Візит президента України Володимира Зеленського до Польщі 5 квітня назвали історичним. Під час нього було підписано цілу низку важливих документів і підтверджено тверду підтримку офіційної Варшави Україні в її боротьбі з російською агресією. Українські політики та експерти оцінили цей візит як такий, що відкриває нові перспективи зближення двох сусідніх країн.
З новинами про візит до Польщі президента України Володимира Зеленського 5 квітня в українській пресі могли конкурувати лише новини щодо ситуації на російсько-українському фронті. Небувалий сплеск інтересу визначили повідомлення, що надійшли з Варшави, про врегулювання президентами двох країн зернової суперечки, пов'язаної з вимушеним транспортом через Польщу українського зерна та демпінгу цін на продовольство, який обурив польських фермерів. Але найбільше українців схвилювали заяви про непорушну підтримку Варшави українського курсу на інтеграцію до НАТО та надання Києву нового оборонного пакету. Директор українського агентства Defense Express Сергій Згурець спробував прояснити деякі деталі того, яку допомогу отримають від Польщі Сили оборони України та українська дипломатія:
—Сьогодні Польща поставила Україні загалом озброєння на 2 мільярди доларів. Сюди входять і танки, і літаки, і системи протиповітряної оборони. Наразі оголошено про нові ініціативи України та Польщі. Було згадано про підписання контракту на постачання бронетехніки загальною кількістю 100 штук. Він фінансуватиметься коштом американської та європейської допомоги. Президент Зеленський сказав, що є проекти у галузі протиповітряної оборони. Це не було деталізовано, але ми знаємо, що Польща вже постачала Україні значну кількість переносних зенітно-ракетних комплексів «Перун», які виявилися навіть ефективнішими за «Стінґери». Також нам були передані зенітно-ракетні комплекси «Оса» та С-125, які раніше вже використовувала польська армія. Ймовірно, йдеться про нові зразки озброєнь, про які поки що ми точно не знаємо. Ми розуміємо, що це буде найефективнішим контрактом. Згадано також про створення Україною та Польщею спільних підприємств для виготовлення озброєнь. Візит президента України до Польщі став ще одним поштовхом для активізації низки важливих проектів, які є вкрай потрібними для наших Збройних сил. Раніше у нас були тристоронні переговори між Україною, Польщею та Британією. Цей троїстий союз передбачав допомогу Україні, зокрема й політичну. Передбачалося рішення, що ці країни могли б надати гарантії безпеки Україні доти, доки країна вступить до НАТО. На тлі підготовки до Вільнюського саміту НАТО це складові опрацювання напрямків, які нам можуть гарантувати безпеку, можливо, на рівні двосторонніх угод. І такі надійні партнери, як Польща, можуть виступати тимчасовими гарантами доти, доки Україна не вступить до Північноатлантичного Альянсу.
Голова правління київського Інституту світової політики Євген Магда у своєму інтерв'ю європейським телеканалам наголосив на важливості зустрічі на найвищому рівні президентів України та Польщі, а також позначив найбільш гострі проблеми, які доведеться їм вирішувати спільно найближчим часом:
— Польща поводиться як стратегічний союзник практично у всіх сферах: від прийому біженців до перетворення Польщі на логістичний габ з постачання в Україну озброєнь та палива, лобіювання інтересів України в НАТО та Євросоюзі. Все це існує і все це вимагає не тільки слів подяки, а й слів, я думаю, порозуміння між нашими країнами. Надалі багато залежатиме і від завершення російсько-української війни, і від результатів виборів у Польщі та майбутніх виборів в Україні. Мені шкода, що у Варшаві не опинився президент Литви. Я думаю, що зустріч у форматі Люблінського трикутника була б більш логічною в контексті останніх заяв Лукашенка та Путіна щодо розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі. Я думаю, що це також обговорювали президенти України та Польщі.
Євген Магда також висловив упевненість, що політика історичної пам'яті двох сусідніх країн зазнала змін під час нинішнього партнерства у відображенні російської агресії проти України. І що гасла минулого наповнилися новим змістом, що відображає спільні інтереси і України, і Польщі:
—Я вважаю, я сподіваюся, що практично всі зрозуміли за ці 400 днів, що гасло «Слава Україні!» не спрямоване проти Польщі. Це гасло, яке скероване проти Росії і тут не може бути якихось претензій щодо цього питання. Вони просто нереалістичні, просто не потрібні.
Вже сьогодні українські політики дивляться у майбутнє польсько-українських відносин і бачать його як тісну неформальну асоціацію всередині Європейського Союзу, — сказав депутат Верховної Ради Ярослав Железняк:
—Я щиро вірю, що як тільки закінчиться війна і ми вступимо до Євросоюзу, Польща та Україна, умовно кажучи, стануть новим локомотивом економіки. Ми близькі економічно та політично вже зараз. Щойно ми станемо частиною Євросоюзу, у нас постануть промислові ланцюги. Те, що нас сильно відрізняє від іншої Європи — ми досить голодні для того, щоб працювати і захоплювати нові ринки, досить працьовиті, щоб задовольнити цей голод на економічне зростання. І у нас, і у поляків є досить ефективні підприємства, щоби в них інвестувати, розвивати та економічно захоплювати нові території. Ми маємо досить кваліфікованих людей. У нас схожа мова, нам легко будувати зв'язки та працювати разом.
Символом зближення Польщі та України став тестовий проїзд у день візиту Володимира Зеленського до Польщі першого поїзда залізницею європейського стандарту. Він вирушив із української Рава-Руської до Варшави. Віце-прем'єр із відновлення України Олександр Кубраков заявив, що запуск через кілька місяців сполучення між Варшавою, Любліном, Рава-Руською та Львовом дозволить задовольнити величезний попит українців на зручну логістику та розвантажити автомобільні пункти пропуску.
Олександр Савицький