Президент Анджей Дуда під час свого візиту в Україну заявив, що Польща та Литва, як члени НАТО, мають здійснити якомога більше ініціатив для підвищення безпеки в Центральній та Східній Європі. Очільник Польщі зустрівся у понеділок з президентами Литви та України Ґітанасом Науседою та Володимиром Зеленським у межах саміту Люблінського трикутника, що відбувся у державній резиденції «Синьогора» у селі Гута на Прикарпатті.
Президент Анджей Дуда наголосив, що зустріч в основному була присвячена двом кризам. Перша – це міграційна криза на польсько-білоруському кордоні, викликана режимом Аляксандра Лукашенки, що підтримується з Москви. Друга стосується активізації військової присутності Росії біля кордону з Україною та на польсько-білоруському кордоні.
«Наша позиція щодо цього питання, як президентів Люблінського трикутника, зрозуміла: безпека України має фундаментальне значення. Ми не тільки не повинні допустити жодного ефективного нападу на Україну, але, перш за все, ми повинні зробити все можливе, щоб запобігти такому нападу», – сказав Дуда.
Анджей Дуда підкреслив, що він «абсолютний противник поступок Росії», і, на його думку, саме вона має відмовитися від дій, які вживаються останніми роками. Він нагадав, що Росія напала на Грузію в 2008 році, на Україну в 2014 році, а сьогодні вона окупує частину території Грузії і частину України.
«Якщо ми говоримо, хто повинен зробити крок назад, то я не сумніваюся, що той, хто повинен зробити крок назад, – це Росія, яка останніми роками здійснює нові агресії, знову проводить імперську політику, з якою ніхто, хто розуміє суть цієї політики, а особливо коли перебував під російською окупацією протягом десятиліть або в радянській сфері впливу, ніколи не буде погоджуватися», – сказав Дуда.
Анджей Дуда нагадав, що останнім часом він виступив з ініціативами щодо підвищення безпеки в нашій частині Європи. Він зазначив, що спілкувався з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом, відвідав штаб-квартиру Альянсу в Брюсселі та провів переговори у форматі Бухарестської дев’ятки, в яких брав участь президент США Джо Байден.
Президент заявив, що піддаватися ультиматуму Російської Федерації не можна. Таким чином він прокоментував обіцянку Владіміра Путіна відвести російські війська від кордону з Україною в обмін на блокування розширення НАТО на схід. Він нагадав, що в минулому виявлення слабкості та піддавання ультиматумам під військовим тиском було початком збройних конфліктів.
Президенти Польщі та Литви заявили про підтримку України в її прагненнях щодо членства в НАТО та Європейському Союзі. За словами лідерів, подальші санкції проти Росії необхідно буде ввести, якщо країна не відступить від своїх агресивних дій, або якщо підтвердяться чутки про заплановану передачу російської ядерної зброї до Криму та Білорусі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що його країна веде інтенсивні дипломатичні зусилля для мирного врегулювання цього конфлікту. Він подякував президентам Польщі та Литви за присутність на саміті. Зеленський підкреслив, що в цих складних умовах дуже важливі солідарність і підтримка, а метою є відсіч агресивній політиці Росії. Він підтвердив прагнення України до НАТО та ЄС. «Ми боремося з російською агресією, ми також обговорювали теми, пов’язані з нашою інтеграцією з ЄС та НАТО на наступний рік – 2022. Наше спільне завдання – зупинити російську загрозу та захистити Європу від агресивної російської політики. Україна, Польща та Литва – перебуваємо в авангарді цього опору, як ніхто інший ми розуміємо нагальну необхідність консолідації наших спільних зусиль, розуміємо, наскільки важливо зараз говорити одним голосом», – сказав Володимир Зеленський.
Він теж заявив, що «Україна має бути не просто мовчазним спостерігачем, а активним діячем» як в Європі, так і в світі. «Ми також хочемо стати сучасним, динамічним суб’єктом на міжнародній арені, а не пасивним об’єктом дій», – додав президент України.
Зеленський підкреслив, що понеділкові переговори з Дудою та Науседою були першою особистою зустріччю у форматі Люблінського трикутника. За його словами, зустріч свідчить про єдність наших позицій і бачення всіх трьох країн щодо найважливіших викликів, перед якими стоїть Центральна та Східна Європа.
У свою чергу, президент Ґітанас Науседа наголосив, що «сьогодні наші країни стикаються з проблемами безпеки, оскільки Литва та Польща відчувають гібридні атаки під керівництвом білоруського режиму. Ми бачимо концентрацію російських збройних сил на кордонах з Україною. У цьому плані наші країни висловлюють єдність. Я надзвичайно вдячний лідерам Польщі та України за допомогу у вирішенні міграційної проблеми. Литва, зі свого боку, також завжди готова простягнути руку допомоги Польщі та Україні». Він додав, що під час зустрічі в понеділок дуже чітко дав зрозуміти, що «ми не говоримо про наші загрози чи ваші загрози». «Це не наша безпека і не ваша безпека, тому що безпека і загрози є спільними», – сказав президент Литви
Президент Ґітанас Науседа сказав, що політики також говорили про газопровід «Північний потік-2». «Це, очевидно, політичний, а не економічний проект, який становить загрозу енергетичній безпеці Європи. Його розробила Росія, щоб чинити тиск на Україну та інші транзитні країни Центральної та Східної Європи», – підкреслив Ґітанас Науседа.
«Ми бачимо, що Росія намагається тиснути на Україну і створює загрозу для тісних відносин України з ЄС та НАТО. Ніхто не має права робити вибір за незалежні держави, тому сьогодні ми посилаємо дуже чіткий сигнал: наслідки для Росії будуть дуже важкими. Ми не можемо прийняти спроби побудувати нові лінії поділів у Європі в 21 столітті», – сказав Науседа. Він також запевнив у підтримці Литвою євроатлантичного прагнення України. «Литва послідовно підтримує суверенітет і територіальну цілісність України», – додав політик.
Під час зустрічі в Гуті на Прикарпатті президенти підписали декларацію Люблінського трикутника, в якій, зокрема, підбили підсумки 30-річних відносин між державами та закликали міжнародну спільноту зайняти тверду позицію щодо Росії.
PAP/Т.А.