Польська фірма порахувала, що Ґазпром змушений буде повернути полякам 6 мільярдів злотих, тобто близько 1,5 мільярда доларів США. Проте, це не єдині паливні проблеми Путіна. Ще до спалаху пандемії коронавірусу, між світовими виробниками нафти почалася війна за зниження цін.
1,5 мільярда доларів це значні гроші навіть для такої копманії як Ґазпром. «Економічний шантаж Ґазпрому стає минулим», – оцінив віцепрем’єр та міністр державних активів Яцек Сасін.
«За цей період, з осені 2014 року до нині, - це повернення коштів розміром у 1,5 мільярда доларів, тобто понад 6 мільярдів злотих. Водночас це означає, що до кінця дії контракту, тобто до 2022 року будемо платити за російський газ менше, платитимемо ринкову ціну, а не ціну, нав’язану Польщі внаслідок газового шантажу» – пояснив віцепрем’єр Сасін.
Яцек Сасін звертає увагу на те, що інвестиції дозволять Польщі повністю відмовитися від російськогог газу.
«Це дає компанії ПҐіНҐ (Польська нафтогаззова компанія, Polskie Górnictwo Naftowe i Gazownictwo, PGNiG - ред.) потужний потенціал на необхідні інвестиції, які дозволять вже у недалекому майбутньому повністю звільнитися від російського шантажу, від російського диктату, який роками Росія нам нав’язувала як монополіст. Нині справді можемо поглянути у майбутнє оптимістично і сподіватися, що після 2022 року, тобто коли припинить свою юридичну силу ямальський контракт з Росією, станемо повністю незалежні від російського газу», – пояснив віцепрем’єр Сасін в інтерв’ю для телеканалу TVP INFO.
Політолог Єжи Тарґальський у своїй авторській передачі «Геополітичний тиґель» звернув увагу на іншу паливну проблему команди Путіна, а саме - війну цін на паливних ринках.
Політолог, д-р Єжи Тарґальський
«Я спиратимуся не лише на ,,імперських джерелах’’, але також на джерелах ,,єдиних справжніх”, тобто – російських. Отже, російські тролі, які пишуть пости під моїми передачами, врешті будуть задоволені. Відтак на нафтову війну слід поглянути не лише як на зудар, зіткнення між США та Росією, або між Росією та Саудівською Аравією, але також як на внутрішній російський конфлікт. Автором нафтової війни був Сєчін. Сєчін, тобто щеф російської державної компанії РОСНЄФТЬ, а головною жертвою його політики став ЛУКОЙЛЬ – приватна компанія. За даними Bloomberga, власники ЛУКОЙЛЬ – Вагіт Алєкпєров та Леонід Фєдун зазнали збитків розміром у 5 мільярдів доларів: Алєкпєров – 3,5 мільярда, а Фєдун – 1,5 мільярда. Отже, як самі розумієте, вони дуже вдячні Путіну, що настільки великих сум не мусять тримати у банках. Звичайно, не лише вони втратили у цій кризі. Forbes обраховує, що 97 олігархів втратило загалом - 8,8 мільярда, зате Bloomberg повідомляє, що 24-ро найвагоміших олігархів втратило 13,9 мільярдів доларів. Згідно з цими даними, Деріпаска втратив 0,5 мільярда, Тимченко, тобто касир Путіна, втратив 600 мільйонів. Самі розумієте, що олігархи дуже вдачні Путіну, що він позбавив їх такого вантажу доларів, ну і звісно Сєчину».
На думку доктора Єжи Тарґальського, конфлікт в російських елітах влади зростатиме: «На всю операцію треба споглядати як на конфлікт всередині російської влади. Які перспективи? Фєдун правильно звернув увагу на те, чого інші не помічають. Ціна пального в Росії не залежить від ціни бареля нафти. Зате в американській системі вона залежить. Тому низька ціна нафти, а внаслідок цього - низька ціна пального у США вплине на зростання прибутків, й американцям це дозволить збільшити прибутки на 6 відсотків. На думку Фєдуна, переможцем цієї війни стануть США та Китай, а програють - Росія та Саудівська Аравія. Особисто я сумніваюся, чи Саудівська Аравія, бо, по-перше, за обрахунками Bloombergа, ціна на нафту надалі падатиме й у половині квітня досягне близько 20 доларів, по-друге, при ціні нижче 30 доларів Саудівські Аравії грошей вистачить до 2027 року. Якщо це правда, то при таких цінах на нафту, до 2027 року по Росії сліду не буде, а навіть зникне ділянка, на якій стоїть бензозаправка звана Росією».
На думку доктора Тарґальського, Росія втратить можливість фінансувати агресію своїх силових структур.
«Насправді ціни нафти останім часом штучно зберігалися через обмеження продажу. 50 доларів за барель - це спекуляційна ціна, тобто треба сподіватися довшого періоду низьких цін на нафту. Таким чином, перспективи для Росії катастрофічні: треба бути свідомим цього. Фєдун обраховує, що попит на нафту зменшуватиметься: близько 2022-23 років, якщо барель коштуватиме менше 35 доларів, то Росія змушена буде зменшити видобуток. Загалом, замовлення на нафту буде на 10-13 відсотків менше в Китаю та США. Таким чином, Росія не заробить, бо ціни будуть низькими, та й ще подвійно не заробить, бо не зможе нафти продати. Тобто в Росії йде довготривала економічна криза, навіть якщо не брати до уваги пандемії коронавірусу. Виключно, якщо йдеться про видобуток нафти, завдяки якому Росія живе, бо це основа російського бюджету, де першу позицію становить зброя, - Росія не здатна буде фінансувати свої озброєння. Вона вже мусила обмежити свій військовий бюджет і муситиме обмежити ще більше», – звертає увагу доктор Тарґальський.
1,5 мільярда доларів, які внаслідок рішення арбітражного суду у Стокгольмі Газпром мусить виплатити польській нафтогазовій компанії ПҐіНҐ напевно вкотре обмежить бюджет російської агресії в Європі, про який згадував доктор Тарґальський. Президент компанії ПҐіНҐ Єжи Квєцінський підкреслив, що домовленості попередньої польської влади, тобто прем’єрів Дональда Туска та Вальдемара Павляка з Москвою дуже шкідливі для польських фінансів:
«Це - великий успіх для нашої фірми, але також для Польщі. На жаль, цей ямальський контракт дуже багато років був вантажем. Його підписали ще у 1996 році, а потім, у 2010 році, відбулася дуже невигідна для Польщі зміна контракту. Внаслідок таких рішень, ми платили одну з найбільших ставок за газ у світі, в Європі. Ми платили за цей газ абсолютно не за ринковими цінами. На треба приховувати, що нами зловживали. Цей успіх величезний, ми чекали на нього кілька років. Завершився понад п’ятилітній спір з Ґазпромом».
Президент ПҐіНҐ каже, що проблеми з нечесними діями Ґазпрому має ряд держав в Європі, також й Україна: «Спір з Газпромом останнім часом мала також і Україна – на зламі старого та нового року. Інші держави також, отже, ми - не єдині. Якраз у нашому випадку рішення однозначне».
В інтерв’ю для Польського радіо 24 президент Квєцінський погодився з твердженням, що висока ціна за газ для поляків була продиткована політикою.
«Напевно були політичні міркування. Ґазпром - це не приватна компанія, це – фірма, контрольована російським урядом. 70 відсотків нашої фірми також належить державі. Так буває, що міцні, стратегічні фірми, пов’язані з державою. Отже, рішення було політично вмотивоване. Не треба приховувати, що нами зловживали, ми платили зависокі ціни, ми платили неринкові ціни. Нові ставки дозволять нам платити ціну, дійсну на європейському ринку і цього ми домагалися».
Путін та його соратник опинилися у зовсім новій економічній дійсності. Досі були переконані, що російська бензозаправка завжди нагодує агресивні дії злочинного режиму. Тепер може виявитися, що «мальчікі» Путіна стають безпорадними.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Андрій Рибалт