Ціла низка дипломатичних, політичних та оборонних ініціатив Польщі останніми тижнями стала демонстрацією офіційної Варшави підтримки Києву на всіх цих трьох рівнях. Польська влада виявила єдність у своєму ставленні до російської воєнної загрози Україні з боку Росії і вжила всіх можливих на цей час заходів для надання Києву допомоги. Так сприймається всередині України дії Варшави щодо свого східного сусіди.
Перші тижні нового року позначилися помітною активністю Польщі у її допомозі Україні під час очікуваної ескалації воєнної загрози з боку Росії. 4 лютого Сенат Польщі одностайно ухвалив постанову про підтримку України, про що повідомила не тільки преса, а й Верховна Рада України. В офіційному повідомленні сказано, що польський парламент гарантував політичну та фінансову допомогу Україні, постачання їй зброї та участь солдатів країн-членів НАТО у навчанні українських військових. «Будь-які дії, спрямовані на стримування агресора, мають великий вплив на моральний дух української нації», – йдеться у постанові Сенату. Концентрація біля кордонів України величезної армії, танків, важкої артилерії, кораблів та бойової авіації має на меті дестабілізацію Європи і загрожує початком найбільшого збройного конфлікту з часів Другої світової війни. «Вільна Україна є однією з гарантій безпеки Польщі... Без незалежної України не може бути безпечної Польщі», – наголосили польські сенатори.
Очільник київського Інституту світової політики Євген Магда вважає такі заяви виявом близького партнерства між двома державами:
– Політична допомога з боку Польщі має більш інтенсивний характер ніж допомога військова. Україна зараз в позиції країни, яка не може швидко стати членом НАТО, але вона може стати символом євроатлантичної єдності і дотримання євроатлантичних принципів. Я думаю, що в Україні цінують допомогу з боку Польщі і вдячні за неї. Це свідчить про те, що в наших двосторонніх відносинах не лише економічні показники відіграють роль.
Особливо українців надихнула звістка про заплановане дипломатами створення спілки між Україною, Польщею та Великою Британією. Але серед політиків та політичних експертів проросійського штибу в Україні стали чутні критичні голоси щодо цієї ініціативи. Так експерт аналітичного центру «Дім демократії» Анатолій Октисюк не виключив, що заяви українських посадовців про створення такого тристороннього альянсу є лише політичною рекламною кампанією:
– Це було щось неймовірне: як так сталося, що Україна-Польща-Велика Британія входять в якесь тристороннє спілкування? Це була єдина фраза. Але після цього в Україні навіть встигли провести соціологію і вона показала, що 61 відсоток українців буцімто підтримує це об'єднання. Але є проблема: відповідно до 8 статті договору про НАТО, членам Альянсу заборонено укладати будь-які інші договори і створювати якісь інші військовополітичні союзи. Так само й Польща не має права укладати жодних міжнародних договорів і самостійно діяти на міжнародній арені, як член Європейського Союзу. Без консультацій і погодження з Євросоюзом ці питання просувати не буде ніхто.
На відміну від Октисюка, Євген Магда впевнений, що такі аргументи є занадто песимістичними:
– Не йдеться про союз, який був би за форматом аналогічний Північноатлантичному альянсу. Але ж Польща увійшла до Люблінського трикутника 2020 року і нічого не завадило їй це зробити разом з іншою країною НАТО і Європейського Союзу – Литвою. Це, до речі, можливості і для розвитку нашої співпраці в оборонній сфері, бо є відома Польсько-литовсько-українська бригада імені князя Костянтина Острозького. І це новий імпульс Люблінському трикутнику. Я розумію, що цей альянс між Великою Британією, Польщею та Україною носитиме швидше символічний характер. Він навряд чи зможе вирішити всі питання протидії російській агресії за принципом «тут і зараз». Проте він все одно потрібний і важливий. Україні потрібна будь-яка геополітична гра, яка дозволяє створювати геополітичну додану вартість.
Одним з доказів цього стало рішення уряду Польщі передати Збройним силам України військове обладнання на безоплатній основі. Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький уточнив, що в першій партії оборонної допомоги Україні будуть «боєприпаси, ПЗРК Grom і дрони різного типу». В пресі повідомлялося, що Україна отримає ПЗРК «Piorun» («Блискавка»), які є модернізованою версією ПЗРК Grom польського виробництва.
Ця зброя може допомогти українським воякам на Донбасі і стати в пригоді в разі бойових дій внаслідок російського вторгнення на українську територію, сказав заступник директора з міжнародних програм Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь:
– ПЗРК, як правило, використовують або Сили Спеціальних операцій, або на рівні роти і батальйону проти повітряних цілей. Це є ефективною зброєю для протидії ударним і багатоцільовим гелікоптерам, а також штурмовій авіації, як наприклад, російські СУ-25. Можна допустити і боротьбу на близьких дистанціях, і з винищувальною авіацією. За допомоги ПЗРК не можна зупинити повітряну операцію Росії. Для цього треба більш потужних систем. Наприклад, Польща закуповує системи «Patriot».
Польща ніколи не погодиться на визнання окупації Криму і Донбасу, навіть якщо це буде готовий зробити Брюссель, існує необхідність твердої політики стосовно Росії, сьогодні ситуація відрізняється від 1938 року зі спробами замирення агресора шляхом поступок. Такі заяви 9 лютого зробив заступник глави Міністерства закордонних справ Польщі Марцін Пшидач. Він запевнив, що Захід не готовий до компромісів із засадничих питань і не погодиться на те, щоб віддати Україну в створювану Росією сферу впливу. «Ми добре знаємо, що застосування політики поступок в результаті не призводить до миру», – наголосив Пшидач.
Така рішуча позиція західного сусіда України не залишається непоміченою в Києві, вважає аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков:
– Польська позиція позитивно сприймається і вітається. Особливо на тлі інших країн, наприклад Німеччини, яка зайняла свою позицію і не збирається її міняти. Звісно, немає жодної такої країни чи двох сусідів, між якими все було би зовсім ідеально. Але здоровий глузд і стратегічний підхід бере гору. Непросто ж так Польща була першою країною, яка визнала українську незалежність 30 років тому. Сталося таке диво, що зникла історична Російська імперія, частиною якої була Україна. І тепер Україна вже 30 років не є майданчиком проєктування сили на регіон, в тому числі й на Польщу. Всю ту шкоду, яку робили нам всі ці роки, могли би робити полякам, якби контролювали нашу територію. А от Угорщина забула уроки історії, хоча теж була країною, яка другою визнала нашу незалежність 30 років тому. Польща уроки історії не забула і чітко розуміє, що коли Україна під загрозою, то під питанням безпека всього регіону і самої Польщі. Тому зараз є сенс допомогти Україні, яка зараз скувала на себе значну частку російського потенціалу.
На цьому тлі частішають спроби завдати шкоди добросусідству Польщі та України. Але в Києві вже навчилися вчасно розпізнавати справжню мету провокацій і давати їм належну оцінку. Так сталося, наприклад, після недавньої масштабної кібератаки на державні інтернет-ресурси України, сказав голова Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах:
– Локація «картинки» показала Варшаву. Я поділяю думку експертів, що це, зокрема, спроба посварити сусідів – Польщу і Україну. Я впевнений, що сьогодні слід робити дуже серйозні висновки.
Але Варшава не обмежується лише політичною та військовою підтримкою України. На тлі спалаху чергової хвилі епідемії коронавірусу, 1 лютого польські рятувальники привезли в Україну 280 тон засобів боротьби з коронавірусом та медичні прилади. Цю подію широко висвітлювала українська преса та телебачення. Речник Держслужби з надзвичайних ситуацій України Сергій Крук сказав, що цей вантаж антисептичних та протиковідних матеріалів буде розподілений між підрозділами Держслужби і використовуватиметься в разі потреби для населення України.
Вільгельм Смоляк