На найближчому засіданні Ради закордонних справ країн ЄС міністри закордонних справ країн-учасниць говоритимуть про те, що робити далі з підтримкою України в контексті нової парадигми політичних змін, які сталися останнім часом у Європі і світі.
А сталося багато. У США переміг Дональд Трамп, позиція якого і щодо підтримки України, і щодо співпраці з НАТО, і з Європою доволі неоднозначна. Тут є військова сфера і сфера економічна, адже Трамп не приховує, що має намір запровадити мета для європейських товарів.
А Європа вже устами Урсули фон дер Ляєн, президентки комісії, заявила, що має пропозицію купівлі американського газу на зміну російському. Американський дешевший дасть змогу з одного боку знизити ціну енергії в Європі, а з іншого стане певним компромісом для припинення ще не розв'язаної, але такої, що вже пролунала тривожним дзвіночком можливої економічної війни між Європою і США. Минулого тижня в польських ЗМІ з'явилася інформація про можливий візит і зустріч із Трампом президента Польщі Анджея Дуди.
Пізніше цю інформацію було спростовано. Президент Дуда повідомив, що розмовляв по телефону із обраним президентом США Дональдом Трампом, сказав, що домовилися про зустріч до його присяги в січні.
Речник польського МЗС Павел Вронський на питання про анонс зустрічі Дуди із Трампом і про те, чи матиме президент Польщі підтримку МЗС Польщі в цьому питанні, сказав, що так, бо, звичайно, президент, як ми добре знаємо, за Конституцією, є найвищим представником республіки Польща.
Але в той же час, додав він, це уряд проводить зовнішню політику і уряд дуже часто готує позицію для президента.
«Тут ми маємо дещо, скажімо, сіру ситуацію, бо Дональд Трамп ще не є чинним президентом, і цей візит і зустріч були анонсовані. Однак міністр Сікорський вже наголошував, що під час виборчої кампанії навіть Міністерство закордонних справ заохочували нашого президента також контактувати з Дональдом Трампом, тому я думаю, що певні вказівки щодо польської політики будуть надані президентові».
Інше питання дуже тісно пов'язане з попередніми політичними заявами Трампа і під час її передвиборчої кампанії стосунки США з Європою у рамках НАТО. Минулого тижня в західній пресі з'явилась інформація про те, що Трамп начебто запропонував, аби між українськими і російськими військами стояли європейські війська в якості миротворців. А платити за це має Європа.
Очевидно, щодо коштів це міг бути натяк на те, що у Європі зосереджено основну частку заморожених російських активів, їх можна було би витратити на ці потреби зокрема. В тому числі поряд із видатками на оборону України, відбудову і інші речі пов'язані з компенсаціями Україні за завдані Росією збитки. Як відомо, дуже складно просувається питання використання цих активів.
Багато хто у Європі не хоче цього, бо, мовляв, це відкриє прецедент для заморожування і використання інших коштів. Якщо можна одним, то чому не можна за сприятливих обставин іншим. Щодо відправки європейських військ, якщо це не НАТО і не ЄС, як сказав Трамп, тоді хто? Чи це країни з-поза НАТО і ЄС, але тоді яким боком вони до участі у миротворчій місії? Велика Британія одразу спростувала інформацію про те, що її війська будуть відправлені в Україну.
У першій половині цього року щось про таку можливість говорив президент Франції Макрон, але зараз також немає чіткої відповіді з Парижа. Павел Вронський каже, наразі нереально здійснити якусь таку відправку військ, мова поки що йде про навчання українців, та й то кожна країна вирішує на свій розсуд, як це робити.
«Цілком зрозуміло, що багато країн стараються підтримувати Україну, в тому числі й тим, що допомагають у навчанні українських солдатів.
З того, що мені відомо, Польща навчила до 25 тисяч українських військових на своїй території. Ці солдати воюють, а також є інструкторами в українській армії. З'явилося теж голоси, що ЄС має брати участь у навчанні як цілість.
Щиро кажучи, мені здається, сьогодні це не є можливим, але кожна країна ЄС реалізує свої власні навчальні програми. Деякі відбуваються на території країн Євросоюзу, є випадки країн, які в питаннях обслуговування техніки, наприклад, висилають своїх інструкторів, але про це говорять ті країни, а не МЗС Польщі».
Далі із цим питанням тісно стоїть інше - міграційна політика. Дональд Туск запропонував зміни до міграційного пакту із тим, аби захистити кордони Польщі і ЄС від гібридних атак з боку Росії та Білорусі через перекидання нелегальних мігрантів. З'явилась також інформація про ідеї, які вже начебто використовуються в різних країнах щодо виплати готівки тим, хто приїхав нелегально, аби вони виїхали і ніколи більше не поверталися.
«Це елемент міграційного пакту, своєрідне розширення того елементу, що деякі країни, які не хочуть приймати біженців, будуть платити за певні дії щодо цих біженців, - говорить Павел Вронський. - Припускаю, що ці розмови виходять із цієї ідеї. Проте, Польща здійснює власну міграційну політику. Вона запроваджує правові рішення щодо правил неприйняття заяв про надання притулку на певні території.
Ця політика широко консультується з нашими європейськими партнерами. Такі консультації провів прем'єр-міністр Дональд Туск. Міністр закордонних справ також ввів зустрічі.
Нещодавно ми були в Італії, де проблема міграцій вдвічі, втричі або й учетверо гостріша. І там наші пропозиції зустріли з великим інтересом».
У січні наступного року Комісія Польського Сейму з розслідування російських впливів має подати детальний звіт впливу Росії на польско-українські стосунки.
Комісія досліджує кілька напрямків, як то зрив закупівлі зброї для війська польського, неадекватна підготовка держави і суспільства до військових дій Росії проти України, незважаючи на наявність достовірної інформації, що вторгнення наближається. А також фінансування з Польщі іноземних організацій, які підтримують Росію у США. Про це заявив минулого тижня голова Комісії Ярослав Стружик.
Він назвав ще чотири подальші напрямки. Це ескалація польско-українського протистояння, вступ у невигідні для Польщі економічні відносини, зокрема закупівлі і постачання російської сировини, тиражування російської і білоруської дезінформації і приставання на інспірації Москви і Мінська в зовнішній політиці. А як Польща протистоїть російській дезінформації на європейській арені і у світі?
«Очільник Міністерства закордонних справ є одним із найбільших прихильників підтримки України і політиком, який особисто реагує на російську дезінформацію на постійній, дуже гострій основі.
Наприклад, на засіданнях Ради безпеки ООН, які ви в Україні, напевно, помітили. Крім того, багато українців живе в країні, яка дружно ставиться до України і пояснює своїм союзникам, як це має виглядати. Звісно, є інший бік проблеми.
Є країни, для яких ця ситуація в Україні або невідома, що дуже небезпечно, або вони перебувають під впливом російської пропаганди, яка сильна, особливо в країнах глобального півдня, і там цей вплив дуже можливий суто на інформаційному рівні. Як це відбувається? Це завдання для нас всіх. Польська дипломатія намагається інформувати ті країни про реальну ситуацію в Україні, і ми можемо це робити.
Польська дипломатія старається в тих країнах інформувати про фактичну ситуацію в Україні, і це те, що ми можемо робити», - каже Павел Вронський.
Добре, а як щодо польського суспільства, як і будь-якого іншого суспільства? Якщо говоримо про вплив на польсько-українські відносини, то воно є ціллю російської пропаганди і дезінформації. Росія впливає на нього, аби добитися припинення підтримки України, а суспільство може вимагати від своїх політиків такого припинення.
«Щодо польського суспільства, можу сказати, що певна більшість польського суспільства підтримує Україну різними способами. І якщо з'являються елементи російської пропаганди, то їх відносно легко ідентифікувати та визначити. Зараз немає жодної серйозної політичної сили, яка би прямо сказала, що ми повинні покинути Україну і перестати її підтримувати, і переходити на позиції Росії.
Принаймні в Польщі ми не маємо цієї проблеми і сподіваюся, її ніколи не буде», - говорить Павел Вронський.
«Від того, що ми робитимемо або не робитимемо на радах різного рівня, може залежати майбутнє цього регіону і довіра до Євросоюзу і майбутнього Євросоюзу як стратегічного гравця. Європа несе відповідальність перед своїми громадянами, перед сусідами і перед майбутніми поколіннями, аби зробити все можливе, щоб досягти справедливої угоди і припинити агресію, і встановити принципи міжнародного права. Повернути табу про те, що ви не можете змінювати кордони у Європі силою.
Якщо ці принципи руйнуються через наші діючі бездіяльність, майбутнє буде похмурим», - про це заявив міністр закордонних справ Радослов Сікорський у Варшаві 12 листопада під час спільної прес-конференції із Жозепом Борелем.
Слухайте повний матеріал у доданому звуковому файлі:
10:44 WRONSKI_EFIR_OK.mp3 Речник МЗС Польщі: ми говоримо з нашими партнерами про те, що відбувається в Україні, а міністр Сікорський реагує на російську дезінформацію щодо України
Матеріал підготував Володимир Гарматюк