарні міркування не завжди повинні мати пріоритет над юридичними та політичними питаннями нашої країни. Натомість наплив мігрантів з білоруської сторони почався набагато раніше - і це були не тільки афганці, але й мігранти, навмисно привезені з Близького Сходу. Їм пропонується конкретна послуга: „Ви приїдете до Мінська, і ми допоможемо вам незаконно в’їхати до ЄС”. Я не звинувачую людей, які вирішили це зробити, тому що вони, звичайно, не хочуть бути частиною політичної гри. Я звинувачую мінську владу в інструментальному ставленні до людей. У Брюсселі також немає згоди на розпалювання незаконної міграції», - підкреслив він.
Говорячи про евакуйованих з Афганістану до Польщі, Пшидач сказав: «Ми привезли 150 перекладачів, які працюють для Литви. Ми допомогли громадянам Нідерландів, Німеччини та Естонії. Ми витягнули всю місцеву команду Міжнародного валютного фонду та евакуювали їх у безпечне місце. Але найбільше ми виявили солідарність і підтримку людям, які працювали для Польщі. Першочерговим завданням було перевезти всіх наших громадян, які цього хотіли. І це вдалося. По-друге, ми евакуювали працівників польського посольства. Це були наші люди, ми відчували за них відповідальність. Третя група - це співробітники польського військового контингенту».
Підбиваючи підсумки цієї евакуації, заступник голови Міністерства закордонних справ запевнив: «Ми перевезли з Кабула понад тисячу людей. 150-200 людей для потреб Литви, кілька десятків для потреб інших союзників. До Польщі у кінцевому підсумку потрапило кількасот людей, вони в наших центрах, перебувають на карантині, але ми також знаємо, що деякі з них хочуть виїхати. У них є сім'ї та родичі в інших країнах. Ті, хто хоче залишитися, можуть розраховувати на нашу допомогу».
«Dziennik Gazeta Prawna»/Т.А.