Українська Служба

Чи діють санкції проти Росії?

08.03.2023 19:30
Урядовці та громадські активісти називають їх новим видом зброї, що не менш ефективна за гармати
Аудіо
  • Чи діють санкції проти Росії?
Ілюстраційне фото PAP/EPA/ILYA PITALEV / SPUTNIK / KREMLIN POOL

Запроваджені країнами Заходу, а слідом за ними й іншими державами світу антиросійські санкції переглядаються і посилюються впродовж цілого часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Урядовці та громадські активісти називають їх новим видом зброї, що не менш ефективна за гармати. Проте через намагання уникнути та обійти ці санкції російськими ділками та урядовцями, щоразу часті звучать сумніви у тому, чи справді ці санкції є ефективними та спроможними знекровити агресивність Кремля. З цих позицій наразі вже можна чути вимоги завдати загарбницькій політиці Москви смертельного економічного удару.

Запроваджені Заходом антиросійські санкції є чи не єдиним міжнародним механізмом, що дозволяє підвищити ціну російської агресії проти України невоєнними методами, вважає депутат Верховної Ради України Ярослав Юрчишин. Водночас він визнав, що механізми обходу цих санкцій виникають в той самий момент, як вони запроваджуються. Саме тому в Сполучених Штатах Америки, Великій Британії, а тепер вже й в структурах Євросоюзу розроблені правові акти з криміналізації механізмів уникнення Росією санкцій. Але стверджувати, що антиросійські санкції взагалі не працюють було би несправедливо, вважає депутат:

- Санкції не те що працюють, а працюють дуже добре. Це – чи не єдиний мирний механізм зупинки війни. Через те, що санкції працюють дуже добре, російська пропаганда активно розповідає, що санкції не працюють. 

Спецпредставниця українського міністерства закордонних справ зі санкційної політики Олександра Василенко сказала, що її відомство провадить велику і щоденну роботу із закордонними партнерами із тим, щоби якомога більше держав світу приєдналися до цих санкцій і щоби їхній обхід російською стороною був мінімалізований. Вона навела кілька прикладів, що свідчать про ефективність антиросійських санкцій: 

- Єдина наша ціль – не дозволити Росії мати потенціал продовжувати військову агресію проти України. Зараз вони вже не спроможні робити наскільки точні ракети. Ми зараз б’ємося, щоби вони втратили можливість з’єднуватися зі своєю системою ГЛОНАС, а це питання чіпів, це питання технологій. В нас така тактика «тисячі порізів». Ми закриваємо роботу банків. Ми навіть вже бачимо вже перші дзвоники по ядерній енергетиці. Ми надаємо докази того що «Росатом» використовуються, як джерело постачання технологічних компонентів для ракет. 

Проте Росія успішно обходить санкції ЄС та країн «Великої сімки» й налагодила постачання передових технологій для війни в Україні, стверджує агенція Bloomberg. З посиланням на анонімного дипломата з Європи, вона повідомила, що російський імпорт майже повернувся до довоєнного рівня. А мікросхеми з ЄС та інших країн Заходу надходять через Туреччину, Об'єднані Арабські Емірати й Казахстан. Чекати миттєвого ефекту від санкцій було би наївно, застерегла представниця Національної агенції із запобігання корупції Агія Загребельська. Вона закликала спокійно ставитися і до спроб обходу цих санкцій Росією й посилювати протидію таким спробам:

- Я не тільки вважаю, що санкції працюють, я вважаю, що ми недооцінюємо ефект санкцій. Вся санкційна структура світу будувалася в період міжвоєнного часу. Відповідно, вона сьогодні досі ще перейшла на військові «рейки». Це означає, що все має відбуватися скоріше і більше, коли запроваджується не 100, а тисячу, Цей процес перебудування відбувається і, можливо, через це виникає така ілюзія, що дуже багато шляхів обходу санкцій і все не працює. Ми також всі очікували, що російська економіка буде швидко відправлена в нокаут. Перші три місяці цього економічного шоку, який відбувався в Росії, підкріплювали наші очікування. Але ми зіткнулися з реальністю, яку слід визнати не тільки Україні а й мабуть цілому світу, що санкції – це інструмент довгострокової дії, коли вони застосовуються щодо великої економіки. Випадків їхнього обходу чимало. Ми маємо справу з російськими бізнесменами, з російськими олігархами, з російськими чиновниками. А вони – чемпіони світу з роздачі хабарів. Вони дійсно вміють корумпувати, шукати злочині шляхи і таке інше. І наше завдання – іти за ними й виявляти всі прогалини і швидко їх закривати. Одразу передбачити і сконструювати такий механізм, щоб не було прогалин, неможливо. 

Проблеми з антиросійськими санкціями є й в самій Україні, визнала експертка «Ради економічної безпеки» Ілона Хмельова. Вона нагадала, що російський бізнес ще і досі продовжує працювати в Україні і це демотивує західних партнерів держави. Тому експертка виступає за створення спеціального урядового органу зі санкційної політики. Але це не скасовує того, що слід змінити розуміння санкцій у світі, вважає Хмельова:

- Саме ставлення до санкцій таки має змінитися. Тому що зараз багато держав вважає, що це політичне рішення запроваджувати санкції, чи ні, бути нейтральними, чи ні. А насправді – це обов'язок будь-якої цивілізованої держави, згідно зі статутом ООН, боротись проти порушень основних норм і принципів міжнародного права. Тому такий орган мав би працювати на основі певної міжнародної конвенції і відстежував роботу санкцій на глобальному рівні. Єс вже робить кроки в цьому напрямі, але хотілося, щоби в подальшому ця робота стала більш глобальною.  

Однією з причин поступового, а не обвального запровадження санкцій країнами цивілізованого світу стали неминучі збитки, яких вони зазнають розриваючи економічні зв’язки з Росією. Зокрема, на Заході побутує думка про те, що було би доцільніше не так зупиняти вже існуючу економічну співпрацю з Москвою, як просто не починати нові проєкти. Натомість засновник відділу іноземної преси при Раді нацбезпеки та оборони України Роман Вибрановський пропонує урядові розробити механізми протидії таким настроям і спробам «хороших рускіх» на Заході домогтися скасування антиросійських санкцій: 

- Російські наратив зараз буде йти в інший спосіб. Вони починають говорити, що санкції починають працювати проти звичайних людей, і що нас чекає наступного року, коли будуть говорити: то нащо ж ви робите санкції й перетворюєте Росію в Північну Корею? Вона ж буде ще небезпечнішою! Але 68 відсотків європейців розуміють, що війна, яка є зараз, це атака також на Європу. Відповідно, нам слід казати, що це захист. І що це захист не тільки України, а також і європейців. Санкції, це також можливість заробити там, де втрачаються ринки і можливості Росії. Чи можем ми вже цього року запропонувати європейцям не прохання про захист нас, а разом заробити, разом віджати російський ринок, разом бути безпечнішими. Очевидним є ринок зброї. Те, що росіяни називали зброєю, виявилося дешевим лайном, яке можна порівняно дешево знищувати. Чи є ще щось? Чи можемо ми змінити цю парадигму і сказати – давайте працювати разом? 

Попри всі ці проблеми, антиросійські санкції невпинно поглиблюються і до них доєднуються інші держави світу. Так, Японія в останній день лютого заморозила активи десятків юридичних та фізичних осіб з Росії та окупованих нею територій України. А прокуратура Швейцарії висунула обвинувачення чотирьом співробітникам швейцарського підрозділу російського «Газпромбанку» запідозрених у причетності до відмивання мільйонів доларів з таємних статків президента Росії Володимира Путіна.

Запрошуємо послхуати передачу у доданому звуковому файлі

Олександр Савицький