У середу ввечері в Брюсселі завершився саміт Східного партнерства. Очільники держав і урядів Європейського Союзу, президент Європейської ради та глава Європейської комісії зустрілися з лідерами Вірменії, Азербайджану, Грузії, Молдови та України.
«Ми зустрілися, щоб підтвердити нашу рішучу відданість нашому стратегічному, амбітному та орієнтованому на майбутнє Східному партнерству, яке залишається вкорінене в спільних цінностях. (...) Як особливий вимір Європейської політики сусідства, наше партнерство дозволяє зблизити Європейський Союз та його східноєвропейських партнерів ближче один до одного. Це має на меті сприяти стабільності, процвітанню та взаємній співпраці, а також розвинути прихильність до необхідних реформ і вирішувати глобальні та регіональні виклики на благо всіх наших громадян», – йдеться у підсумковій декларації саміту.
Східне партнерство є частиною Європейської політики сусідства, яка охоплює східних сусідів ЄС – Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію, Молдову та Україну. Метою проєкту, ініційованого Польщею у 2008 році за підтримки Швеції, є поглиблення політичних зв'язків та економічної інтеграції з цими країнами.
Білорусь призупинила участь у Східному партнерстві. Для представника країни в середу в Брюсселі залишили символічне порожнє крісло. На прес-конференції за підсумками саміту президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила сподівання, що на наступному засіданні головування займе представник легальної влади Білорусі.
Під час саміту ЄС укотре закликав Росію послабити напруженість на сході України. Європейські лідери застерегли владу в Москві від чергової агресії проти України. «Ми запевнили Україну у своїй підтримці суверенітету та територіальної цілісності. Ні в кого не повинно бути сумнівів, що Європейський Союз рішуче відповість на будь-яку агресію. Кошти будуть колосальними, а наслідки серйозними», – сказала очільниця Єврокомісії. Вона додала, що зараз готується пакет санкцій проти Росії у відповідь на агресію. «Хоча ми сподіваємося, що до цього не дійде», – додала вона.
Водночас під час саміту Східного партнерства прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький наголосив, що на зустрічі не було представників Білорусі і було лише символічно порожнє крісло. «Але ми віримо, що в недалекому майбутньому з’являться і демократичні представники Білорусі», – додав він.
Очільник польського уряду наголосив, що те, що відбувається за східною частиною ЄС, за східним флангом НАТО та ЄС, має велике значення. За його словами, за останні 10 років увага країн Східного партнерства змістилася на захід.
За словами Моравєцького, саме тому «останнім часом спостерігається дуже агресивна позиція Росії». «Тут ми бачимо, що також відбувається ескалація збройних конфліктів. Тому ми, у свою чергу, зі свого боку повинні простягнути руку допомоги країнам Східного партнерства», - сказав він.
Прем’єр зазначив, що йдеться не лише про те, щоб двері до ЄС залишалися відкритими. «Наша допомога країнам Східного партнерства (...) має бути щедрою. Ми повинні мати можливість запропонувати цим країнам щось привабливе, щоб центр тяжіння все більше рухався на захід, до співпраці», – додав він.
За словами Моравєцького, зараз дуже важливий момент, і слід поставити питання, чи зможе ЄС відповісти на виклики, з якими стикаються країни Східного партнерства. «Сьогодні таке питання має поставити кожен дипломат, кожен політик, кожна людина доброї волі, яка розуміє, що або Росія буде домінувати десятиліттями над країнами Східного партнерства, або ЄС буде більше відкриватися, і ці країни будуть ще більше пов’язані з погляду торгівлі, економічного, соціального та культурного обміну з Європейським Союзом», – сказав прем’єр-міністр Польщі.
«У цьому контексті єдність Європейського Союзу є дуже важливою, і потрібно відкрито сказати, що розуміння того, що відбувається за нашим східним кордоном, є вищим у тих центральноєвропейських країн, які межують із країнами Східного партнерства», – зазначив Моравєцький.
«Це Польща, а також Румунія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія та ряд інших країн вказали на великі ризики, пов'язані з дестабілізацією цього регіону Росією», - додав він.
Матеуш Моравєцький також наголосив, що Польща буде вимагати суворих санкцій щодо Росії, якщо відбудеться ескалація на східному фланзі ЄС і НАТО.
«Якщо Росія перетне червону лінію стосовно Україною, Польща підтримає дуже жорсткий пакет санкцій», - наголосив він.
«Якщо цю червону лінію буде перетнуто, якщо ця агресія буде поширюватися і посилюватися, то, звичайно, буде протидія. У цьому випадку це будуть санкції», - сказав глава уряду.
Він додав, що сам буде прихильником «справді жорстких санкцій у такій ситуації». «Здійснення тиску, також внаслідок військових дій, навіть внаслідок нападу, і проникнення на територію іншої країни – це те, чого ніколи не повинно відбуватися», – підкреслив Моравєцький.
PAP/Т.А.