104 роки тому розпочався контрнаступ польських військ з річки Вєпш. Це зумовило перемогу у Варшавській битві. Незважаючи на переважаючі сили ворога, полякам вдалося підготувати і здійснити маневр, який повністю здивував більшовиків і змусив їх відступити від Варшави.
На початку серпня 1920 року ситуація виглядала критичною, бо за кілька місяців більшовики дійшли від Дніпра до Вісли й зупинилися на підступах до Варшави.
За багато місяців до битви лейтенант Ян Ковалевський гребінцем зі зламаними зубами зламав код одного з більшовицьких шифротекстів. Згодом молодий офіцер зібрав команду видатних польських математиків, які невтомно працювали над розшифровкою зашифрованої совєцької переписки, перехопленої польською розвідкою. Одна з розшифрованих депеш містила інформацію про те, що, наступаючи на Варшаву з північного сходу, більшовики повністю оголюють свій південний фланг, який мала обороняти лише слабка Мозирська група. Почувши це, маршал Юзеф Пілсудський вирішує атакувати і наказує армії зосередити частину досвідчених польських військ на річці Вєпш, звідки має розпочатися атака.
Метою контратаки, яка розпочалася на світанку 16 серпня, було вийти в тил більшовицькому Західному фронту, що йшов на Варшаву, і відрізати російські війська з тилу. Головну роль у контратаці відіграла польська кавалерія, зокрема 7-й Люблінський уланський полк, 2-м ескадроном якого тоді командував Юзеф Смоленський.
Роками пізніше Юзеф Смоленський згадував перебіг бою на польській радіостанції Радіо Вільна Європа. Офіцер також підкреслив, що атака поляків цілком здивувала більшовиків.
Зрештою, щоб не бути відрізаним, Головнокомандувач Західним фронтом Міхаіл Тухачєвскій наказує відступати з Варшави. Проте війна ще триває, але 31 серпня поляки розбивають 1-шу кінну армію Сємьона Будьонного, що йшла на Люблін, а остаточного удару більшовикам завдають у вересні під час вирішальної битви на Німані.
Успіх Варшавської битви також пов'язаний із діями армії УНР, яка тримала значну частину більшовицьких військ, а саме армії Будьонного під Замостям.
Саме у період з 19 до 30 серпня 1920 року 6-та Січова дивізія УНР під командуванням генерал-хорунжого Марка Безручка відбивала атаки 1-ї кінної армії Будьонного під Замостям. Безручко командував залогою міста, до якої входили 6-та Січова дивізія, 31-й польський полк та 2 етапових курені. Всього — 3200 багнетів, 200 шабель, 12 гармат та 3 бронепотяги. Морська піхота УНР міністра ВМС УНР Михайла Білинського стала під Замостям тією фортецею, яку не могли здолати війська М. Тухачевського. Під час тих боїв Білинський постійно знаходився в діючій армії зі своєю дивізією морської піхоти. Атаковані з півдня і заходу більшовики змушені були перейти прусський кордон, частина військ відступила на схід.
Завдяки грамотним тактичним діям українського командування Армії УНР, героїзмові та звитязі рядових військових, вдалося не просто зупинити більшовицьке просування на захід та відвернути трагедію під Варшавою, але й зірвати більшовицькі плани «всесвітньої революції».
Більше інформації про Варшавську битву, включно з архівними записами її учасників, можна знайти на сайті, розробленому до сторіччя битви журналістами порталу Польського радіо. Вебсайт «Варшавська битва 1920» можна знайти за адресою: bitwa1920.gov.pl.
IAR/В.Г.