Українська Служба

Дослідження: українці категорично відкидають поступки щодо Росії, незалежно від ціни

14.09.2022 12:00
Українське суспільство підтримує захист від Росії, незалежно від ціни, і відкидає будь-які поступки, які призведуть до призначення в Києві залежного від Москви уряду або втрати території, — йдеться в опитуванні, опублікованому на сайті The Conversation
Спалена рашистська техніка в результаті контрнаступу ЗСУ у Харківській областіPAP/Alena Solomonova

Дослідження показує, що українці однозначно виступають за стратегії, за якими Україна зберігає політичну автономію та повертає собі окуповані території, зокрема Донбас і Крим. Цей варіант вибрано, навіть якщо поступки можуть зменшити прогнозовану кількість загиблих серед солдатів і цивільних осіб і ризик ядерного нападу.

79 відсотків опитаних висловилося проти будь-якої можливості, яка б призвела до формування підконтрольного Москві уряду в Києві. Важливо, що меншість, яка допустила цей варіант, зробила це тому, що їхнім пріоритетом було повернення територій.

Екстраполюючи результати статистичного аналізу, дослідники виявили, що лише гіпотетична загибель протягом трьох місяців 12 мільйонів мирних жителів або більше солдатів, ніж чисельність населення України, або певний ядерний удар, викликають сильнішу реакцію серед українців, ніж перспектива формування уряду, контрольованого Росією.

«Очевидно, що це нереально — жодна реалістична стратегія самооборони не може призвести до таких втрат через три місяці. Таким чином, ці розрахунки показують, що позиція українців беззастережна: вони категорично відкидають російський контроль і територіальні поступки, незалежно від ціни», — пишуть автори дослідження.

Також згадано заклики Заходу до поступок Росії, щоб зберегти життя населення. «Простіше кажучи, судити українську оборонну війну проти Росії та висувати вимоги на основі цих суджень, не розуміючи, що українці думають про ціну та вигоди від самооборони, є недбалим, неправильним і нерозумним», — заявили вони.

Автори статті на порталі The Conversation — експерти Оксфордського університету Джаніна Ділл і Марні Хаулетт, а також професор Лондонської школи економіки та політичних наук Карл Мюллер-Крепон.

PAP/Т.А.