Після атак Сполучених Штатів та Ізраїлю на Іран ситуація на Близькому Сході різко загострилася, викликавши стурбованість у світі. Удар призвів до загибелі високопоставлених представників іранського режиму, порушив рух авіації та транспортування нафти, а Іран відповів ракетними та дроновими ударами по об’єктах у регіоні. У Польщі політики та експерти уважно стежать за розвитком подій, оцінюючи наслідки для безпеки, економіки та геополітичної стабільності. Я зібрав коментарі польських політиків, аналітиків та експертів із безпеки про масштаб конфлікту, його вплив на світові ринки, можливі зміни режиму в Ірані та роль Росії і Китаю у підтримці існуючої влади.
Сенатор «Громадянської коаліції» Адам Шейнфельд вважає, що конфлікт на Близькому Сході повинен стати предметом засідання Ради національної безпеки Польщі. Як зазначив, він має глобальний характер, а до того додається ще те, що відбувається за східним кордоном, тобто війна в Україні. Він додав, що йдеться про безпеку Польщі та Європи.
«Конфлікт на Близькому Сході, здавалося б, також є регіональним або субрегіональним, проте у своїх наслідках, зокрема щодо постачання нафти та газу, він впливатиме на весь світ. Більше того, вже цей один випадок нападу на британську базу на Кіпрі, навіть якщо це був випадковий випадок, уже показує, що конфлікт виходить або може вийти за межі арабських держав і торкнутися також Європи».
Водночас голова парламентського клубу «Громадянської коаліції» Збігнєв Конвінський переконаний, що «рішення про скликання Ради національної безпеки має ухвалити президент». На його думку, не можна також втрачати з поля зору ситуацію в Україні.
«Я вважаю, що наразі найважливіше, що ми можемо робити, і що роблять наші дипломатичні служби, а також важливо, щоб це робив і пан президент, — це наша робота, щоб увага світу не відвернулася від України, щоб вона не зосередилася виключно на тому, що зараз відбувається в Ірані. У наших інтересах, щоб демократичний світ і надалі підтримував Україну в її оборонних зусиллях проти російського вторгнення».
Як каже євродепутатка від Лівиці Йоанна Шейрунг-Вельгус, атаки на Іран показують, що система, побудована після Другої світової війни, хитка. «Це погана новина», — оцінює вона.
Вона додає, що це також впливає на нашу економічну, господарську, політичну та соціальну ситуацію:
«І навіть якщо комусь зараз здається, що це нас не стосується, це стосується й нас, бо, наприклад, питання блокади Ормузької протоки означає вищі ціни на бензин, ми більше платимо за всі інші товари та за все наше життя. Але це також певним чином зміцнює Путіна, який спостерігає збоку, що тут відбувається, і, можливо, може сформувати уявлення, що якщо інші можуть так себе поводити, то чому я не можу, а це для нас небезпечно».
Натомість ще один польський політик - Ярослав Селлін із партії «Право і справедливість» - вважає, що падіння режиму аятол в Ірані було б вигідним також для Польщі.
Депутат нагадав в ефірі Першого каналу Польського радіо, що Іран протягом років дестабілізував ситуацію у світі:
«Іран також спонсорував тероризм — ХАМАС, «Хезболлу» та напади на судна в Червоному морі. Усе це фінансувалося Іраном. Також дестабілізацію Іраку чи Сирії. З погляду польського національного інтересу було б краще, щоб цей режим упав і щоб там з’явилася влада, налаштована на співпрацю із Заходом».
Політолог, професор Артур Роланд Козловський скептично оцінив можливість зміни режиму в Ірані після ізраїльсько-американських атак. Так він прокоментував заяву Дональда Трампа, який визнав, що розраховує на повторення в Ірані сценарію з Венесуелою, стверджуючи, що суботній удар ліквідував більшість потенційних наступників убитого аятоли Хаменеї.
Професор Артур Роланд Козловський з Університету WSB Merito у ефірі Польського радіо 24 зазначив, що лише наземна операція могла б реально підтримати іранську опозицію:
«Я дуже скептично ставлюся до того, чи вдасться дійсно розпалити тривалу революцію та привести до падіння режиму. Якщо американці, а ми знаємо, що вони бояться, не вторгнуться і не підтримають іранське суспільство на землі, то самі удари з повітря не ліквідують Національну гвардію, а вона контролює ситуацію і ще більш жорстоко буде придушувати та знищувати будь-які прояви опору».
Піт Хегсет підкреслив, що операція має «рішучий та руйнівний» характер, а її метою є нейтралізація ракетної загрози, знищення військово-морського флоту Ірану та ліквідація іранської ядерної програми.
Ну і ще одна цікава думка від професора Радослава Фідлера з Університету Адама Міцкевича у Познані. За його словами, в інтересах Росії та Китаю є те, щоб система влади Ісламської Республіки Іран збереглася. Він додав, що «будь-яка зміна в Ірані може бути для цих держав ризикованою».
Професор Радослав Фідлер, керівник Кафедри позаєвропейських політичних студій, факультету політичних наук та журналістики УАМ, у коментарі PAP сказав, що в цьому конфлікті «глобально Іран має тиху підтримку Китаю та Росії — і це, власне, не лише тиха підтримка».
«У інтересах Росії та Китаю є те, щоб ця система влади Ісламської Республіки Іран збереглася. Будь-яка зміна може бути для них ризикованою. Якась прозахідна опція — це, звісно, малоймовірний варіант, але втрата Ірану — це серйозна геополітична проблема, особливо для Росії, яка вже, власне, втратила свій вплив у Сирії, на Кавказі, в Вірменії та Азербайджані», — сказав професор.
Він додав, що Росія співпрацює з Іраном, зокрема у військовій сфері та в атомній програмі. «Це багатовимірна військово-політична та інвестиційна співпраця. Також досвід обходження санкцій; Іран у цьому має більше досвіду, ніж Росія, і після 2022 року в Росії активно користувалися цим іранським досвідом», — зазначив він.
Він також вказав, що Росія має запас військової техніки для Ірану. «Хоча Іран отримав протиповітряну техніку з Росії, вона була швидко виведена з експлуатації; ці пускові установки тощо. Російську техніку, найімовірніше, — така моя гіпотеза — вже дослідили під час війни в Україні Захід та американці, і вони знають, які її обмеження», — оцінив експерт.
Щодо відносин Ірану з Китаєм, фахівець зазначив, що складається враження, ніби Китай ділиться з іранцями розвідувальною інформацією та супутниковою розвідкою.
Експерт підкреслив, що так само, як і Росії, Китаю вигідно, щоб режим в Ірані вижив. «На думку Китаю, навіть якщо цей режим буде радикалізований і спробує розвивати атомну програму та виробництво зброї, краще мати це, ніж будь-яку політичну зміну. Особливо якщо така зміна, наприклад, призведе до появи десь американських баз, і раптом американці почнуть вирішувати, кому продавати нафту», — додав він.
Професор звернув увагу, що після скасування санкцій та проведення необхідної модернізації інфраструктури «Іран може стати одним із найбільших виробників і нафти, і газу». «Іран має другі за величиною, після Росії, поклади природного газу», — зауважив експерт.
Слухайте повністю передачу у прикріпленому звуковому файлі
IAR, PAP/Т.А.