У четвер, 28 березня, слідом за центристською коаліцією «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» у відставку також пішла популістська партія «Є такий народ».
Раніше коаліція ГЕРБ - «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія», яка перебувала при владі з червня 2023 року, розпалася через суперечку про контроль над спецслужбами та реформу судової системи.
Вибори, хоча й не напевно, можуть відбутися вже в червні разом із голосуванням до Європарламенту. Однак вони проходитимуть за іншими правилами, ніж попередні, оскільки в грудні 2023 року тодішня правляча коаліція за підтримки турецького «Руху за права і свободи» внесла зміни до конституції.
Очільник держави був позбавлений права самостійно призначати прем'єр-міністра та склад тимчасового уряду. Згідно з поправкою він має обирати з 10 високопоставлених політиків і державних чиновників, серед яких очільник парламенту, президент центрального банку, голова клірингової палати та омбудсмен.
Нова конституція не визначає, що станеться, якщо всі кандидати подадуть у відставку. Наразі відомо, що голова центробанку Дімітар Радев не висловив своєї згоди, підкресливши, що перед банком стоять важливі завдання у зв'язку з підготовкою вступу Болгарії в зону євро. Ще одним аргументом є те, що банк не повинен бути втягнутим у політичну боротьбу в країні.
Лідер правоцентристської партії ГЕРБ Бойко Борісов звернувся до президента з проханням не призначати голів парламенту та клірингової палати, які є представниками його партії. Заступник омбудсмена, який також є у списку, подав у відставку, що ще більше обмежує коло потенційних кандидатів.
Поспішно прийняті зміни до конституції не врахували багатьох аспектів, зокрема чи повинен парламент голосувати за тимчасовий кабінет. Раніше такого обов'язку не було, тому що президент розпускав парламент, а тепер Національні збори діятимуть до обрання нового. Також незрозуміло, чи буде вирішальне слово щодо кандидатів на посади міністрів прем’єр-міністра чи президента.
Президент Румен Радев, який оскаржив ці поправки в Конституційному трибуналі, заявив, що не може видавати указ про призначення в уряд людей, яких він не затверджує. Конституційний трибунал допустив справу до розгляду, але ще не виніс рішення, а конституція не визначає терміни, у які він має це зробити.
Юристи говорять про небезпеку конституційної кризи з абсолютно непередбачуваними наслідками. «Непродумані конституційні зміни спричинили таку халепу, з якої невідомо, як вибратися, використовуючи чинні норми», — зазначила конституційний експерт Наталія Кісельова.
РАР/С.Ч.