На думку учасників Форуму з питань деінституціоналізації, освіта, становище людей похилого віку та вивчення польської мови є головними викликами у роботі з біженцями з України. Дебати за участю експертів із соціальної політики, представників неурядових організацій і державної адміністрації відбулися 28 березня у Бельведерському палаці.
Радниця президента Анджея Дуди Пауліна Маліновська-Ковальчик оцінила, що дії щодо близько півтора мільйона українських біженців у Польщі є «довгим шляхом». Як розповіла вона Польському радіо, після етапу прийому йде процес залучення новоприбулих у суспільство. І це породжує конкретні виклики — наприклад, у сфері навчання українських дітей.
«Це перша проблема, з якою ми маємо боротися, ми маємо на неї реагувати та готуватися до неї. Це молодь, яка, якщо не вжити заходів, через кілька років буде дорослою людиною без освіти — ані польської, ані української», — наголосила радниця президента.
Пауліна Маліновська-Ковальчик також звернула увагу на ситуацію пенсіонерів із України, які втекли з країни від російської агресії. За її словами, це кілька відсотків від усіх біженців.
«Ці українські люди похилого віку є групою, яку буде дуже важко активізувати, і щодо якої також потрібно вжити певних заходів. Наскільки це успішно з погляду політики щодо польських пенсіонерів, то тут ми також маємо потенціал, яким можна якось керувати, і цю групу можна активувати», — сказала Пауліна Маліновська-Ковальчик.
Третя проблема, як зазначила радниця президента, — це питання організації польської мови для біженців із України. «Також питання якості навчання польської. У нас цього не вистачає. Можливо, у нас не вистачає коштів на навчання польської мови», — зізналася співрозмовниця Польського радіо.
Пауліна Маліновська-Ковальчик додала, що уряд відіграє провідну роль у справах українських біженців. Вона підкреслила, що міністерка Аґнєшка Сціґай, присутня в Бельведерському палаці, представила деталі поточної пілотної програми «Взаємно потрібні» та стратегії соціального залучення, яка розробляється.
IAR/С.Ч.