84 учасники конференції у швейцарському курорті Бюргеншток, що отримала назву «Глобальний саміт миру», як заявили службовці офісу президента України, підтримали спільне комюніке. Вони очікують, що кількість держав-підписантів документа збільшиться, адже він лишається відкритим для підтримки іншими країнами. Дипломатичний успіх України як ініціаторки саміту затьмарений вимогами деяких країн-учасниць залучити до нього росію, що, зрештою, стало одним із пунктів комюніке. Чи справді став цей захід історичним — таке запитання поставив наш київський кореспондент українським експертам і дипломатам.
Безпосередньо перед початком «Глобального саміту миру» у Швейцарії офіційний Київ заявляв про участь у ньому понад 100 держав. Але минулого тижня надходила інформація про зменшення кількості учасників. За підсумками конференції заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква заявив про участь в ній 101 держави й міжнародної організації. Попри те, що словом «саміт» позначають тільки зустрічі на найвищому рівні, такими стали лише дві третини представлених на форумі країн-учасниць. Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін не виключив тут намагань росії й Китаю, представники якого не прибули до Швейцарії, зірвати або хоча б знизити рівень представництва країн-учасниць:
— Як Китай реально змінив кількість країн чи рівень їхнього представництва? Ну так, можливо, там були певні впливи. Але загалом саміт вдався. Загалом кількість країн приблизно така, яку ми очікували. Чи вплинули китайці фундаментально на рівень представництва деяких країн? Я чув, що так. Але це знову-таки не надто вплинуло на перебіг саміту. Це також висновок і для тих самих китайців. Їхній вплив дуже серйозний, без них рівняння не складається. Але їхній вплив має свої межі. Результат саміту — це сам саміт. Це вихід на політичний рівень. Є значна частина країн незахідного світу, яка точно не хоче перемоги росії, але так само не хоче і нашої перемоги, оскільки вона вважається перемогою Заходу. Другий момент — це наша ініціатива. А там, де у нас є ініціатива, цим точно не слід нехтувати. Розуміючи, що це історія про нас, ми маємо залучати незахідні країни, розповідаючи їм, що сьогодні це про нас, але світова система безпеки відсутня, міжнародне гуманітарне право так само. І ми маємо їм казати: «Дивіться, от сьогодні це про нас, а про кого це буде завтра чи після завтра — це питання. Тому обговорюючи нас, ви обговорюєте, можливо, і свою долю, свою послідовність дій, свій маневр, якщо ви станете наступними». За кілька місяців ми побачимо, які підсумки цього процесу.
Втім, все це не завадило офіційному Києву називати підсумки саміту словом «історичний». Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба високо оцінив текст заключного комюніке:
— Ми вже знаємо, що декілька країн проходять внутрішній аналіз спільного комюніке і планують приєднатися до нього, хоча вони не були на саміті. Текст збалансований, всі наші принципові позиції, на яких наполягала Україна, враховані.
Опитані експерти також вважають форум у Швейцарії успішним. Але тепер слід наполегливо втілювати пункти заключного комюніке в життя, як зазначив політолог і співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Олег Саакян:
— Тепер слова «глобальна більшість» грає на боці України. До цього російська федерація цілий час апелювала, що це нібито Захід, «золотий мільярд» і що ця війна — це війна проти росії. А росія — така собі геополітична жертва від імені всіх принижених і ображених. А Україну використовують, щоб росію згасити в її геополітичній міці. І зараз продемонстровано, що, навпаки, це Україна є частиною цієї глобальної більшості як жертва імперіалізму і загарбницької війни російської федерації, яка хоче повернути світ полюсів. І важливо, що українська «формула миру» тепер є продуктом легітимізованим і підписаним не геополітичними центрами, а широким загалом. Ми можемо говорити однією мовою з частиною, наприклад, африканських країн, бо ми зазнали колоніалізму з боку росії і зазнаємо його зараз. Ми ведемо антиімперіалістичну, антизагарбницьку війну. Це те, чого собі не можуть дозволити західні держави, які самі були колонізаторами щодо Африканського континенту. Але при цьому ми є й частиною західного світу. Це унікальна ніша, в якій перебувають кілька країн. І Україна з них одна з найтоповіших з погляду історичного моменту, ресурсів, здатності та масштабів.
З часу оприлюднення мирного плану Володимира Зеленського з 10 пунктів минуло півтора роки. Але на конференцію у Швейцарії були винесені лише три з них: ядерна та продовольча безпека, а також повернення українських цивільних та військових полонених. Проте, як відзначають українські експерти, якби форум у Бюргенштоку нічого не значив, росія б не боролася проти нього так завзято. Водночас вони дорікають офіційному Києву за неготовність до передбачуваної спроби Кремля змістити акценти порядку денного, чим став виступ владіміра путіна у переддень саміту з вимогами капітуляції України, оформленими у вигляді «мирних пропозицій». Адже цю заяву у Швейцарії обговорювали всі промовці, чого й домагався путін, кажуть в Україні. З цієї причини експосол України в США, керівник Українського кризового медіацентру Валерій Чалий закликав українську владу не піддаватися ейфорії, а розглядати результати швейцарської конференції як лише перший крок до встановлення справедливого миру:
— Інформаційний ефект — найголовніший на цьому саміті. Кількість країн вже має значення. Росіяни програли, це точно. Але ейфорії не має бути! 80 країн записали фразу «Запорізька станція має бути під контролем України». Але на окупованій станції росіяни зараз хочуть запустити реактор. Вони можуть використати цей ядерний об'єкт для ядерного шантажу, хоча МАГАТЕ це заперечує. Значить, має бути план активних дій в цій галузі — конкретні дії, політичні рішення з досягнення результату — це наступна найбільш важлива частина цього всього. Значить, давайте так діяти, щоби ми домоглися деокупації станції. А я зараз бачу, що більше такі орієнтири, що давайте другий саміт, давайте третій саміт…. І хто сказав, що росіяни мають брати участь у них? Це дивно, що Бразилія про це заявляє чи Туреччина — тільки за участі росії. Так, за участю росії це може бути у фіналі, коли вона піддасться тиску всіх і буде виконувати ці вимоги. Причому це точно не буде в форматі саміту миру. Будь-яке запрошення росії — це її легітимація. До того ж я нагадаю, що взагалі-то путін воєнний злочинець, і є указ президента Зеленського, що не можна взагалі сідати за стіл переговорів нашому президенту з путіним.
Валерій Чалий не очікує, що Москву витверезить міжнародна підтримка мирних ініціатив України. Як і більшість інших опитаних експертів, він нагадав, що розв'язання одного з пунктів української формули миру, винесеної на саміт, — проблеми постачання продовольства з України країнам Азії і Африки Чорним морем — сталося внаслідок ураження українськими Силами оборони кораблів російського Чорноморського флоту та витіснення їх подалі від маршрутів торговельних суден. Чалий прогнозує поступове втягнення у бойові дії проти агресивної росії держав Заходу і розгром воєнної потуги агресора як єдиний ефективний спосіб вмиротворення Москви.
Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі.
Олександр Савицький
