Перемога України у війні з РФ не викликає жодних сумнівів в українців ще від початку березня, коли українському війську вдалося зупинити ворога, завдати йому колосальних втрат під Києвом і, зрештою, вигнати його з трьох північних областей. Згодом, ця впевненість стала головним чинником і для країн Заходу, які розгорнули масштабне озброєння України, а також гуманітарну і фінансову допомогу. Наразі йдеться вже не про вірогідність української перемоги, а про умови капітуляції РФ і перетворення її на безпечного сусіда України і держав Європи.
Самої перемоги над російським агресором буде недостатньо для подальшого мирного життя України й цілої Європи, — вважає більшість українських дипломатів, експертів та політиків. Цю думку поділяють і ті росіяни, що зі зброєю в руках воюють у складі Збройних сил України проти російських загарбників. Олександр Фортуна, який є начальником штабу подібного підрозділу, що має назву «Російський добровольчий корпус», окреслив три етапи на шляху до сталого миру та безпеки для повоєнної України:
— Перемога України, це насамперед повернення всіх окупованих територій. А в другу чергу, це проведення заходів з трибуналу та подальшого покарання всіх винних у цій війні та виплата репарацій. Наступний аспект полягає в тому, що Росія ніде не дінеться. Необхідно взяти участь в майбутньому облаштуванні цієї країни таким чином, щоби вона стала максимально комфортним сусідом не тільки для України, а й взагалі для навколишнього світу. Росія — це така велика клаптикова ковдра, що складається з різних етнічних утворень. За останні 20 років була створена політична нація, де постаралися, як в Радянському Союзі, змішати все з усім. Але є етнічно однорідні республіки. І якщо щось і почнеться, то це почнеться з них. Так званий корінний народ Росії абсолютно до цього не готовий і навіть цього не хоче.
Брак бачення реальних перспектив своєї держави після війни й навіть невідворотність поразки РФ у війні з Україною серед більшості росіян тривожить і командира добровольчого батальйону «Крим» Ісу Акаєва. Батальйон «Крим» — це кримськотатарський добровольчий батальйон розвідки. В його складі воюють не тільки кримські татари, а й народи Північного Кавказу, в тому числі й чеченці. Батальйон бере участь у відбитті російської агресії від 2014 року. Акаєв застеріг проти легковажного ставлення до долі РФ після перемоги України у війні:
— Майбутнє Росії після нашої перемоги дуже для нас важливе тому, що якщо вона залишиться в тому вигляді, в якому є зараз те, що трапилося з нами 24 лютого буде повертатися, на жаль, як показує історичний досвід. Є хлопці, що хочуть підтримати перебудову Росії в майбутньому і створення на її території національних територіальних утворень, як вони будуть називатися, це їхня справа. Ми цю ідею підтримуємо і намагаємось допомогти людям, які рухаються в цьому напрямку.
Одним з угрупувань таких людей стала «Громадянська рада», що складається з лідерів цивільних рухів російських регіонів і національних республік, які об’єдналися з «Російським добровольчим корпусом» для політичної й воєнної боротьби з російською агресією в Україні та путінським режимом в Росії. Представник цієї ради Денис Соколов виступає за те, щоби після перемоги України над путінським режимом кінець імперії настав не тільки для кавказьких народів, бурят, калмиків і татар, а й для самих етнічних росіян. Для цього він пропонує запровадження широкої автономії для регіонів нинішньої федерації й цілковиту ліквідацію нині панівного політичного класу:
— Наше політичне завдання — дати можливість народам, що населяють зараз Російську Федерацію на самовизначення, а суспільствам — на самоврядування. Під самоврядуванням суспільств я розумію деколонізацію не тільки національних республік, а й величезної кількості російських громад, що розселені по цілій території РФ, і які так само колонізовані, як й інші народи. Тому, що росіяни зараз пригнічені. Ідентичність підмінена якимись імперськими патернами, що роблять росіян абсолютно нездатними на політичну суб'єктність. І багато в чому, певно, навіть придушення політичної суб'єктності росіян було одним з головних завдань цього режиму.
Водночас, Соколов визнав, що наразі ще немає лідерів, які могли б очолити такі масштабні перетворення РФ і замінити собою панівну політичну, адміністративну і судову верхівку. Він сподівається, що визвольна війна України стане каталізатором цього процесу і на політичну арену РФ вийдуть справжні лідери:
— Неминуче звільнення Криму, звичайно, приведе до тектонічних зсувів всередині росії, але це стосуватиметься передусім російської еліти, оскільки зараз, як не дивно, багато з них все ще вважають, що можна відіграти назад, що нічого не відбувається, що вони живуть у світі, який існував до 24 лютого. Вони досі не розуміють, що відбувається насправді. І звільнення Криму призведе до того, що кількість людей, які зрозуміють, що війна програна, і що путін з компанією втягнув їх у повну катастрофу, збільшиться.
Соколов заявив, що до проєкту «Громадянської ради» доєдналися вже більше десятка регіонів РФ, які є економічно самодостатніми, більше за всіх інших відчувають колоніальний тиск Москви.
Проте Олександр Фортуна зазначив, що переважна більшість російських регіональних еліт і більша частина російського суспільства і досі не усвідомлює, чим насправді їм загрожує війна в Україні:
— Для того щоби відбулося якесь зрушення в умах людей, це має їх зачепити особисто. Якщо це їх не стосується особисто, якщо людину, що живе в Сибіру запитати про війну Україні, то для неї війна в Україні і війна на Марсі будуть майже однаковими речами. Це десь дуже далеко і її це не стосується. А от коли ці люди почнуть це відчувати безпосередньо на собі, коли в них буде пропадати світло, вода, коли в них буде щось там відбуватися, щось горіти, тільки тоді почне народжуватися запит до влади чому це відбувається, і навіщо взагалі війська РФ присутні в Україні.
Натомість нині переважна кількість росіян ще згідна бути рабами, й доки ця згода є, не варто говорити про постання якоїсь російської нації та російського громадянського суспільства, — вважають всі опитані військові та політик. Як зазначив Денис Соколов, нацією можуть бути лише ті люди, що не хочуть бути рабами й готові воювати за свою свободу.
Олександр Савицький