Інформаційні маніпуляції та втручання. Це не обов’язково груба пропаганда — навпаки, найчастіше все виглядає як звичайні новини, дописи чи коментарі. «Але за ними стоїть продумана стратегія», — говорить Катажина Шаран, директорка департаменту стратегічних комунікацій і протидії іноземній дезінформації Міністерства закордонних справ Польщі.
FIMI, тобто іноземні інформаційні маніпуляції та втручання, існує вже багато-багато років. Те, що ми спостерігали як держави-члени ЄС і європейські інституції: розвиток інформаційного втручання різко прискорився після анексії Криму.
Зараз ми стикаємося з явищем, яке масштабувалося через контент, створений за допомогою штучного інтелекту, через усі інструменти, доступні нам сьогодні. Таким чином виклик посилився. Боротьба для нас стала ще складнішою, особливо з огляду на всі згадані мною чинники.
Уявіть собі: ви гортаєте стрічку, бачите «новину», яка викликає сильну емоцію — обурення, страх або радість. Ви ділитеся нею. Ваші друзі — теж. Через кілька годин це вже «громадська думка». Ось так і працює сучасна маніпуляція: не через заборони, а через підсилення. І єдиної технології не існує.
Це залежить від того, куди ви дивитеся і в якій точці світу перебуваєте. Звісно, тут, у Польщі, ми стикаємося з кампаніями дезінформації та інформаційними операціями Росії, але не лише з ними. Ми бачимо й інших акторів, які підтримують ці зусилля — деякі з них є проксі-структурами, що діють, не будучи безпосередньо тісно пов’язаними з тими чи іншими державами.
Але, звичайно, існує багато акторів, які мають власні цілі у зовнішній політиці, і використовують маніпуляції як інструмент. Сьогодні це інструмент зовнішньої політики для багатьох недружніх акторів на міжнародній арені. Але ті, про кого ми говоримо, найчастіше — це, звичайно, Росія, Іран, Китай та ще кілька інших країн. Усе залежить від ситуації на місці та від того, де ви перебуваєте.
Попри військову ситуацію в Ірані, Тегеран не послаблює інформаційну війну, а навпаки. — посилює її. Катажина Шаран підкреслює, що Іран розвивав ці можливості протягом тривалого часу. Простіше кажучи — якщо щось уже працює, це не зникає. Директорка департаменту стратегічних комунікацій і протидії іноземній дезінформації МЗС Польщі наводить приклад Росії: як вона діяла на минулорічних виборах у Молдові та як тепер намагається маніпулювати на парламентських виборах у Вірменії.
Росія має різні цілі в різних країнах. Звичайно, вона прагне сіяти розкол, підривати довіру до державних інституцій і поляризувати суспільства. Але, безумовно, кожна країна відрізняється — наприклад, з точки зору геополітики чи рівня можливостей самого суспільства.
Так, у Молдові було значно більше організацій на місцях — активних організацій громадянського суспільства. Там також була дуже активна діаспора, яка підтримувала європейський напрям розвитку Молдови. Ситуація завжди різна і відрізняється від країни до країни.
Чесно кажучи, ми не хочемо проводити занадто багато порівнянь, тому що віддаємо перевагу окремому розгляду кожної країни — як саме ми можемо її підтримати. Ми аналізуємо разом із цими організаціями ситуацію на місцях і те, як країни ЄС, такі як Польща, можуть сприяти протидії інформаційним маніпуляціям і втручанню. Але, звісно, ми робимо висновки з уже зробленого. Ми дуже тісно працювали з урядом Молдови перед виборами минулого року і зробили висновки з цього досвіду. Саме тому зараз ми розвиваємо наші навички та можливості, щоб бути ще ефективнішими у Вірменії.
Соціальні мережі в сучасному світі відіграють роль прискорювача. Алгоритми підсовують нам те, що нам подобається, з чим ми вже погоджуємося. У результаті ми опиняємося в затишному інформаційному коконі, де майже ніхто не сперечається і не сумнівається. І саме в таких «бульбашках» інформаційні маніпуляції почуваються особливо комфортно — вкидається потрібний наратив, і ось у нього вже вірять. Як цьому протистоїть Європейський Союз, обговорювали на конференції, що відбулася у Варшаві. Одним із інструментів боротьби з інформаційними маніпуляціями є онлайн-платформа, де збирають і демонструють приклади інформаційних атак. Це спосіб зробити такі операції більш «видимими» для суспільства.
Таким чином, ми хочемо відкрити обговорення і зробити моніторинг та аналіз інформаційних операцій доступними для ширшої аудиторії, тому що розуміємо: це вже не є виключно державною відповідальністю. Це має бути спільним завданням некомерційних організацій, громадянського суспільства та інших партнерів, які добре вміють відстежувати, аналізувати та поєднувати окремі елементи інформації.
Саме тому Європейська служба зовнішніх зв’язків вирішила відкрити свою базу даних, щоб її можна було доповнювати іншими даними моніторингу й аналізу, доступними в Європі та за її межами. Таким чином, ми всі можемо працювати разом, щоб більш комплексно бачити загрозу і, відверто кажучи, розробляти інструменти для її нейтралізації.
Якщо ми подолаємо роз’єднаність, будемо працювати разом, ділитися знаннями та об’єднувати зусилля, ми зможемо зробити значно більше й бути ефективнішими.
Але важливо розуміти: проблема не лише у зовнішньому втручанні. Усередині самих країн ЄС політики й медіа також активно використовують прийоми маніпуляції. Спрощення складного, гра на емоціях, пошук «винного» — класичний набір. Європейський Союз фактично складає іспит на міцність просто зараз, коли Угорщина готується до парламентських виборів у квітні.
Звичайно, всі мають високий рівень готовності, особливо з огляду на те, що Угорщина є державою-членом ЄС, і Європейська служба зовнішніх зв’язків також доступна, якщо вони захочуть скористатися її можливостями. Ми, як Польща, дуже тісно працювали минулого року перед нашими виборами — президентськими виборами у 2025 році.
Ми просто звернулися до Європейської служби зовнішніх зв’язків за допомогою в моніторингу та аналізі інформаційного простору навколо виборів. Тож усе залежить від того, як саме держава-член хоче використовувати цей потенціал.
Але, звичайно, я б закликала всіх використовувати потенціал інших держав-членів і Європейської служби зовнішніх зв’язків у цій ситуації, тому що ми всі хочемо мати по-справжньому демократичні процеси, такі як вибори, а інформаційна цілісність — це одна з ключових цінностей будь-якої демократії. Тому якщо ми хочемо, щоб вибори були вільними від будь-якого шкідливого впливу, нам потрібно використовувати все, що доступно.
Зараз ситуація дуже складна, особливо з огляду на те, що Росія значною мірою залучена до виборчих процесів у Європейському Союзі. Тому цього разу ситуація не може бути іншою, і ми повинні це усвідомлювати та максимально підтримувати демократичні інститути й процеси.
Директорка Департаменту стратегічних комунікацій і протидії іноземній дезінформації МЗС Польщі Катажина Шаран зазначає: йдеться також про швидкість. Якщо ми не реагуємо швидко, дезінформація поширюється дуже стрімко. Інформаційні маніпуляції працюють там, де люди перестають ставити запитання. А отже, найкращий захист — це проста звичка сумніватися, перевіряти й не поспішати, наприклад, у соціальних мережах натискати кнопку «поділитися».
Лариса Задорожна