10 січня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив у своєму профілі в соцмережі Х про те, що відбувся злам у справі про ексгумації жертв антипольської акції ОУН-УПА, а також додав, що очікує наступних рішень. Голова уряду також висловив вдячність міністрам культури Польщі та України за хорошу співпрацю.
«Нарешті прорив. Є рішення про перші ексгумації польських жертв УПА. Хочу подякувати міністрам культури Польщі та України за гарну співпрацю. Чекаємо подальших рішень», — написав Дональд Туск на платформі X.
9 січня віцепрем’єр-міністр, міністр національної єдності України Олексій Чернишов відвідав Польщу з офіційним візитом. Він зустрівся з міністром культури та національної спадщини Польщі Ханною Врублевською. У повідомленні Міністерства культури та національної спадщини зазначено, що високопосадовці обговорили ключову роль культури в підтримці національної ідентичності, а також вплив культури на соціально-економічний розвиток обох країн.
Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський, заявив, що ексгумацію польських жертв Волинської різні, яку в Україні прийнято називати Волинською трагедією, можна буде провести навесні цього року. У спільній заяві очільників польської та української дипломатії, зробленій у листопаді 2024 року, нагадав він, йдеться про відсутність перешкод для проведення ексгумації згідно з українським законодавством.
«Ми підписали відповідні документи, і зараз починають працювати інституції, відповідальні за це, тобто український і польський інститути національної пам’яті», — сказав речник МЗС Павел Вронський.
У листопадовій заяві міністрів закордонних справ Польщі та України йдеться, що Київ заявив про готовність позитивно розглядати заявки на пошуки та ексгумації.
Читай також:
У відповідь на ці запевнення президент Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький, який балотується в президенти за підтримки партії «Право і Справедливість», заявив, що фахівці цієї установи готові протягом 24 годин виїхати в Україну для проведення пошуків і ексгумацій.
В Інституті національної пам’яті тоді нагадали, що наразі в листуванні з українською стороною було подано дев’ять основних звернень і кілька десятків детальних щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт на Волині.
Також колишній голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович 3 жовтня 2024 року заявив у інтерв'ю Радіо Свобода, що «Український інститут національної пам’яті не отримував офіційних звернень від польських інституцій із проханням дозволити ексгумацію тіл жертв Волинської трагедії».
Читай також:
Йдеться про події, які в Україні називають Волинською трагедією, а в Польщі Волинською різаниною. Мова про антипольську акцію ОУН (б)-УПА. На думку більшості польських істориків, внаслідок атак УПА на Волині в 1943-44 роках загинуло близько 35-40 тисяч осіб. Також є цифра про 60 тисяч осіб. Хоча в польському публічному дискурсі звучать заяви щодо 100 тисяч поляків, загиблих на Волині. Українська сторона, не заперечуючи злочинів проти мирного польського населення, звертає увагу на так звані відплатні акції польського підпілля, зокрема Армії Крайової, в яких гинули тисячі невинних українців, які, на думку українських дослідників, були етнічними чистками. Українська сторона також відмовляється засудити бандерівське крило ОУН і підпорядковану їй УПА як злочинні організації.
Як наголошує Інститут національної пам’яті Польщі, у світлі міжнародного права вбивства, вчинені українцями, переважно проти поляків, кваліфікуються як геноцид. За останніми підрахунками польських дослідників, у 1939-1947 рр. українськими націоналістами було вбито понад 120 тисяч мешканців так званих Східних Кресів Другої Речі Посполитої.
Колишній голова УІНП Володимир В'ятрович вважає, що, ймовірно, найдостовірнішими є дані істориків, які говорять, що в польсько-українському конфлікті було вбито близько 16000 українців і близько 30000 — 40000 поляків.
11 липня 2023 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії, у якій зазначено, що польсько-українське примирення має включати «визнання провини».
У 2016 році 11 липня встановлено як Національний день пам’яті жертв геноциду вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої.
ІАR/X/wikipedia/Радіо Свобода/В.Г.