Союз Німеччини Адольфа Гітлера та Совєтського Союзу Йосифа Сталіна у кінцевому результаті призвів до найбільших злочинів та найбільшої кількості жертв в історії людства. Все почалося від злочинної ідеології Гітлера та його соратників, де мова йшла про необхідність «життєвого простору» для німецької нації, яка буцімто генетично мала переваги над народами, етнічними й національними меншинами, що споконвіків мешкали на території Центрально-Східної Європи: поляками, чехами, євреями, українцями, білорусами, литовцями, естонцями та рядом інших. Фашисти казали, що ніхто, за винятком арійського раси, не має права існувати.
У нинішній час подібні лозунги проголошують фанати «русскава міра». Тільки російський народ, мова та культура має право існувати, всі інші - мають стати слугами Москви. Чеченці, українці, білоруси, кримські татари, казахи, білоруси, литовці, естонці, латиші, поляки, грузини мають зректися спадщини, мови, рідної культури, своїх економічних, національних та політичних інтересів, й, як у часи Совєтського Союзу, повністю підпорядкуватися Москві.
Екс-канцлер Німеччини Ґерхард Шредер Фото: Wikimedia - Mehr News Agency CC BY 4.0
У грудні на сайті російського відомства закордонних справ Сєрґєй Лавров назвав Центрально-Східну Європу «бездомною територією». Лавров учергове відкрив карти агресивної та злочинної політики Путіна – заново підпорядкувати держави успіху демократії та вільного ринку тоталітарній Москві, влаштувати в Польщі, Україні, Естонії, Литві, Латвії «життєвий простір» «рускава міра». Попри настільки однозначні слова Лаврова, німецька верхівка продовжує підтримувати Путіна, як на словах, так й у своїх рішеннях. Нещодавно, вільний світ, а то й навіть деяких німців, шокували слова віце-адмірала військово-морських сил Німеччини – Кай-Ахіма Шенбаха про український Крим та «пошану» до Путіна. Про німецькі коментарі та особу скандального віце-адмірала повідомив кореспондент Польського радіо в Берліні Войцєх Осінський:
«На думку журналіста телебачення АRD, усунений з посади екс-шеф військово-морських сил Німеччини Шенбах підлив у вогонь олії недвозначним натяком про те, що відкинення українського прохання про поставки зброї було правильним. ,,Німецькому кабміну дуже важко буде прибрати цей дипломатичний балаган, спричинений Шенбахом’’, – вважає журналіст Кай Кисна. В ході візиту до Індії Кай-Ахім Шенбах ствердив, що захоплений Крим не повернеться в Україну. На його думку, Путін не хоче вести великомасштабного конфлікту, а домагається лише поваги, на яку заслуговує. Після оприлюднення відео із записом слів Шенбаха, міністр оборони Крістіне Ламбрехт пройняла відставку Шенбаха, однак надалі відмовляє постачати Україні зброю. Поведінка екс-віце-адмірала та міністрів призвела також до наслідків у кабміні. Політику канцлера Олафа Шольца опротестовують деякі члени коаліційної Вільної демократичної партії. Свій заклик – надати допомогу - заново висловили мер Києва Віталій Кличко та посол України в Німеччині Андрій Мельник».
У словах та постаті німецького адмірала Кая-Ахіма Шенбаха, яка повинна стати ганьбою для нинішньої Німеччини – члена НАТО та ЄС, є вагома символіка часів мрій ІІІ Рейху про «життєвий простір». Кай-Ахім Шенбах в 2004-2006 роках був старшим офіцером на фрегаті Шлезвіг-Гольштейн. Полякам судно військово-морських сил Німеччини, яке названо Шлезвіг-Гольштейн, однозначно асоціюється із лінкором, що прибув 25 серпня 1939 до Ґданська із «дружнім візитом», а 1 вересня постріл з його гармат у напрямку польської військової частини на Вестерплятте почав ІІ Світову війну.
Нині згуртування військ Путіна неподалік кордону України та черговий рік окупації російськими військами українських земель, також спонукало світових лідерів, а то й громадян, поставити запитання: чи світ опинився на грані найбільшого збройного конфлікту в Європі з часів Гітлера та Сталіна? Тому слова німецького віце-адмірала та рішення німецького уряду про блокування захисної зброї Україні шокують весь світ, звісно, насамперед самих українців, які ще нещодавно, несвідомі прихованих намірів Берліна, визнавали Анґелу Меркель найбільшим другом України в Європі.
А це саме Анґела Меркель у 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті заблокувала плани президента Польщі Лєха Качинського відкрити «дорожню карту» задля вступу Грузії та України до НАТО. За часів Меркель Путін збудував Північний Потік 2. Наприкінці своєї кар’єри на посаді канцлера Анґела Меркель блокувала продаж НАТО зброї Україні. Важко повірити, що теперішня міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт, продовжуючи блокувати поставки зброї Україні, не враховує настанов Меркель та її радників. Цинічну гру Берліна помітили також українські журналісти. Про подробиці статті цілої редакції «Європейської правди» з Києва повідомив кореспондент Польського радіо Павел Бушко:
«Як головні – неприязні кроки Німеччини, Європейська правда перераховує: німецьку заборону поставляти Україні зброю, яку Берлін намагається поширити також на інші держави НАТО, блокування вступу України до Північноатлантичного альянсу, чи участь Німеччини у будові газопроводу Північний потік-2. У статті згадано нещодавні слова вже колишнього командувача військово-морських сил Німеччини. Як читаємо в статті, ,,політика Німеччини в результаті призводить до того, що німці стають учасником конфлікту, причому вони стоять по боці російського агресора’’. Як написано: ,,Українське суспільство з обуренням слідкує за політичною лінією, яку обрала попередня влада Німеччини, а теперішня - її продовжує. Нещодавно дії німецької влади скритикувало українське дипломатичне відомство’’».
Однозначна критика позиції німецької верхівки лунає також у польських ЗМІ та від польських політиків. Євродепутат Збіґнєв Кузьмюк в інтерв’ю телебаченню Republika TV політику Берліна щодо України визнав такою, що тривожить.
«Становище навкруг України стає дедалі тривожнішим. Росія по-через свої дії чинить вірогідним те, про що раніше заявила, тобто атаки на цю державу. Справді, реакція світу - дуже різна, й за таких обставин позиція Німеччини, зокрема, останніми днями – тривожить. Новий кабмін, де знайшлися „зелені”, раніше критикували дії Росії й здавалося, що той критицизм залишиться, а тим часом нова міністр закордонних справ Німеччини, що прийшла з „зелених”, наче поміняла свої погляди про Росію на сто вісімдесят градусів».
Євродепутат Кузьмюк назвав конкретні рішення німецької влади всупереч інтересам України та безпеки Польщі й Європи.
«Останні рішення про блокування поставок зброї з Естонії в Україну, яка вийшла з Німеччини. Також неоднозначна позиція щодо підтримки транспорту зброї з Великої Британії в Україну через територію Німеччини показують, що справді позиція Німеччини щонайменше двозначна. На совісті Німеччини у цій справі справді багато. Тісне співробітництво з Росією й доведення до того, що Північний Потік 2, по суті, готовий з технічної точки зору – лише деякі положення європейського закону спричинив те, що той газ цим газопроводом не пливе. Газопровід дав Росії почуття впевненості своїх прибутків. Якби Північного Потоку 2 не було – Україна була б набагато безпечнішою, її територією проходять стратегічні газопроводи й Росія, якщо хоче дотримуватися своїх зобов’язань стосовно Заходу, а це її основні прибутки з експорту, була б примушена територією України качати газ на Захід. Тепер, з технічної точки зору, обхід території України можливий, й тому Росія абсолютно впевнена, що якби почала конфлікт, то вона буде здатна дотримуватися цих зобов’язань стосовно експорту газу, а це гарантуватиме її стабільні прибутки. В тому сенсі на совісті німців насправді дуже багато, а ці останні дні показують, що за всяку ціну хочуть гарантувати свої інтереси, навіть за рахунок збитків Україні, якій, до речі, обіцяли велику підтримку»,
- сказав в інтерв’ю для телебачення Republika TV євродепутат Збіґнєв Кузьмюк. Слова польського політика співпадають із критикою політики Берліна, яка прозвучала від українських політиків та дипломатів – мера Києва Володимира Кличка, міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та посла Андрія Мельника.
Подвійна гра Берліна з Москвою у час найбільшої загрози війною в Європі з часів холодної війни інтегрує захисні системи держав Східного Флангу НАТО з Україною. Естонія, Латвія, Литва, Польща та Україна не хочуть заново стати колоніями Росії при мовчазній згоді Німеччини. Досвід часів правління в Європі двох найбільших злочинців в історії людства Гітлера та Сталіна надто жорсткий для Центрально-Східної Європи, яка щойно впродовж тридцяти років має шанс розвиватися за принципами демократії та вільного ринку.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Андрій Рибалт