Польща подасть Росії ще сім запитів про реституцію творів мистецтва, вивезених до СРСР під час Другої світової війни, — заявив віце-прем'єр-міністр, голова Міністерства культури та національної спадщини Пьотр Ґлінський. Він запевнив, що Польща ніколи не припинить пошук і повернення вкрадених під час війни культурних цінностей.
У середу міністр Пльотр Ґлінський відкрив загальнонаціональну акцію «Пусті рамки», яка має на меті нагадати людям про твори мистецтва та пам’ятки, викрадені під час Другої світової війни як німецькими, так і російськими окупантами.
«З усіх країн, які були окуповані або воювали у Другій світовій війні, саме Польща зазнала найбільших збитків також у сфері культури та мистецтва. Уже під час війни було підраховано, що тільки музейні ресурси становили понад 50 відсотків довоєнного стану», — підкреслив Ґлінський. «Донині в багатьох польських музеях стоять порожні рамки — символ польських втрат у війні», — зазначив він.
«Сьогодні ми урочисто відкриваємо загальнонаціональний проект "Порожні рамки", який має нагадати про твори мистецтва та пам’ятні об’єкти, пограбовані під час Другої світової війни як німцями, так і совєтами. У 12 містах по всій Польщі будуть розміщені спеціальні дошки, які нагадуватимуть про польські війни у сфері культури», — повідомив очільник Міністерства культури та національної спадщини.
Він нагадав, що «з самого початку німці здійснювали планомірне і систематичне пограбування державних, приватних і церковних колекцій». «Однак пограбуванням польських культурних цінностей займалися не тільки німці. 17 вересня 1939 року на територію Польщі вступила Червона армія, а згодом, разом із східним фронтом, що переміщався, — до Польщі увійшли так звані трофейні бригади, підрозділи, що складалися зі спеціалістів у різних галузях культури», — сказав він. «А точніше, злодіїв, які займалися викраденням творів мистецтва», — додав він. За його словами, «їхнім завданням було виявлення та реквізиція всіх цінних об'єктів матеріальної спадщини, творів мистецтва, колекцій, музеїв, архівів. Ця діяльність швидко переросла у вульгарне пограбування та спустошення, яке також торкнулося польських пам'яток».
«Ми не можемо точно оцінити масштаби розграбування совєтськими військами. У випадку сотень тисяч об’єктів, втрачених Польщею, слід веде до Російської Федерації чи колишніх радянських республік. Однак відсутність доступу до російських музейних ресурсів та архівних джерел ускладнює визначення того, скільки творів мистецтва все ще є на території Росії», — зазначив Пьотр Ґлінський.
Водночас міністр теж нагадав, що наразі польська сторона подала Росії дипломатичними каналами 20 запитів на реституцію, що стосуються кількох тисяч окремих об'єктів. «Уряд Російської Федерації поки не розглядав жодну з висунутих претензій», — сказав віце-прем'єр.
Він повідомив, що Польща подасть до Росії ще сім запитів про реституцію творів мистецтва, вивезених до СРСР Червоною армією під час Другої світової війни.
«Згідно з міжнародним правом, Росія зобов'язана повернути польські культурні цінності, викрадені під час війни. Випадки розкрадання культурних цінностей не втрачають давності — не тільки в етичному та моральному вимірі, але й у сфері міжнародного права. Реституція є безперервним і нескінченним процесом. Польська держава ніколи не припинить шукати та повертати культурні цінності, які були розграбовані внаслідок Другої світової війни», — сказав Ґлінський.
За його словами, ці предмети ідентифіковані в колекціях Музею образотворчого мистецтва Пушкіна в Москві: одна картина походить із довоєнної віляновської колекції, одна — із познанської колекції, три — із довоєнної колекції маєтку Чарторийських у Ґолухові, одна картина — з Лодзі, одна — із Вроцлава.
PAP/Т.А.