Новий китайський зовнішньополітичний курс адміністрації президента України Володимира Зеленського став несподіванкою для багатьох в Україні та для західних партнерів держави.
Перший тривожний сигнал у стосунках Києва з Пекіном надійшов на початку року, коли китайські інвестори здійснили спробу встановити контроль за стратегічно важливим підприємством "Мотор-Січ" у Запоріжжі. Оборудка з продажу акцій цього підприємства була зупинена антимонопольним комітетом, держава планує націоналізацію "Мотор Січі", а китайська сторона намагається оскаржити це в міжнародних арбітражних судах. Тим часом, 30 червня міністр інфраструктури України Олександр Кубрак та міністр комерції Китаю Ван Веньтао підписали міжурядову угоду про реалізацію спільних проектів в сфері будівництва інфраструктури. Вона передбачає залучення на пільгових умовах коштів від уряду Китаю для реалізації проєктів на залізниці, аеропортах, портах, комунікаціях та в муніципальному інженерному будівництві, повідомив перший віцепрем'єр України Олексій Любченко. Він визнав, що намір уряду Дениса Шмигаля скоригувати курс на євроінтеграцію України готувався заздалегідь:
– Підписали, нарешті, угоду з Китайською народною республікою по інфраструктурним проєктам. Це точно підписано, воно вже давно обговорювалося спеціалістами. Це до першого липня було зроблено. Ми маємо бути рівновіддаленими та рівнозацікавленими в усіх партнерах. Але не йдучі на поступки своїм національним інтересам.
Цей новий урядовий курс гаряче підтримав депутат Верховної Ради від партії "Слуга народу" Денис Маслов. Політик заради сьогоденних економічних вигод, фактично поставив під сумнів закріплену в Конституції України невідворотність стратегії держави на європейську інтеграцію:
– Китай – наш найбільший зовнішній торгівельний партнер… Окей, другий за товарообігом. І ми цього завтра не змінимо. Для нас це неможливо і це абсолютно очевидно і для Сполучених Штатів Америки. Якщо нам запропонують реальну альтернативу, то на сьогодні такої альтернативи нема. Тому ми маємо, перш за все, переслідувати наші національні інтереси.
Згідно з новим курсом влади президента України Зеленського, представництво держави при відділенні ООН у Женеві повідомило, що Україна відкликала свій підпис під спільною заявою щодо ситуації з правами людини в китайській провінції Синьцзянь від 22 червня 2021 року. Американська агенція Associated Press повідомила, що Китай шантажував Київ блокадою постачання закуплених в Пекіна Україною мільйона доз антикоронавірусної вакцини в разі підтримки того документу. Депутат українського парламенту від "Європейської солідарності" Володимир Ар'єв назвав цей факт ганебною поступкою офіційного Києва:
– Коли Україна відкликає свій підпис під проектом резолюції комітет ООН з прав людини щодо порушень прав уйгурів і пояснює тим, що нам не постачатимуть вакцини то, вибачте, якщо ми заплатили за ці вакцини то, напевно, треба тоді дивитися в контракті і вимагати від Китаю щоби ці вакцини постачали. А ми всі зрозуміли лише потім, що справа була зовсім не в тому. А справа була в тому контрактів, який 30 червня, таємно від усіх, міністерство з інфраструктури підписали з китайським урядом. Про це ми дізналися не з повідомлень українського уряду, а з газети Global Times. Зараз багато хто напевно скаже: "дивіться, як Китай розвивається, нам треба брати за основу цю модель". Але Україна ніколи не буде такою, як Китай. Тому що в Китаю азійська, більш колективістська психологія, а українці індивідуалісти, що характерно й для європейців. Ми живемо в Європі, а Китай – в Азії. Україна може рухатися тільки в європейському напрямку.
Співпраця з Китаєм може містити в собі загрозу національним інтересам держав, що стають торгівельноеконмічними партнерами Пекіна, застеріг заступник помічника держсекретаря Сполучених Штатів Америки з Європи та Євразії Джордж Кент:
– Якщо країна, або будь-яке міністерство використовує неправильні китайські сервери, то чи це правильний спосіб взаємодії? Напевно ні! Так, їхня ціна може бути невелика, але це означає, що вся ваша інформація буде викрадена і загарбана Китаєм. Йдеться про кіберкрадіжки. Скажімо, якщо росіяни можуть атакувати газову систему Закарпаття, то китайці просто вкрадуть всі газові розробки. Окрім цього, китайці беруть під контроль ключові підприємства. І тут варто згадати про "Мотор Січ".
Політика Китаю скерована зовсім не на допомогу Україні, а навпаки, сприяє колонізації держави та підіграє агресивним намірам Росії, переконана виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи, дипломатка Юлія Осмоловська:
– Стратегія Китаю тут така - залучати країни-партнери до збиткових проєктів, прив'язувати їх економічно і таким чином робити цю експансію. Це дає змогу таким країнам, як Китай, після ситуації коли ми отримали критику за відкликання підпису під заявою щодо утисків прав уйгурів, китайські ЗМІ поширили інформацію, що Україна відвертається від Європейського Союзу, від західних партнерів через те, що Захід не надає підтримки і допомоги, і взагалі не відповідає на наші геополітичні амбіції. Цей контекст сприятливий, щоб Росія скористалася цією можливістю, щоби ще більше не давати можливості нам продемонструвати, що ми можемо сформуватися як зріла нація.
Однак влада президента Зеленського лишається глухою до цих застережень. Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія назвав Китай "важливим стратегічним партнером країни і закликав переймати досвід Компартії Китаю в управлінні економікою і побудові держави. Депутати від "Слуг народу" провели в Києві презентацію книжки китайського лідера, в столиці України триває фестиваль китайської культури, а сам Зеленський 13 липня подзвонив голові Китаю Сі Цзіньпіну і пообіцяв стати "містком у Європу" для китайського бізнесу. Зеленський заявив про важливість участі китайських інвесторів у реалізації низки проектів з розвитку морських портів, доріг, залізниці й домовився укласти угоду про безвізовий режим між Україною та Китаєм.
Вільгельм Смоляк