Недипломатичні заяви командувача німецьких ВМС Кая-Ахіма Шьонбаха, які стосувалися виправдання анексії Криму Росією та недопущення вступу в НАТО України і Грузії, стали детонатором вибуху в Україні критики офіційного Берліна та його позиції щодо стримування російської агресії проти України. Київ домігся спростування німецькою дипломатією заяв Шьонбаха і його відставки. Але в Україні і далі критикують м'яку політику Німеччини щодо загрози воєнної ескалації з боку Росії і наводять аргументи, що вказують на конфлікт між європейськими цінностями та економічними інтересами і політикою історичної пам'яті Німеччини.
За часів попередньої влади офіційний Київ дотримувався політики непублічної критики дій офіційного Берліна, який здебільшого відстоював м'яку силу на переговорах про безпеку в Європі і утримувався від радикального спротиву зростаючої агресії путінської Росії. Але останніми днями у стосунках України і Німеччини спалахнув скандал навколо заяв командувача німецьких ВМС Кая-Ахіма Шьонбаха про його повагу до Путіна і його загарбницької політики щодо України. Водночас, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що лише цими заявами справа не обмежується і окреслив головні проблеми, що склалися у відносинах України з Німеччиною на тлі зростання воєнної загрози з боку Росії:
– Зараз із Німеччиною ми увійшли в момент істини. Це – підтримка найпотужніших санкцій проти Росії з боку Німеччини, це Північний потік-2, це питання постачання зброї. Є аспекти двосторонніх постачань зброї від Німеччини до України. Але є й питання надання дозволу Німеччиною на передачу зброї, згоди Німеччини на закупівлю Україною зброї через систему НАТО. І це ті питання, де, ми вважаємо, взагалі не може бути ніяких розмов про блокування Німеччиною чогось. Коли ми чуємо, як лунають Німеччини заяви, що SWIFT відключати не будемо, газові контракти треба, щоб були непорушними, Північний потік-2 має запрацювати – хіба це не має демонструвати Путіну, що на Заході немає єдності, що найстрашніших санкцій йому вдасться уникнути? Всі ці речі зараз працюють, на жаль, на руку Путіна.
Верховна Рада ухвалила 25 січня заклик до ООН, Європарламенту, урядів та парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій підтримати прагнення України стосовно визнання її європейської перспективи та визначення часу її вступу до НАТО. А парламентські комітети з євроінтеграції та зовнішньої політики надіслали спільний лист до німецького Бундестагу, яким закликали переглянути політику Німеччини щодо України на тлі російської загрози. «Не озброювати нас, та ще й перешкоджати робити це партнерам – безвідповідально та недалекоглядно…, а будь-які виправдання такої політики непереконливі. Бо це політика не умиротворення, а заохочення до війни», – сказано в документі.
Співголова депутатської фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко висловила стурбованість блокуванням Німеччиною надання Україні зброї не тільки нею самою, а й іншими європейськими партнерами:
– Українське суспільство, українських політиків, дійсно, сьогодні непокоїть позиція Німеччини. Прозвучало кілька заяв, які виходять за межі дипломатичного протоколу. Зокрема, командувача військово-морських сил Німеччини. Вже була реакція МЗС, але так само нас надзвичайно тривожить позиція Німеччини, яка від початку війни, впродовж всіх цих років, по суті блокує передачу Україні зброї. І не тільки сама, а й з боку партнерів. Ми усвідомлюємо, що Німеччина має свою позицію, що краще, коли говорять дипломати, а не коли говорить зброя. Україна теж займає таку позицію. Але українська зброя ніколи не була скерована проти інших країн за всю нашу історію. А от проти України зброя говорить вже вісім років і ми маємо захищатися. І країни-гаранти європейської безпеки, гаранти устоїв європейської моралі, мають це усвідомлювати.
Не тільки в Німеччині, а й багатьох інших державах Євросоюзу і НАТО є політики, що симпатизують Путіну та агресивній Росії, нагадав український політолог Володимир Фесенко. Причиною цих симпатій експерт вважає прагнення перетягти Москву на бік Заходу в геополітичному протистоянні з Китаєм:
– Це – ілюзія, яка не має нічого спільного з реальністю. Це конфлікт між демократичними цінностями і намаганням виходити із суто прагматичних міркувань. Вони можуть зробити величезну помилку, зробивши певні поступки Росії, але результату не досягнуть. Зараз це критикують українські політики, державні діячі. Правильно роблять! Ми по-партнерськи відверто і публічно вказуємо на протиріччя в позиції німецьких офіційних осіб, що, дійсно, є, з одного боку, партнерська допомога, активна робота Німеччина в Нормандському форматі. Але є і купа обмежень, які працюють на користь Росії проти України.
Моральна травма Німеччини від часів Другої світової війни і тісні економічні зв'язки з Росією – так пояснив небажання Берліна продавати зброю Україні український фінансовий аналітик Сергій Фурса:
– Вони 40 років вчили в підручниках, що їх діди робили дуже погані речі і робили це відносно Росії. Насправді це вони більше Україні робили, але в підручниках було не так написано. І вся нація на цьому вихована. Тому дуже важко зараз підштовхнути їх давати ту саму зброю і зараз грає проти України, змушує німців бути стриманим. Не тому, що вони погані. І в них дійсно набагато більше економічних зв'язків. Та сама Британія набагато менше потребує російського газу. А Сполучені Штати взагалі є конкурентом Росії на європейському ринку.
На тлі цих дискусій відбулися перші від часу саміту 2020 року переговори радників голів держав України, Німеччини, Франції та Росії в нормандському форматі. Раніше умовою відновлення зустрічей в цьому форматі в Москві називали критичні поступки з боку України щодо статусу Донбасу та прямих переговорів з так званою владою невизнаних цивілізованим світом донецької та луганської «народних» республік.
За підсумками паризької зустрічі глава офісу президента України Андрій Єрмак назвав перемовини «сигналом готовності сторін до мирного врегулювання ситуації на Донбасі»:
– Ми зробили ревізію всього того, що ми маємо, щодо мінських домовленостей, щодо їхнього статусу. Тому, безумовно, всі сторони для себе, я думаю, зробили висновки для того, щоб прийти за два тижні вже, можливо, з якимись новими пропозиціями. Але я чітко заявив щодо деескалації не тільки відносно тимчасово окупованих територій, а й взагалі деескалації навколо українських кордонів.
При цьому Єрмак заперечив повідомлення західної преси, що з'явилися напередодні зустрічі радників про те, що офіційний Київ готовий залучити до переговорного процесу ватажків квазі-республік на окупованих територіях Донбасу, що змінить статус Росії з учасниці і провокаторки війни проти України на статус спостерігача і миротворця. Натомість, заступник керівника Адміністрації президента Росії Дмитро Козак висловив сподівання, що наступними двома тижнями, після яких очікується продовження переговорів, «питання про статус Донбасу зрушить з мертвої точки».
Вільгельм Смоляк