Українські ЗМІ – «Українська правда» та «Наші гроші з Денисом Бігусом» (Bihus.Info) повідомляють про земельні махінації людей, тісно пов’язаних з колишнім депутатом Партії регіонів від Сумщини – Андрієм Деркачем. У Польщі вже багато років знайомством з Андрієм Деркачем хизувався колишній депутат парламенту від Громадянської платформи, а нині член Головної ради Об’єднання українців у Польщі – Мирон Сич. Мирон Сич в ході теперішньої парламентської кампанії балотується зі списку Громадянської коаліції (Koalicja Obywatelska) i має підтримку видавництв та структур найбільшої організації української громади у Польщі – Об’єднання українців у Польщі.
«Межигір’я» Деркача
Програма «Наші гроші з Денисом Бігусом» провела розслідування про оточення депутата Верховної Ради України Андрія Деркача, яке заволоділо близько 42 гектарами землі у дуже престижних угіддях неподалік Києва – між озерами Конча та Заспа (близько двадцяти кілометрів від Києва).
За даними фахівців у сфері торгівлі нерухомістю, які представлено в програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом», вартість ділянок – від десяти до двадцяти тисяч доларів за сотку. Тобто близькі соратники Деркача заволоділи майном, якого вартість – це кілька десятків мільйонів доларів.
Серед 23 осіб, що безкоштовно отримали землю на першому етапі, вже здебільшого були люди, залежні від Деркача. Група працівників його ТРК «Ера», група помічників нардепа, представники компаній партнерів Деркача тощо – можна дізнатися з програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Як наголошує автор сюжету Олександр Курбатов: «Найбільший масив заповідної землі, майже 26 гектарів, опинився в іншого помічника Деркача – Антона Сімоненка. Ця людина користується особливою довірою народного депутата (…). Саме на Антона Сімоненка Андрій Деркач записав 2016 року 90% корпоративних прав на свої медіа-активи – телеканал „Ера” і радіо „Ера FM”. Сам Деркач залишався почесним президентом – поширена опція, яка вказує, хто справжній власник, а хто лише номінальний».
Виконувач обов’язків завідувача сектора інфраструктури та природних ресурсів Обухівської райдержадміністрації Андрій Верґелес у репортажі Bihus.Info визнав заволодіння заповідними землями неподалік Києва «чистим криміналом». Відповідаючи на запитання журналістів програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» про причетність до названих ділянок, Андрій Деркач заперечує, звісно, російською: «Я к этой земле отношения не имею, точка».
Журналіст Олександр Курбатов нагадав деякі зламні факти біографії Андрія Деркача, що однозначно показують його службу російським інтересам на політичній сцені України: «Андрій Деркач вже 21 рік у Верховній Раді. За цей час він змінив п’ять партій та політичних об’єднань. Голосував за „диктаторські закони” Януковича. (…) Саме він подав позов до Окружного адмінсуду Києва з вимогою надати докази існування парламентської коаліції. Доказів не знайшлося – це дало підстави розпустити Верховну Раду і оголосити дострокові вибори», – Олександр Курбатов називає це зустрічним подарунком Деркача для президента Зеленського.
Польський «знайомий» Деркача – Мирон Сич
Андрій Деркач 1993 року закінчив Академію КДБ (нині Академія ФСБ) ім. Фелікса Дзержинського у Москві. Заголовок його дипломної роботи: «Організація та ведення таємної агентури». Тобто два роки після проголошення незалежності України Деркач визнав вивчення цієї теми дуже перспективним проектом для України.
Ще 2012 року діяльністю Андрія Деркача на польському та українському ринку ЗМІ цікавилися польські мас-медіа (fakty.interia.pl, GPC, wsieciprawdy.pl, salon24.pl., www.gazetaprawna.pl, niezalezna.pl), які звертали увагу на факт, що Деркач був радником Януковича і прямо визнавали його «пропагандистом» цього злочинного режиму. Саме у цей час у знайомстві з Деркачем зізнався тодішній депутат керівної тоді Громадянської платформи – Мирон Сич. На запитання журналіста Мацєя Мароша із щоденника «Gazeta Polska Codziennie» (GPC): «Чи Пан знає, що Андрій Деркач закінчив Академію КДБ у Москві?», Мирон Сич відповів: «Звичайно, що усвідомлюю, позаяк знаю його особисто».
Член Головної ради Об’єднання українців у Польщі Мирон Сич, як і його знайомий випускник Академії КДБ Андрій Деркач, в ході політичної кар’єри часто міняв партії. Сич починав політичну кар’єру за часів режиму генерала Войцєха Ярузельського ще у 80-тих роках минулого століття як член комуністичної Польської об’єднаної робітничої партії. Після зламу 89 року, з комуніста став лібералом (Ліберально-демократичний конгрес, Унія свободи, Демократична партія), але сентимент до політичних витоків у нього лишився, і на початку 2000-х років він балотувався зі списку посткомуністичного Союзу лівих демократів. Потім «ліберальна» Громадянська платформа дозволила йому стати депутатом парламенту. Саме як обранець народу Сич зустрічався з радником Януковича – Деркачем.
У ході всіх кампаній Мирон Сич – як один з лідерів української громади в Польщі – на зустрічах з нащадками Акції «Вісла» 1947 року у Вармінсько-Мазурському воєводстві (межує на півночі з Калінінградською областю РФ) переконував, що люстрація і декомунізація буцімто шкодять українській громаді. У Польщі люстрація мала на меті витіснити з громадського і політичного життя співробітників комуністичних спецслужб, оскільки вони виконували накази комуністичного режиму, повністю залежного від рішень у Москві.
Депутат Сич, навіть після агресії Росії на Україну 2014 року, був прихильником т.зв. «малого прикордонного руху» з Калінінградською областю РФ. Ще 2011 року, тобто після російської агресії на Грузію, Сич заявив: «Малий прикордонний рух з Калінінградом буде великим успіхом». Після зміни влади у Польщі 2015 року польський уряд припинив спрощений режим перетину польсько-російського кордону, мотивуючи своє рішення безпекою держави в контексті агресії Росії на Грузію та Україну. Спрощений перетин кордону значно поширює пожливості операції агентів ФСБ режиму Путіна в Ольштині, Ґданську, Сопоті, Ґдині, тобто стратегічних містах члена НАТО – Польщі.
Попри те, Мирон Сич як віце-спікер воєводського парламенту послідовно просуває повернення «малого прикордонного руху».
Джерела: bihus-info, pravda.com.ua, fakty.interia.pl, GPC, wsieciprawdy.pl, salon24.pl., www.gazetaprawna.pl, niezalezna.pl/A.P.