Завдяки епідемії корнавірусу 25 березня в Мінську не відбулася зустріч тристоронньої контактної групи (ТГК) мирного врегулювання ситуації на сході України, уповноваженої групи представників України, ОБСЄ та Росії. На ній, за попередніми планами, мали бути підписані документи стосовно створення координаційної ради за участі представників окупованих українських територій. Домовленість про це була досягнута 11 березня, коли керівник офісу президента України Андрій Єрмак та заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак підписали декларацію про такі плани. Це спричинилося до протестів громадськості та частини українських політиків, які вважають, що такі домовленості роблять бойовиків суб'єктами переговорів, а Росію лише спостерігачем.
Через загрозу коронавірусу засідання ТКГ в Мінську 25 березня вирішили проводити у форматі відеоконференції. Як повідомив міністр з окупованих територій Олексій Рєзніков, рішення про створення консультативної ради у межах тристоронньої контактної групи не ухвалять і жодних документів підписано не буде.
Напередодні керівник офісу президента України Андрій Єрмак виступив на телебаченні із заявами про те, що він був у Мінську лише як приватна особа і підписав декларацію про створення консультативної ради з представниками окупованих територій, яка не є офіційним документом, що до чогось зобов'язує Україну. Водночас, Єрмак визнав, що цей документ – лише початок цілого процесу, що має розвиватися далі і надати новий поштовх виконання Україною мінських угод. Очільник президентської адміністрації пояснив це необхідністю виконати українські зобов'язання перед західними партнерами України:
– Мінські домовленості – це єдиний документ, який сьогодні існує. Вони є документом, який підтримала Рада Безпеки ООН, який сьогодні лежить в основі санаційної політики наших країн-партнерів. І багато з них дуже часто говорять нам про те, що якщо ви бажаєте вийти з Мінська, якщо ви не збираєтеся виконувати мінські домовленості, скажіть, але ми попереджаємо вас, що це матиме дуже потужний результат щодо продовження санкцій. У цих мінських документах є чітка умова: Україна має погодити три документи нових законодавчих актів з представниками територій. Є плани і бажання, щоби ця консультативна рада була створена. Але для цього мають бути підписані відповідні документи. На сьогодні це тільки декларація. Якщо це відбудеться, то це буде 25 числа, якщо відбудеться наступна зустріч в Мінську.
Але міністр окупованих територій Олексій Резніков запевнив, що рішення про створення контактної ради може бути ухвалене тільки після консультацій з Німеччиною, Францією й ОБСЄ, які ще не завершені. Тим часом, в Україні здійнялася хвиля протестів проти таких намірів влади. Цілий гурт відомих донеччан, які мешкають на підконтрольній Україні території, виступив із закликом до президента Зеленського відмовитися від співпраці зі сепаратистами Донбасу. Нещодавно звільнений з полону донецьких терористів журналіст Станіслав Асєєв вважає домовленості про створення, як він сказав, «консультативної ради з бойовиками» величезною політичною помилкою:
– Не тільки тому, що наділяє суб'єктністю тих, хто ними не є і робить з Росії спостерігача, а не ворога. Але й тому, що всі ті страждання, через які пройшли полонені, будуть марними.
Корінний донеччанин Денис Казанський відмовляв президента від того, аби вважати бойовиків з окупованих територій представниками населення цих територій:
– Цих людей ніхто не обирав. Ми, як мешканці цієї території, я, як корінний донеччанин, мої рідні, близькі – ніхто їх не уповноважував на переговори від імені Донбасу. Вони просто не мають такого права. Більше того, ці люди представляють Росію. Вони отримують з Росії зарплату в російських рублях. Тому будь-які перемовини з ними не є діалогом з мешканцями Донбасу. Це є переговори з людьми, що обслуговують Росію на окупованій нашій землі.
Своєю чергою, в'язень сумління самопроголошеної «Донецької народної республіки», відомий релігієзнавець Ігор Козловський, застеріг Зеленського від ввергнення України в глибоку політичну кризу внаслідок визнання стороною переговорів нелегітимної влади з окупованих територій:
– Зрозуміло, що через подібні кроки відбудеться легітимізація маріонеток російських окупантів, терористів, що ненавидять Україну, вбивають наших громадян і катують у підвалах українських патріотів. Це та сама «червона лінія», за якою починається некерований хаос, події, які можуть зруйнувати нашу Україну.
Але найбільш жорстку оцінку намірам офіційного Києва почати контакти з бойовиками висловив екс-представник України у політичній підгрупі ТКГ щодо урегулювання ситуації на Донбасі Роман Безсмертний. Він нагадав, що підписання Єрмаком документів про легалізацію окупаційної адміністрації окремих районів Донецької і Луганської областей відбувалося поряд з іншими подіями, що можуть бути ознаками змови Кремля й адміністрації президента України Зеленського стосовно здачі національних інтересів України:
– В Мінську підписувалися ці документи, в Москві була група депутатів Верховної Ради на чолі з Віктором Медведчуком і в цей самий час проводилася презентація «Громадянської платформи примирення і єдності» Києва з окупованим Донбасом радником секретаря Ради нацбезпеки України Сергієм Сивохою. Це є система, що відповідає програмі. Ми є під системним тиском, який розпрацьовується на основі документа давно затвердженого Кремлем. А тепер ще додайте до цього коронавірус… будь-які дії, що йдуть в порушення Конституції, принципів територіальної цілісності, суверенітету, є неправовими і вони є злочином. Навіть у тих діях, які були вчинені в Мінську, є ознаки правопорушення, що класифікується як державна зрада. З моєї точки зору, ці вказівки давав президент Зеленський, ці дії вчиняв Єрмак і, стверджую, в їхніх діях є ознаки державної зради.
Безсмертний вважає, що одностороннє виконання Україною політичної частини мінських угод без попереднього виконання Росією безпекових пунктів тих домовленостей призведе до заперечення війни Росії проти України і проголошення її громадянським внутрішньоукраїнським конфліктом. Саме це, на думку більшості незадоволених демаршем Єрмака, стане причиною скасування західних антиросійських санкцій, а зовсім не принципова позиція Києва: спочатку безпека, потім політичні кроки.
Вільгельм Смоляк