78 років тому о 17:00 вибухнуло Варшавське повстання. Це був найбільший громадський зрив проти німецької окупації в Європі. Сили Армії Крайової повинні були за кілька днів розбити німців, які відступали, взяти місто і зустріти Червону армію як господарів.
Влітку 1944 року можна було побачити колони розбитих німецьких військ, які прямували на захід через Варшаву. Крім того, 20 липня у Вовчому лігві було вбито Адольфа Гітлера. У самій Варшаві відчувалася паніка, здавалося, що Третій Рейх був на межі краху.
За словами Катажини Утрацької, історикині з Музею Варшавського повстання, психологічний елемент відіграв велику роль у прийнятті рішення про початок повстання. «Ми спостерігаємо певну паніку німецької адміністрації, так само німецьке мирне населення залишає Варшаву. Варшав’яни також спостерігають, як німецькі війська, побиті, їздять містом. Здається, це слушний момент», – сказала історикиня.
Рішення про початок повстання також було прийняте на підставі частково неправдивої інформації про совєтів, яких побачили у районі Праґа. Командування Армії Крайової очікувало, що Червона армія за кілька днів переправиться через Віслу й увійде до лівобережної Варшави. «Не було відомо, що робити. Чи чекати вступу Червоної армії і повторення сценарію зі Львова і Вільнюса, тобто спільна боротьба, а потім арешти і депортація командирів. Але з іншого боку, чекати, нічого не робити, а потім бути звинуваченим у тому, що стоялося з пістолетом біля ніг. Ситуація була патовою», – підкреслює Катажина Утрацька.
Проти німців воювало близько 50 тисяч вояків Армії Крайової. Як зазначає Катажина Утрацька, повстанці досі пам’ятають перші дні повстання як час ейфорії та свободи. «Вони були молодими людьми. Вони хотіли жити і любити, а не могли це робити п'ять років», – зазначила історикиня.
Варшавське повстання тривало 63 дні. Червона армія зупинилася на лінії Вісли і не допомогла в боротьбі з німцями. В результаті Варшавського повстання німці знищили близько 80 відсотків будівель на лівому березі Варшави.
IAR/Т.А.