Українська Служба

Гібридна війна в інформаційному просторі

13.09.2021 11:36
Видавництва Axel Springer, Agora та TVN наявно підтримують ведені останнім часом дії в рамках гібридної війни проти Польщі. Чинять це також політики тотальної опозиції – хоча, треба сказати, не всі
Ілюстраційне фото pixabay.com/Adriano Gadini

Межа, яка проходить між агентурою впливу та відносно корисними ідіотами і політиками опозиції, які здатні хоча б на те, щоб за теперішньої кризової ситуації не перешкоджати, не однозначна й взагалі не очевидна. Вона проходить поперек партійного поділу – одних і других знайдемо і в Громадянській платформі, і в Польській селянській партії, й серед лівих. Отже, визнаючи, що зовнішні інтереси готова втілити в життя частина політиків опозиції та що засіб впливів Москви у політичних елітах надто значущий, щоб можна було заспокоїтись, не можна сказати, що це стосується цілого опозиційного табору. По-іншому – із засобами масової інформації. В контексті гібридних атак – коли дезінформація, гра на настроях суспільства, свідомий розподіл поляків та гра ненависними настроями мають особливе значення – то на дії таких телеканалів як TVN, чи сайт onet.pl варто споглядати з точки зору безпеки держави.

Може дивувати, що американський концерн (власник TVN) дозволяє на завзяте виконування пунктів сценарію Аляксандра Лукашенки, як це робить телебачення ТVN, адже такі дії напряму проти зміцнення східного флангу НАТО. Також один із відомих фейк-ньюсів, поширюваний цим телеканалом – про буцімто загрозу накладення США санкцій на Польщу, поєднаних із забороною в’їзду до США польських політиків та виведенням військ НАТО – становить спробу вдрукувати у свідомість поляків, що партнерство із США ілюзорне, а Альянс як захисна структура слабка та нестабільна. Посткомуністичне телебачення (TVN), у якому виблискує чергове покоління номенклатури та спецслужб Польської Народної Республіки, вдаряє не лише у польські, але також в американські інтереси у цій частині Європи – отже, чинить це згідно із генетичним кодом ДНК середовища, з якого виросло. Однак, дедалі більш дивує, коли при такому «перевіряю», яке несе із собою провокація Лукашенки та за такої напруги на кордоні держави НАТО із державою насправді підпорядкованою Москві, американське телебачення посилює серед громадської думки наратив та провокації Кремля та Мінська. – Це не вільні ЗМІ, це вільні жарти, – сказав про це тендітно прем’єр Матеуш Моравєцький. Хоча варто було сказати міцніше – ЗМІ, що належать нашим друзям, чи то з Німеччини, чи то із-за океану, діють проти безпеки польської держави. Холодно, повністю свідомо.

Тимчасом ухвалений Сеймом проект закону, який положення у законі про ЗМІ від 2004 року чинить більш щільними, бо забороняє суб’єктам з-поза ЄС переймати ЗМІ в Польщі, має бути, як повідомляють, законом, на який президент Дуда накладе вето. Анджей Дуда каже про цей проект, що він «суперечливий», хоча по суті не наводить жодного нового принципу, закриваючи лише змогу обходити закон, який давно дійсний. Якщо він суперечливий, то лише у значенні істерики, яку спричинило на свій захист телебачення TVN, яке діє завдяки тому, що положення закону від 2004 року обходить. Заснування фірми на летовищі в Амстердамі, у одній кімнатці, компанії-вивіски, яка має вдавати, що  вона – власник телебачення TVN, а насправді – як всі знаємо – власником є американська медіакорпорація, – це гра зовнішності дотримування польського закону, гра, яку – як нам кажуть – маємо прийняти. Важко мені уявити, що президент Польщі накладе вето на закон тому, що він блокуватиме змогу обходити польський закон впливовою корпорацією. Що буцімто «захист свободи слова» є понад, насправді, захист поваги, але й безпеки держави. Ніхто не боронить власникам TVN навести такі організаційні зміни свого бізнесу, щоб він насправді був згідний з польським законом – тобто побудувати фірму, яка справді працюватиме в Європі, з європейським капіталом, і яка платитиме тут податки. Важко мені уявити собі вето президента у цій справі, хоча чую те, що Анджей Дуда оголошує і здогадуюся, під наскільки міцним натиском (також зовнішнім) він перебуває. Однак, м’яку позицію у цій справі можуть сприймати як слабкість, а вона у майбутньому може коштувати польській державі більше від захисту її поваги та безпеки.

Джерело: niezalezna.pl, авторка: Йоанна Ліхоцька/переклад: Андрій Рибалт