Отже, Сполучені Штати підтримуватимуть Україну — про це самі американські посадовці і говоярть, однак не кажуть, що хочуть перемоги України. Принаймні прямо. Однак зволікання з дозволами на удари вглиб території росії західною зброєю є промовистими. Володимир Зеленський заявив у четвер, 12 вересня, що росіяни вже встигли перенести свої об'єкти на безпечну відстань, поки захід приймає рішення.
Войцєх Мосцібродзький каже, що розуміння політики має бути реалістичним. Польща завжди мала романтичний підхід до політики, і зазвичай це погано для неї закінчувалося. Можливо, такий же романтичний підхід і в України?
«По перше, для американців Україна — дуже-дуже далека країна. У нинішній виборчій кампанії американці зосереджені насамперед на власних проблемах, що, певною мірою, зрозуміло: економіці, міграції, і правах американців в Америці, і, звичайно, можливому конфлікті з Китаєм. Це, звісно, не означає, що вони не бачать України, адже питання України постало, наприклад, у дискусії Камали Гарріс і Дональда Трампа. Але все ж треба пам’ятати, що пересічний американець, хоч це й погано звучить для вух українця чи поляка, мабуть, не знає, де знаходиться Україна. Я думаю, що більшість з них насправді не знають, і де знаходиться Польща. Але, звісно, еліти американської політики це добре усвідомлюють», — говорить доктор Мосцібродзький.
Тому з американської точки зору, як би сумно це не звучало, було б найкраще, якби в Європі нарешті запанував мир, і Америка зосередилася на конкуренції з Китаєм. Але одна справа мир в розумінні Європи і України й інша справа — в розумінні Америки.
«Мені здається, що неодноразово звучало в заявах американців, що Сполучені Штати хочуть, щоб росія була настільки ослаблена, щоб вона ніколи не могла відновити свою агресію проти сусідньої країни. Але ніколи не було заяв про те, що американці хочуть, або що мета Америки — перемога України.
Звісно, питання — що таке перемога для України? З точки зору американця вже тільки те, що Україна захистилася і не впала за три дні, — це вже перемога. Але, звичайно, в серці кожної порядної людини і кожного мешканця Центральної Європи українська перемога означала б визволення всіх земель, які захопила росія, — Донбасу і Криму, і сухопутного коридору з Кримом. З іншого боку, слід пам’ятати, що політика — це мистецтво досягнення можливого і створення ситуації, яка дозволяє чогось досягти. Провальний контрнаступ українців на південь (питання, чи міг він взагалі вдатися, чи американці і Захід надали Україні потрібну кількість зброї в потрібному місці для цього), безумовно, підігрів тих у Сполучених Штатах, хто тримається (з американської точки зору) позиції, що нехай ця війна закінчиться так, як є. Хай нарешті буде мир. Це, звичайно, жахливо, це погано, але давайте згадаємо, що колись вже США так думали, щоб у Європі вже настав мир», — переконує експерт.
Такий мікродозинг є безсенсовним — тримати рівень, аби Україна могла відбиватися, але не дати їй достатньо засобів для завершення війни перемогою над росією.
«Що важливо для США? Щоби Україна не програла? Звісно, так. Що могло б статися, якби Україна перемогла? І тут під перемогою я маю на увазі абсолютну перемогу з поверненням Криму і Донбасу. Тоді може дійти до драматичного перевороту в росії і усунення путіна від влади. І тоді американцям одразу доведеться розглядати сценарій: а що після путіна? А після путіна може бути така людина, як Патрушев, яка може бути ще небезпечнішою за путіна, тому що в обох такий психоз, щоб створити другий Радянський Союз. Це одне.
По-друге, можливий інший сценарій — коли буде усунуто того чи іншого путіна, посиляться рухи, що призведуть до розвалу росії. Наприклад, республіки Кавказу, тобто республіки, де домінує іслам, можуть стати незалежними. Адже вже була дуже довга війна між росією та Чечнею. І якби там з'явилися сили, які хотіли б незалежності Чечні, це, звичайно, послабило б росію. Але з іншого боку, я знову ж таки дивлюся очима американця, це може призвести до створення ісламського халіфату, тобто ісламської держави, на Кавказі. І така ісламська держава була б більшою загрозою для Сполучених Штатів, оскільки вона була б непередбачуваною.
Зверніть увагу, що не росія атакувала вежі в США, Всесвітній торговий центр, а Ісламська держава, яка непередбачувана. Тому американці точно цього бояться. І третя річ: якби в росії почався хаос, це могло б призвести до появи місцевих ватажків-бойовиків, які б отримали в руки навіть якщо не ядерні бомби, то велику кількість зброї, включно з хімічною та біологічною. І вони б могли перепродати її, наприклад, «Аль-Каїді», або використовувати на Близькому Сході. Це те, чого бояться американці», — каже доктор Мосцібродзький із Ґданського університету WSB Merito.
Звичайно, американці не сприймають росіян так, як поляки, що це вічна загроза незалежності, тому що американці розуміють це зовсім в інших категоріях. Через це, говорить Войцєх Мосцібродзький, Польща негайно прийшла на допомогу Україні, а американці і, ширше, Захід вагалися.
«На жаль, у політиці є так, що ми повинні мислити категоріями інтересів, а не справедливості, бо якби ми міркували лише категоріями справедливості, то росіяни повинні негайно вийти геть з України, більш того, мали б заплатити величезні компенсації, не кажучи вже про покарання винних у військових злочинах. Тільки це, на жаль, видавання бажаного за дійсне. Я дуже не хотів би, щоб так було, але так є», — зазначає доктор.
Войцєх Мосцібродзький наголошує, що хоча Польща намагається переконувати своїх союзників збільшити підтримку України, і її голос чути, але наразі її можливості тиску закінчуються на закликах.
«Позиція Польщі на міжнародній арені зросла, і це очевидні речі. Сильна вона й тому, що Польща в чомусь близька до України, ми розуміємо один одного як нації, у нас спільна історія, іноді складна. І тепер — що Польща має робити — це продовжувати надавати велику кількість зброї, яку вона може надати. Ми вже дуже багато передали, але робити цього якомога більше. Але водночас бути речником України на Заході, пояснюючи, чому російська агресія проти України смертельно небезпечна. Я вважаю, що це важливо, тому що Захід не до кінця розуміє, що тут відбувається. Німеччину від росії відокремлює Польща, тому для них Україна не є країною, у якій іде війна. Не є сусідньою країною. А що казати французам чи португальцям? На жаль, такий це має вигляд», — каже науковець.
Разом з тим росія добре розігрує карту відносин Польщі та України і їм взаємно варто бути мудрішими, аби не піддаватися на провокації.
«На жаль, існує небезпека, що росія, діючи дуже ефективно з точки зору пропаганди, інформаційно-електронної війни, призводить до посилення антиукраїнських настроїв у Польщі. Я це спостерігаю, попри те, що більшість польського суспільства дуже гаряче вас підтримує, такі голоси лунають. І якщо Україна, передусім українська дипломатія, а також українське суспільство зрозуміє, чому Польща так поводиться, то їй буде набагато, набагато легше комунікувати з поляками, і вам буде набагато, набагато легше отримати польську допомогу та польську симпатію. І, звичайно, я можу сказати те саме про поляків. Було б добре, якби поляки краще розуміли Україну, але тут знову цей реалізм — ви зараз у вимушеній ситуації. Хоча я завжди і за кожної нагоди повторюю — українці платять кров’ю за вашу і нашу свободу. Це дуже польський такий вираз — «ваша та наша свобода». Ви зараз рятуєте Польщу, але на це мало хто звертає увагу. Ви рятуєте Європу. Колись так само Польща захищала Європу та європейські цінності. Сьогодні ви це робите. Ваша кров дає час Європі, тому я вас дуже підтримую», — говорить Войцєх Мосцібродзький.
Слухайте аудіоверсію розмови у доданому звуковому файлі:
10:04 WOJCIECH_MOSCIBRODZKI_OK.mp3 Розмова із доктором Войцехом Мосцібродзьким із Ґданського університету WSB Merito
Розмовляв Володимир Гамратюк