Посилення стійкості української енергосистеми в умовах війни й масованих ракетних атак російських загарбників, перспективи транспортування українською газотранспортною системою водню, виробництво та експорт до Євросоюзу біометану – такі цілі ставлять перед собою українські енергетики. Про це йшлося під час Восьмого газового форуму в Києві. На ньому представники української влади, бізнесмени, експерти та дипломати дискутували про способи запобігання кризовій ситуації минулого року, коли внаслідок руйнувань російськими окупантами частини енергетичних потужностей спостерігалися аварійні відімкнення світла по цілій країні. Головною тенденцією розвитку української енергетики, як очікується, стане перехід на відновлювані джерела енергії в тісній співпраці з європейськими партнерами.
Ракетними ударами по цивільній та енергетичній інфраструктурі України російські окупанти зруйнували в країні від 40 до 60% енергогенеруючих потужностей та енергорозподільчих мереж. За твердженнями українського Міненерго, до цього зимового періоду та нового опалювального сезону вдалося усунути майже всі пошкодження. А з огляду на досвід минулого року, поблизу кордонів України зі сусідніми країнами НАТО зосереджені запасні трансформатори та інше обладнання, яким українські енергетики зможуть оперативно маневрувати в разі нових російських терористичних атак. Обсяги видобутку нафти й газу всередині України на час воєнного стану не розголошуються. Але міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що цієї зими країна зможе обійтися без імпорту газу з Європи. Своєю чергою голова «Експертної ради з розвитку газової промисловості та ринку природного газу» Леонід Уніговський зазначив, що незважаючи на розв'язану проти України війну, Росія продовжує транспортувати через українську територію свій газ до Європи. І що це дозволяє Києву балансувати газорозподіл в разі пошкодження внутрішніх газогонів:
- Транзит дозволяв підтримувати певний тиск. Транзит підтримував певні обсяги. Чи можна сказати, що ми споживали російський газ? Ні! Якщо ми й споживали якусь частину цього газу з труби для власних потреб, то таку саму частину ми віддавали на транзит з наших підземних сховищ. Тому питання чий газ ми використовуємо, є досить риторичним. Але головне інше. Головне – що газ був. Транзитний контракт з РФ діятиме ще й наступного року. Тому формально цей опалювальний сезон ми також пройдемо з працюючим транзитом. А це цілком певна надійність нашого газопостачання, хоч я розумію, як це звучить, що ми забезпечуємо транзит газу країни-агресора. Але тут треба підходити, як на мене, прагматично. Це забезпечить нам певну частину нашої безпеки – стабільний опалювальний сезон.
Головною вразливістю української енергосистеми є успадкована від радянських часів надмірна централізація генерації електрики та розподільчих мереж. Єдина енергосистема України витримала найважчі удари російських загарбників минулої зими, але якби виробництво електрики було розповсюджене територією держави, то й втрати від ракетних атак окупантів були б менш дошкульними, стверджують українські експерти. Президент оператора з продажу електроенергії «MHP Eco Energy» Олександр Домбровський виступає за створення українським бізнесом власних систем електрогенерації та постачання електрики споживачам:
- Якщо українські компанії будуть енергетично незалежними, вони зможуть і свій бізнес частково чи цілком захистити самостійно. А це буде можливість забезпечити енергетичну незалежність для цілої держави. Наприклад, ми побудували два великі біогазові комплекси, на яких виробляємо біогаз. З цього біогазу ми виробляємо «зелену» електроенергію, тепло та пару. І це певною мірою забезпечує нашу енергетичну незалежність та енергетичну безпеку. Я можу сказати, що незважаючи на війну, за останні два роки ми збудували кілька сонячних електростанцій. В тому числі й цього року, щоб одержувати електроенергетичний ресурс для власного споживання. Ми сьогодні використовуємо технологію Smart Grid (Розумні електромережі), щоб оптимізувати споживання. Ми сьогодні займаємося дуже серйозними інноваційними розробками, спільно з нашими європейськими партнерами з пошуку нових технологій та того, як збільшити виробництво біометану та біогазу, у тому числі й «зеленого» водню. Вважаю, що це дуже серйозна перспектива, яка може мати колосальний експортний потенціал для України.
Перспективу перетворення України з газового реципієнта на газового експортера для всієї Європи підтвердив і голова правління «Біоенергетичної асоціації України» Георгій Гєлетуха. Проривом тут може стати розвиток виробництва біометану, впевнений він:
- Перший біометановий завод вже з'явився в Україні. Практично готове законодавство у сфері виробництва біометану. До кінця року очікується закон, що дозволить експорт біометану. І тоді Україна зможе посісти місце Росії із забезпечення Євросоюзу відновлюваними видами газу, зокрема біометаном. В нас найбільша площа сільськогосподарських земель в Європі. Відповідно, у нас утворюється найбільше аграрних відходів. Ці відходи можуть бути перетворені на біометан. В нас дуже розвинені газорозподільні та газотранспортні мережі. Практично в будь-якій точці України ми можемо підключитися до газогону і закачувати туди біометан. Ми територіально поруч із Європою. Європа для нас преміальний ринок. Всі європейські експерти кажуть, що до 2050 року у них буде дефіцитний ринок біометану й цього газу там бракуватиме. Будь-яка кількість біометану, яку ми зможемо запропонувати, Євросоюз у нас придбає. Це унікальна ситуація! Виникає нова експортно орієнтована галузь, яка займе вельми гідне місце в новій енергетичній архітектурі Європи.
Величезний потенціал заміщення імпортної нафти та нафтопродуктів в Україні має внутрішнє виробництво біоетанолу, стверджують українські експерти. Однак тут, як зазначив Гєлетуха, не варто сподіватися на успішну конкуренцію на зовнішніх ринках:
- Якщо біометан - це дефіцитний ринок, і вони готові купити все, що ми виробимо, то біоетанол – це конкурентний ринок. Ринок з дуже високою конкуренцією з боку європейських виробників. Тому, коли були проблеми в Польщі з українським зерном, то через кому в списку стояв і біоетанол. Польща заборонила експорт українського зерна та українського біоетанолу. Щоб він з'явився на нашому внутрішньому ринку, слід зробити те, що зробили всі європейські країни – запровадили обов'язковн додавання біоетанолу до моторного бензину. Додавати до бензинів 10% біоетанолу Технічно цілком можливо, без будь-яких проблем для ресурсу двигунів. Якщо на той обсяг бензинів, який ми споживаємо, додати 10% біоетанолу, це буде вже понад 200 тисяч тон біоетанолу на рік. Це більше, ніж все, що ми зараз робимо. Хто проти цього? Зрозуміло, що це нафтотрейдери. Вони не зацікавлені в цьому, оскільки вважають, що ці 10% – це втрата їхнього ринку.
Зелена енергетика стає обов'язковою частиною українських бізнес-планів на наступні роки. Розвиток сталої енергетичної системи, здатної вистояти проти спроб агресії, закликають внести до плану відновлення України, що готується на час після вигнання з її території російських загарбників.
Олександр Савицький
