За останні 15 місяців сталося п'ять пошкоджень кабелів електропостачання та зв'язку. Останній подібний випадок трапився декілька днів тому. Натомість у грудні у Фінській затоці пошкодження здійснив танкер Eagle S, що належить російському тіньовому флоту. Британський журнал Lloyd's List писав тоді, що судно було нашпиговане пристроями для проведення розвідувальних операцій.
Про диверсії в Балтійському морі, про відповідального чи відповідальних за них, а також про можливості місії «Балтійськиий вартовий» говоримо із експертом з питань безпеки, збройних сил та оборонної промисловості, публіцистом з Групи військових досліджень та аналізу (Zespół Badań i Analiz Militarnych) Лукашем Пахольським.
«Це чергова хвиля, наступний епізод гібридної війни між Російською Федерацією та державами НАТО, державами ЄС та в цілому державами Заходу, які підтримують Україну у війні з Росією», — вважає Лукаш Пахольський:
«Мета росіян, швидше за все, знизити рівень безпеки жителів країн, що межують з Балтійським морем, а також продемонструвати можливість зменшення або переривання різних видів постачань між країнами. Ми бачимо, що метою атак є як телекомунікаційні канали, так й енергетичні кабелі, які використовуються для обміну електроенергією між окремими країнами. Можливо, це також репетиції більш масштабних атак, які будуть спрямовані на зростаючу кількість газопроводів, що пролягають на дні Балтійського моря, особливо в його західній частині».
19 січня видання The Washington Post з посиланням на високопосадовців із трьох країн написало, що у спецслужбах Європи та США сходяться на думці, що пошкодження кабелів у Балтійському морі були випадковістю, а не наслідком навмисного саботажу. Розслідування, за словами чиновників, не виявило ознак того, що судна, які тягнули скинуті якорі морським дном, робили це навмисно або за вказівками з Росії. Я запитав Лукаша Пахольського, чи погоджуєтьсья він із цими оцінками, чи все ж систематичність подібних інцидентів свідчить про цілеспрямовану діяльність Росії, та чи можуть інші країни бути зацікавлені у диверсіях на Балтиці, наприклад, Китай?
«Якщо ми подивимося на це з американської точки зору, тобто як на випадкове пошкодження, то це була б цікава теорія, якби не той факт, що пошкодження критичної інфраструктури в Балтійському морі відубвалося дуже часто протягом останніх місяців. Чітко проглядається певна закономірність дій окремих суден, тобто відключення системи ідентифікації AIS під час маневрів, що вказує на навмисні дії окремих суден, абсолютно непередбачуване скидання якорів у місцях, не призначених для стоянки суден у відкритому морі. Тому тут, мені здається, американці не до кінця роблять правильні висновки з того, що відбувається в Балтійському морі. Що стосується інших залучених у це країн, то нагадаю, що капітан китайського судна, яке підозрювали в пошкодженні частини інфраструктури, також був росіянином, а саме судно виконувало рейс з Росії, у балтійській частині Росії, на Близький Схід. Питання в тому, як насправді виглядає ситуація між оператором судна та діями самого капітана, чи капітан не був якимось чином завербований для диверсійно-підривної діяльності російськими спецслужбами. Китайці, на мій погляд, наразі не зацікавлені у вчиненні диверсій у Балтійському морі, особливо тому, що багато країн у цій частині Європи мають міжнародну політику, дуже сприятливу для Пекіна, тому китайці не надто зацікавлені у тому, аби якимось чином карати цю частину Європи».
Росіяни, ймовірно, продовжуватимуть свою гібридну діяльність, але чи мають намір вони її ескалувати? Чи обмежаться вони виключно підводною інфраструктурою, чи все ж існує теж загроза для надводних об’єктів, наприклад, вітрогенераторів або бурових платформ, запитую Лукаша Пахольського:
«На мою думку, росіяни обмежаться морськими диверсіями в міжнародних водах з простої причини. Такого типу дії, а на додаток використання для цього торгівельних суден, походження яких неможливо повністю з’ясувати, наприклад, судна із дешевими кормовими прапорами, судна тіньових флотів, тобто компанії, які настільки заплутано пов’язані між собою, що важко знайти фактичного власника таких суден, — все це настільки зручно, що росіяни можуть казати світу, що це не їхніх рук справа, а бізнес анонімних власників хтозна-звідки. Тож мені здається, що диверсійні акти, які ми бачимо зараз, якщо ми подивимося на поточну фазу гібридної війни між НАТО та Росією в Балтійському морі, будуть обмежені цим видом діяльності, тобто використанням суден, які не ходять під російським прапором, які важко зв’язати з російським капіталом, і які здійснюватимуть диверсії в міжнародних водах, тобто у водах, де правова юрисдикція окремих держав дуже обмежена. Для росіян це дуже комфортний простір для здійснення подібних дій».
Країнам НАТО закидають відсутність рішучої та згуртованої реакції на російське нахабство, тобто постійні провокації й диверсії проти критичної інфраструктури в Балтійському морі. За виключенням декількох випадків, коли фіни, а потім й шведи наважилися зупинити судна, підозрювані у пошкодженні кабелів, жодна інша країна НАТО поки не проявила сміливості більш жорстко реагувати на подібні вибрики. Що стоїть на заваді? Та чи змінить місія «Балтійський вартовий» ситуацію й чи достатньо вона ефективна, зокрема у правових питаннях щодо реагування на подібні інциденти, запитую у Лукаша Пахольського:
«Будьмо чесними, у багатьох випадках сили НАТО, які будуть і вже діють на Балтиці, дуже обмежені законом. Міжнародне морське право, якщо ми подивимося як на морські конвенції, так й все законодавство Організації Об’єднаних Націй, включаючи, наприклад, питання свободи судноплавства, тут, на мій погляд, заходи в рамках операції із гарантування безпеки Балтійського моря, безпеки критичної інфраструктури в Балтійському морі передусім включатимуть демонстрацію можливостей сил НАТО. Це будуть теж польоти патрульних літаків, які співпрацюватимуть із надводними силами. Ми чудово знаємо, що НАТО направило дві постійні групи сил в Балтійське море, групу фрегатів і групу протимінних кораблів. В обох випадках за командування відповідають голландці. Те, що ми не знаємо, і що, безумовно, буде тихо використовуватися, це підводні човни, які, завдяки своїм можливостям таємно спостерігатимуть за рухом підозрілих суден у районах, де є газопроводи або підводні енергетичні чи інформаційні кабелі. І ці підводні човни зможуть збирати необхідні докази, щоб пізніше можна було зупинити таке судно. Не забуваймо, що єдиним виходом з Балтійського моря є Данська протока, тобто територіальні води Данії, де данська адміністрація, спираючись на докази, зібрані під час операцій НАТО в Балтійському морі, зможе зупиняти окремі судна і притягувати їх до відповідальності у суді відповідно до міжнародного права».
Я поцікавився, чи у випадку можливої ескалації ситуації країни НАТО можуть повністю закрити Балтійське море для росіян, або заблокувати їм торгівельний шлях Балтикою. Лукаш Пахольський нагадав, що блокування судноплавства можливе з простої причини — морські адміністрації мусять видавати згоду на вхід у свої територіальні води для окремих суден. Нещодавно навіть Китай не впустив до своїх портів танкери, що перевозили російську нафту. Їм не дозволили зайти до портів, оскільки незадовго до цього вони були внесені до американського списку суден, на які поширюються санкції. За словами експерта, це свідчить про те, що подібні санкції можливі:
«Однак, якщо ми подивимося на торгівлю, яку веде Росія, особливо з балтійських портів, згадаймо, що в багатьох випадках ці товари імпортуються та експортуються суднами під іншими прапорами, на суднах інших власників. Тому в цьому випадку було б надзвичайно складно запровадити дієві санкції та обмеження морської торгівлі, щоб це вдарило по транспорту, морській торгівлі між балтійськими портами Російської Федерації та рештою світу. У випадку військових кораблів, які Росія теж має в Балтійському морі, які теж стоять у базах на Балтиці, росіяни користуються міжнародним морським правом, правом на свободу судноплавства. Мені здається, що ми тут, країни НАТО, особливо Данія та Швеція, не хотіли б настільки загострити напругу, щоб не дозволити росіянам заходити в свої порти в рамках мирного проходу до них».
На завершення я поцікавився у Лукаша Пахольського, чи достатньо добре захищена польська підводна інфраструктура, як ті ж самі підводні кабелі або газопровід Baltic Pipe? Чи достатньо Польща має можливостей для захисту цих об’єктів, також тепер у межах місії «Балтійський вартовий», у якій вона теж бере участь:
«Що стосується загрози, то нападник, безумовно, має перевагу в тому, що за хороших оперативних показників важко виявити підготовку до такого типу атаки. Тож тут російська сторона мала перевагу несподіванки. Безумовно, ключовими елементами, які можуть бути під загрозою, є об’єкти критичної інфраструктури, розташовані за межами польських територіальних вод. Так є принаймні у випадку згаданого Baltic Pipe. Чи добре ця інфраструктура захищена? Тут якраз чудово видно, що 30 років відносного спокою в Балтійському морі призвели до відсутності добрих інвестицій у польську військову марку. Зараз ми бачимо нестачу у певних категоріях військової техніки. Нестачу, яка також може досить відчутно зменшити можливості захисту цих елементів критичної інфраструктури плюс входження до постійних груп НАТО, які діятимуть у перші місяці місії НАТО на Балтиці. Але це не дивно. У Польщі всі чудово звикли, що моряки, а також особи, близькі до Балтійського моря, зазначали, що морські сили — це не тільки ефективний засіб бою під час війни, але теж дуже ефективний превентивний інструмент у кризових ситуаціях, або у випадку гібридних дій, які ми бачимо сьогодні».
Натомість у четвер фінська щоденна газета Iltalehti написала, що Вашингтон закликав Москву припинити саботувати кабелі, що лежать на дні Балтійського моря. Згідно з домовленістю, країни НАТО визнають, що розрив підводних кабелів є «нещасним випадком або нез'ясованим явищем».
За даними Iltalehti, такі рішення пов'язані з мирними переговорами в Україні. Країни НАТО намагаються не допустити, щоб військова ситуація в Балтійському морі стала їхньою частиною.
Як зізнався колишній глава військової розвідки Фінляндії Пекка Товері, він не виключає, що така угода могла бути укладена.
Як пише видання, фінська поліція дуже швидко після обриву кабелів заявила, що танкер Eagle S, який ймовірно вчинив диверсію, належав російському тіньовому флоту. Багато людей навіть опосередковано вказували на цілеспрямовані дії Росії. Однак з часом до фінських ЗМІ почала надходити інформація про те, що кабелі були випадково пошкоджені, зазначило Iltalehti.
Тарас Андрухович