З початку 2023 року в західній пресі дедалі частіше з'являються результати незалежних розслідувань про те, як європейські та американські мікрочіпи опиняються серед компонентів російських ракет, якими загарбники обстрілюють мирні міста України. Так, за даними розслідування журналістів голландських видань NOS та Nieuwsuur, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країна-агресор отримала мільйони мікрочіпів, вироблених у Нідерландах компаніями Nexperia та NXP. Їх виявили в російських гаубицях, крилатих ракетах та вертольотах. «Уся ця зброя використовується Москвою для вбивства українських військових та мирного населення», — сказано в розслідуванні журналістів.
Обхід антиросійських санкцій Заходу не просто можливий, а й добре відпрацьований Москвою ще за часів Радянського Союзу, упевнений незалежний військовий аналітик Олександр Алєсін:
— Тонкі вироби електроніки, системи наведення, оптико-волокняна техніка, лазерні далекоміри і так далі — це все в дефіциті, і це зараз доводиться терміново десь знаходити, терміново це монтувати на танки, що модернізуються. За радянських часів я працював на обчислювальному центрі, і ми отримували американські обчислювальні машини через нейтральні країни. Ці машини викрадалися разом із технічною документацією, надходили на підприємства Радянського Союзу і там цю документацію перекладали та налагоджували виробництво своїх копій. Закрити це все — неможливо. Будуть усілякі обхідні шляхи. Це буде, звичайно, дуже дорого, буде дуже багато проміжних щаблів. Але повністю перекрити цей канал неможливо. Особливо тому, що багато виробів — подвійного призначення. Це електроніка, що використовується в побутовій техніці, дитячих іграшках, комп'ютерних іграх і у високоточній зброї. Ну, не такого високого класу, але, зокрема, для тих самих БПЛА «Герань» і для тих же БПЛА «Ланцет», я думаю, це цілком придатні електронні елементи.
З цією думкою погоджується й експертка Ради економічної безпеки України Олена Юрченко. Вона вважає, що перекрити всі шляхи надходження мікроелектроніки до Росії через треті країни неможливо через глобалізацію світової економіки, яка спостерігалася в останні десятиліття. І що з цієї причини обхід санкцій Росією можна зробити дорожчим, але не перекрити зовсім:
— Російська агресія навчила, що коли ви настільки зрослися економічно, у тому числі й технологічно, то санкції діють не дуже ефективно. Тому зараз акцентують увагу не на цілковитій забороні імпорту, а, наприклад, на тому, щоб максимально зросли видатки на оформлення нових схем, пошук чистих підставних осіб, пошук і налагодження каналів поставок. Тому що це насправді дуже довго і не просто. Для того щоб на кожному етапі побудови схем поставок вартість зростала, і закупівля обладнання стала би повністю збитковою чи нерентабельною. Таким чином, це переважно стратегія тисячі порізів, а не щось максимально ефективне.
Основним постачальником мікроелектроніки до Росії вважається Китай. Однак ці постачання ретельно маскуються під мирну торгівлю, вважає Олександр Алєсін. За його словами, Китай стримує постачання Москві озброєнь, але не мікрочіпів для їхнього виробництва. В результаті ситуація така заплутана, що дослідникам просто неможливо знайти релевантну статистику. Відомо лише, що Росія показує зростання імпорту із Китаю. Але сам Китай не показує зростання свого експорту. Тому лишається тільки припустити, що китайські мікрочіпи матеріалізуються в Росії з повітря:
— Китай цінніший для Російської Федерації саме постачанням електронних компонентів, а крім них ще й постачанням хімічної продукції й кольорових металів, необхідних на снарядному та патронному виробництві, а також для виробництва порохів, вибухівки і так далі. Справа в тому, що вихідні компоненти загалом досить нешкідливі. Вони використовують у різних виробництвах. Той самий толуол, коли стає тринітротолуолом, це вже вибухова речовина. Тому і Росія, і Китай вважають за краще не засвічувати свої канали відкритими постачаннями озброєння. Тим більше, що таки китайські копії західного, російського та радянського озброєння гірші, ніж оригінали.
Голландські журналісти розкрили одну із схем постачання європейських чіпів до РФ. Їх закуповувала група китайських компаній, яка потім місяцями експортувала їх до Росії. Одна з цих компаній фігурує у санкційних списках США за співпрацю з російським військово-промисловим комплексом, зазначили журналісти. Аналогічні компанії були виявлені останніми місяцями в Естонії, Туреччині, Гонконгу. За даними російської митниці, лише за перші сім місяців повномасштабного вторгнення Росії в Україну одна з подібних компаній експортувала до Росії комплектуючі щонайменше на 20 мільйонів доларів, у тому числі й чіпи американських виробників. Все це ставить перед цивілізованим світом завдання заблокувати подібним до Росії агресивним країнам підготовку до війн майбутнього, сказала Олена Юрченко:
— Йдеться про те, щоб розробити механізми, які не дозволили б Росії зробити квантовий стрибок і перестрибнути відставання, яке в неї вже є станом на 2023 рік. Фактично більшість мікроелектроніки, яку зараз можна постачати в Російську Федерацію, це рівень 1990-х та ранніх 2000-х років. Ця продукція є примітивною. Тепер завдання полягає в тому, щоб у Росії нічого не залишалося складнішого за те, що вони вже мають. І щоб вони не могли імпортувати щось складніше, а лише те, що стосується низької цифрової потужності. Щоб вони не мали нормальних засобів виробництва. Щоб Росія залишилася в технологічному середньовіччі. Причому в такому, досить буквальному.
Світове санкційне законодавство не порається з розмахом обхідних схем. За підрахунками юристів, за останні п'ятнадцять років було винесено лише десять вироків за складними схемами торгівлі через треті країни. А самі такі країни спритно прикриваються заявами про боротьбу із підтримкою війни своїми технологіями. Так, Китай оголосив про запровадження обмежень на експорт цивільних дронів та пов'язаного з ними обладнання, щоб їх «не можна було використовувати у бойових діях». Водночас офіційний Пекін відмовився приєднатися до антиросійських санкцій Заходу. А Росія за час своєї загарбницької війни, імпортувала з Китаю в 30 разів більше тих самих безпілотників, ніж Україна.
Олександр Савицький
