Аналіз варіантів розвитку кризи в росії та післявоєнних змін цього державного утворення стали предметом дослідження російських опозиційних політиків та експертів у вигнанні. Результати соціологічного дослідження «Оцінка громадянами російської федерації стану взаємовідносин між федеральним центром та регіонами» демонструють зростання протестного потенціалу серед національних республік рф. Російська опозиція розробляє нові моделі функціонування постросійського простору.
40% опитаних росіян вважають, що місцева влада недостатньо захищає їхні інтереси перед центром. Такими стали результати опитування населення, які оприлюднив у Києві заступник директора дослідницької компанії Ю.С.С. Олексій Біловол. Він зазначив, що опитування провадилося за місяць до маршу на москву приватної військової компанії «Ваґнер», а, отже, ці дані спростовують міф про єдність народів росії, який, як він сказав, «дуже сильно захитався після бунту «Ваґнера». Соціолог додав, що підтримка московської влади знижується й серед російської молоді. Понад 25 мільйонів росіян виступають за припинення війни з Україною. Біловол вважає, що це реально потужна сила, і, якщо зібрати в одному місці хоча б її частину, ця сила здатна знести владу, оскільки питання лише в організації незадоволених. Суперечності між центром та республіками посилюються й ставлять під питання існування рф, яка й без того вже давно є нелегітимним утворенням, що зневажає союзний договір від 1992 року. Таку заяву зробив прем'єр уряду Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Ахмед Закаєв:
«Багато хто забуває, що цей договір був підписаний на 10 років, тобто до 2002 року. 2002 року цей договір мав бути пролонгований, але цього не сталося. Таким чином, з 2002 року те, чим сьогодні керує так званий «колективний путін», — це нелегітимне державне утворення, і воно має перестати існувати. Відповідальність за все, що відбувається в Україні й відбувалося всі ці роки, лежить на західних політиках. На тих, хто виростив путіна. Якби його свого часу зупинили в Чечні, в Грузії чи 2014 року в Україні, сьогоднішньої війни не було б. У росії є колективний путін, і це система. Лише одна-єдина Україна на цілому європейському континенті, лише український народ зміг протистояти цьому монстрові».
Відвага українців надихає активних громадян рф на збройне протистояння імперській москві у складі Сил оборони України та на переформатування нинішньої росії в принципово іншу державу, заявив представник «З'їзду народних депутатів» рф Олексій Барановський:
«З'їзд народних депутатів» — це політичне крило російського опору, а Легіон «Свобода Росії» — це силове крило. З'їзд вже працює над законодавством постпутинської росії. Ми ухвалили «Акт про люстрацію», бо проводити будь-які вибори чи референдуми з путінськими виборчкомами неможливо. Усіх можновладців слід усунути, військових злочинців заарештувати й видати кого в Ґаагу, кого в українські суди. Всі регіони та республіки після падіння путінського режиму мають автоматично отримати незалежність. І лише потому їм пропонується варіант конституції, що буде водночас новим федеративним договором. Хто з регіонів захоче приєднатися та стати засновником нової держави — ті стануть. Тобто це американська модель, коли штати заснували власне Сполучені Штати Америки. Російської федерації більше не буде. Ми вважаємо, що ця нова держава називатиметься «Російська республіка», хоча назва ще може змінитися. Але без силового кулака нічого не зміниться. Легіон "Свобода Росії" планує похід на москву, і він буде успішнішим, ніж похід Пріґожина. Лише зростання добровольчих формувань, лише зростання силового кулака може дати шанс щось принципово змінити в росії. Впевнений, що ічкерійці зможуть досягти своєї свободи. Але й іншим регіонам теж треба подумати, якими силами вони збираються розганяти місцевих царьків».
Проте самого лише силового блоку буде недостатньо для звільнення пригноблених народів від російського диктату, вважає орган організатор ГО «Форум вільних народів пост-Росії» Олег Магалецький:
«Кожен суб'єкт має володіти власним силовим крилом, тобто силами самооборони, власною протоармією. Сьогодні цей процес триває. В лавах Збройних сил України воюють інгуші, карели, інгерманландці, представники Саха, Бурятії, черкеси… Так, їх небагато і вони не інституціалізовані, а на відміну від батальйонів Ічкерії, від росіян, які воюють у Російському добровольчому корпусі та в Легіоні «Свобода Росії». Але в лавах Сил оборони України є рота «Башкорт», ногайці, орат-калмики й інші. Вони звертаються до українського керівництва, до армії, до наших міжнародних партнерів із закликом про допомогу в підготовці та залученні їх до військових структур, до участі в захисті України та боротьби проти російської імперії. Водночас це військове крило має мати й політичний центр. Якщо військові структури не матимуть політичного центру, вони залишаться без дипломатичних представників, без культурної дипломатії в країнах ЄС і НАТО, не зможуть представляти свої нації. Досвід уряду Чеченської республіки Ічкерія в екзилі може бути прикладом для інших поневолених народів та регіонів у тому, що там є військова сила у вигляді кількох батальйонів у лавах Збройних сил України, але є й уряд у вигнанні, координаційний центр, є міністри».
Чи зможуть із таким завданням представництва пригноблених народів впоратися представники ліберальної російської інтелігенції, які зараз дуже активні на Заході? Ахмед Закаєв вважає, що не тільки не зможуть, а й що ці популярні в західних колах політики взагалі не сповідують цінностей свободи, незалежності та демократії:
«Вони становлять більшу загрозу, ніж путін та його система. З путіним та з його системою все ясно, світ уже зрозумів, хто вони такі. Але ті, хто сьогодні перебуває на Заході, дезорієнтують західні країни, стверджуючи, що, якщо розпадеться російська імперія, почнуться етнічні чистки чи громадянські війни. І що, щоб не допустити поширення ядерної зброї, хімічної та інших проблем, слід нібито змінити путіна, але зберегти росію як імперію. Це буде велика помилка! Вони — імперці. Вони бажають зберегти цю імперію. Вони жодного стосунку до лібералів чи демократів не мають. Вони сьогодні ллють воду на млин путінської системи».
Закаєв підкреслив, що особливо цинічними є спроби російських лібералів накинути Заходу думку про неминучі етнічні сутички в разі розпаду нинішньої рф. За його словами, напруженість між різними народами Кавказу споконвічно провокувала сама москва, а коли Кавказу давали спокій, його народи швидко знаходили мирні способи вирішення найрізноманітніших проблем.
Олександр Савицький
